Перейти до вмісту

D (тип підводних човнів США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПЧ типу «D»
D-class submarine
Під прапором США США
Спуск на воду 1909—1910 рр (3 човни)
Виведений зі складу флоту 1922 р
Сучасний статус утилізовані,
Проєкт
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 12 вузлів (22 км/год)
Швидкість (підводна) 9,5 вузлів (17,6 км/год)
Гранична глибина занурення 61м
Екіпаж 15 осіб (1 офіцер і 14 матросів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 41,10 м
Ширина корпусу найб. 4,24 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,56 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових ТА калібру 18 дюймів — 467 мм, 4 торпеди
Зображення на Вікісховищі

Підводні човни типу «D» — три однотипних човни ВМС США побудованих на верфі в Квінсі (Массачусетс) на замовлення Electric Boat Company з Гротон, Коннектикут. Їх проєкт продовжував тенденцію швидкого зростання розмірів в порівнянні з їх попередниками, де маса тих човнів досягла 337 тон при занурені у порівнянні з 279 тонами у їх попередників з типу С. Вони були також першими підводними човнами США що мали чотири торпедних апарати. Усі три кораблі служили під час Першої світової війни, зокрема і як навчальні.

Конструкція

[ред. | ред. код]

У ці човни включені деякі функції, призначені для підвищення надводної швидкості, які були стандартними на американських підводних човнів цієї епохи, в тому числі і наявність малого розбірного вітрила і обертових кришок над дулами торпедних апаратів. Рушії човнів були двохвальними. Була також вдосконалена рубка.

Представники

[ред. | ред. код]
  • USS D-1 (SS-17) — спущений на воду 8 вересня 1909 з назвою «Narwhal». Переданий флоту 23 листопада 1909. Перейменований в D-1 17 листопада 1911. Виведений з експлуатації 8 лютого 1922 і проданий на металобрухт.[1]
  • USS D-2 (SS-18) — спущений на воду 16 червня 1909 з назвою «Grayling». Переданий флоту . Перейменований в D-2 17 листопада 1911. Виведений з експлуатації 18 січня 1922 і проданий на металобрухт.[2]
  • USS D-3 (SS-19) — спущений на воду 12 березня 1910 з назвою Salmon. Переданий флоту 8 вересня 1910. Перейменований в D-3 17 листопада 1911. Виведений з експлуатації 20 березня 1922 і проданий на металобрухт.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. D-1. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 15 березня 2013.
  2. D-2. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 15 березня 2013.
  3. D-3. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 15 березня 2013.

Література

[ред. | ред. код]