Очікує на перевірку

Джміль садовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Bombus hortorum)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джміль садовий
Джміль садовий (Bombus hortorum) на льонку звичайному (Linaria vulgaris). Валінґу, Естонія.
Джміль садовий (Bombus hortorum) на льонку звичайному (Linaria vulgaris). Валінґу, Естонія.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Надродина: Апоідеї (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Підрід: Megabombus
Вид: Садовий джміль
Bombus hortorum
Linnaeus, 1761[1]
Посилання
Вікісховище: Bombus hortorum
Віківиди: Bombus hortorum
EOL: 1177350
ITIS: 714923
NCBI: 85660

Джміль садо́вий[2] (Bombus hortorum) — вид комах ряду перетинчастокрилих.

Видовий епітет

[ред. | ред. код]

Видовий епітет лат. hortorum перекладається як укр. садовий[3][4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Європа, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Сибір і Далекий Схід, на півночі зустрічається до підзони середньої тайги. Інтродукований в Новій Зеландії та Ісландії[5]. Вид поширений по всій території України[6].

Короткий опис імаго

[ред. | ред. код]

Довгохоботковий. Великі джмелі довжиною тіла 18-24 мм[7].

Особливості біології та місця проживання

[ред. | ред. код]

Широкий полілект. Гніздиться підземно в старих норах гризунів, охоче заселяє штучні підземні порожнини. Будує гніздо пізньою весною і на початку літа[5]. Збирає пилок на рослинах з родин бобові, жовтецеві та губоцвіті, а також на деяких рослинах з родин шорстколисті, березкові, розові, складноцвіті, маслинові[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ITIS Report. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.
  2. «Словники України on-line». Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 листопада 2019.
  3. Peter J. Jarvis. The Pelagic Dictionary of Natural History of the British Isles. — Exeter, UK : Pelagic Publishing Ltd, 2020. — С. 117. — ISBN 978-1-78427-196-1.
  4. Паевский В. А. Этимология названий птиц Палеарктики. — М.-СПб. : Товарищество научных изданий КМК, 2018. — С. 155. — ISBN 978-5-6040117-6-8.
  5. а б Красная Книга Челябинской области: животные, растения, грибы / Министерство по радиационной и экологической безопасности Челябинской области, Ин-т экологии растений и животных УрО РАН; отв. ред. Н.С.Корытин. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2005. – 450 с.
  6. Konovalova I. B. The Bumble Bees of Ukraine: Species Distribution and Floral Preferences // Psyche: A Journal of Entomology.— 2010.— Vol. 2010 (2009).—P. 44-54.
  7. Гребенников B.C. Шмели опылители клевера. –М.: Россельхозиздат, 1984. – 62 с.
  8. Кадермятова Д.М. К изучению фауны шмелей в (Hymenoptera: Apoidea, Apidae) и их трофических связей в лисостепи средного поволжья (Ульяновской области) // Фундаментальные исследования. – 2014. – № 12. – С. 312-316.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]