Consolidated PB4Y-2 Privateer

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Consolidated PB4Y-2 Privateer
Призначення:Патрульний літак
Перший політ:20 вересня 1943
Прийнятий на озброєння:1944
Знятий з озброєння:1961[1]
Період використання:1944—1954
На озброєнні у:США, Франція
Розробник:Consolidated Aircraftd[2]
Виробник:Consolidated Aircraft
Всього збудовано:739
Конструктор:Consolidated Aircraftd
Екіпаж:11-13 осіб
Максимальна швидкість (МШ):397 км/год
Бойовий радіус:4200 км
Практична стеля:6000 м
Швидкопідйомність:5 м/с
Довжина:22,73 м
Висота:8,89 м
Розмах крила:33,53 м
Площа крила:97,36 м²
Споряджений:29 030 кг
Двигуни:4 × Pratt & Whitney R-1830-94
Тяга (потужність):4 × 1350 к.с.
Гарматне озброєння:12 × 12,7-мм кулеметів Browning M2
Внутрішнє бомбове навантаження:3630 кг
Consolidated PB4Y-2 Privateer у Вікісховищі

Консолідейтед PB4Y-2 «Пріватір» («Корсар», англ. Consolidated PB4Y-2 Privateer) — американський морський патрульний літак, розроблений авіаційною компанією «Consolidated Aircraft» на основі важкого бомбардувальника B-24 Liberator. Розроблявся спеціально на замовлення ВМС США, і використовувався на останніх етапах війни на Тихоокеанському ТВД.

Історія створення

[ред. | ред. код]

В травні 1943 року компанія Consolidated отримала замовлення на створення варіанту B-24 Liberator для використання в морській авіації. Оскільки літаки морської авіації діяли на малих і середніх висотах, було вирішено відмовитись від двигунів з турбонагнітачами, а також використати однокілеве хвостове оперення, яке вже випробовувалось на моделях XB-24K і XB-24N. Літак попередньо отримав позначення XPB4Y-2, і заводський індекс «модель 100».

Перший з трьох прототипів, які були перероблені з PB4Y-1, піднявся в повітря 20 вересня 1943 року, а 16 жовтня був підписаний контракт на виготовлення 660 літаків. Згодом його було розширено до 1370 літаків, але до закінчення війни було виготовлено тільки 739 літаків, і виробництво було скорочене.[3]

Основні модифікації

[ред. | ред. код]
  • PB4Y-2 — оснащувався двигунами Pratt & Whitney R-1830-94 потужністю 1350 к.с. Захисне озброєння складалось з дванадцяти 12,7-мм кулеметів по два в носовій, хвостовій, двох верхніх баштах і двох бокових блістерних установках. Маса бомбового навантаження — 3630 кг.
  • RY-3 — транспортна модифікація без захисного озброєння. Було побудовано 34 літаки, 26 з яких отримала Велика Британія. В британських ВПС літак отримав позначення Liberator Mk.IX C.

Історія використання

[ред. | ред. код]
P4Y-2 берегової охорони.
PB4Y-2 на Гібралтарі

Перші PB4Y-2 надійшли до бойових частин тільки в серпні 1944 року, а перший бойовий виліт відбувся аж в січні 1945 року проти цілей поблизу Маріанських островів. В цей час основним районом бойових дій морської авіації став Тихий океан, тому над Атлантикою PB4Y-2 майже не з'являлись. Основною задачею для PB4Y-2 стала підтримка американських десантних операцій, літаки знищували берегові укріплення, радари, також атакували морські цілі.

PB4Y-2 трьох ескадрилей (VPB-109, VPB-123 і VPB-124) були пристосовані для використання протикорабельної керованої бомби ASM-N-2 Bat[en]. Вперше в бойових умовах ця бомба була використана 23 квітня 1945 року поблизу Балікпапана.

Після закінчення Другої світової PB4Y-2 залишались на озброєння морських патрульних ескадрилей до 1954 року, деякі з них взяли участь в Корейській війні.

В 1950 році 22 PB4Y-2 були передані Франції, де вони ввійшли в флотилії 6F, 8F і 28F. В складі частин вони використовувались як бомбардувальники в Індокитаї і Алжирі. Останні PB4Y-2 були зняті з озброєння в 1961 році.

ВПС Республіки Китай отримали 38 PB4Y-2 в 1952-56 році.[3]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Довжина: 22,73 м
  • Висота: 8,89 м
  • Розмах крила: 33,53 м
  • Площа крила: 97,36 м ²
  • Маса порожнього: 16 970 кг
  • Маса спорядженого: 29 030 кг
  • Двигун: 4 × Pratt & Whitney R-1830-94
  • Потужність: 4 × 1350 к. с.

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 397 км/год
  • Бойовий радіус: 4200 км
  • Практична стеля: 6000 м
  • Швидкопідйомність: 5 м/с

Озброєння

[ред. | ред. код]
Бомба ASM-N-2 Bat під крилом PB4Y-2
  • Захисне:
  • Бомбове:
    • 3630 кг бомб
    • 2 × керовані бомби ASM-N-2 Bat на зовнішніх підвісах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Військово-повітряні сили Франції
  2. ↑ United States Naval Aviation 1910-2010 Volume II Statistics — 2017. — С. 30. — ISBN 978-0-945274-75-9
  3. ↑ а б Харук, 2012, с. 244-245.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Consolidated PB4Y-2 Privateer

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Consolidated_PB4Y-2_Privateer&oldid=37521025