Підводні човни типу «Тамбор»

Підводні човни типу «Тамбор»
Tambor-class submarine
Човен Tambor (SS-198)
Під прапором	США
Спуск на воду	1939—1941 рр (12 човнів)
Виведений зі складу флоту	1943—1946 рр
Сучасний статус	утилізовані
Проєкт
Розробник проєкту	Electric Boat, Portsmouth Naval Shipyard, Mare Island Naval Shipyard
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	20,4 вузлів (38 км/год)
Швидкість (підводна)	11 вузлів (20 км/год)
Гранична глибина занурення	76 м
Екіпаж	60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	93,62 м
Ширина корпусу найб.	8,46 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,97 м
Озброєння
Артилерія	1 х (3") 76-мм / 50 калібрів 1 х Bofors 40 mm 1 х Oerlikon 20 mm
Торпедно- мінне озброєння	6 носових і 4 кормових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 12 торпед
Зображення на Вікісховищі

Підводні човни типу «Тамбор» — 12 підводних човнів ВМС США, котрі були продовженням вдосконалення човнів типу «Сарго». І вони були попередниками човнів типу «Гато». Несли службу у 1940—1946 рр. Брали активну участь у Другій світовій війні.

Історія

Восени 1937 року військові Чарльз А. Локвуд (пізніше командувач підводними силами Тихоокеанського флоту]), Ендрю Маккі (співробітник Портсмутської військово-морської верфі), і лейтенант Арманд М. Морган, (головний конструктор підводних човнів) запропонували основні вимоги для нового типу підводних човнів. Це мав бути великий човен, водотоннажністю у 1500 тонн, з новими дизельними двигунами, і нести десять торпедних апаратів, калібром у 533-мм, з новими торпедами, з вдосконаленою палубною гарматою, з збільшеним терміном автономного плавання за рахунок оснащення установками для опріснення морської води і регенерації повітря. Їм опонував адмірал Томас Гарт, голова Генеральної ради ВМС США. Гарт наполегливо захищав будівлю невеликих прибережних захисних човнів (без таких «надмірностей», як регенератор повітря). Але цей проєкт був нарешті прийнятий на озброєння ВМФ.

Одним з ключів до успіху човнів була розробка компактного дизельного двигуна. Оснащені чотирма новими дизельними двигунами човни могли досягати максимальної швидкості у 20 вузлів (38 км/год) і проходити 10000 морських миль (19000 км) без дозаправлення пального.

Ці човни були ядром 56-ти човнів США Тихоокеанського флоту, в часи вступу країни у Другу світову війну, в грудні 1941 року.

Представники

Назва	Завод	закладений	Спущений на воду	Переданий флоту	Завершення служби
USS Tambor (SS-198)	Electric Boat, Гротон, Коннектикут	16.01.1939	20.12.1939	3.06.1940	Утилізований 1.09.1959
USS Tautog (SS-199)	Electric Boat, Гротон, Коннектикут	1.04.1939	27.01.1940	3.07.1940	Утилізований 15.11.1959 на Bultema Dock and Dredge Company в Маністі, Мічиган
USS Thresher (SS-200)	Electric Boat, Гротон, Коннектикут	27.04.1939	27.03.1940	27.08.1940	Утилізований 18.03.1948 на Max Siegel в Еверетт, Массачусетс
USS Triton (SS-201)	Portsmouth Navy Yard, Кіттері, Мен	5.07.1939	25.03.1940	15.08.1940	Потоплений 20.03.1943
USS Trout (SS-202)	Portsmouth Navy Yard, Кіттері, Мен	8.08.1939	21.05.1940	15.11.1940	Потоплений близько 29.02.1944
USS Tuna (SS-203)	Mare Island Naval Shipyard, Вальєхо, Каліфорнія	19.06.1939	2.10.1940	2.01.1941	Затонув при буксируванні 24.09.1948

Останні шість човнів типу «Тамбор» часто згадуються як підводні човни «Gar class»

Назва	Завод	Закладений	Спущений на воду	Переданий флоту	Завершення служби
USS Gar (SS-206)	Electric Boat, Гротон, Коннектикут	27.12.1939	27.11.1940	14.04.1941	Утилізований 18.11.1959 на Acme Scrap Iron and Metal
USS Grampus (SS-207)	Electric Boat, Гротон, Коннектикут	14.02.1940	23.12.1940	23.05.1941	Потоплений 5.03.1943
USS Grayback (SS-208)	Portsmouth Navy Yard, Кіттері, Мен	3.04.1940	31.01.1941	30.06.1941	Потоплений 27.02.1944
USS Grayling (SS-209)	Portsmouth Navy Yard, Кіттері, Мен	15.12.1939	29.11.1940	1.03.1941	Потоплений між 9 і 12. 09.1943
USS Grenadier (SS-210)	Portsmouth Navy Yard, Кіттері, Мен	2.03.1940	29.11.1940	1.05.1941	Потоплений ворогом 22.04.1943
USS Gudgeon (SS-211)	Portsmouth Navy Yard, Кіттері, Мен	22.11.1939	25.01.1941	21.03.1941	Потоплений близько 7.06.1944

Див. також

• Теорія підводного човна
• Africaine (Q196)
• Дизельні підводні човни (за типами і країнами)
• HNLMS O 26
• HMS Thames (N71)

Література

• Clay Blair: Silent victory: the U.S. submarine war against Japan. Annapolis, Md.: Naval Institute Press, 2001, s. 79-80. ISBN 1-55750-217-X.
• Norman Polmar: The American submarines. Annapolis, Md.: Nautical Aviation Pub. Co. of America, 1981. ISBN 0-933852-14-2.