Перейти до вмісту

De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
DHC-6 Twin Otter
A Winair DHC-6 Twin Otter landing at St Barthélemy Gustaf III Airport[en].
Призначення Utility aircraft
Виробник de Havilland Canada
Viking Air
Перший політ 20 May 1965

De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter — канадський універсальний літак короткого зльоту та посадки, розроблений компанією de Havilland Canada, і яка виробляла його з 1965 по 1988 рік. Viking Air придбала сертифікат типу і відновила виробництво в 2008 році. Стаціонарна триколісна ходова частина, можливості короткого зльоту та посадки, подвійні турбогвинтові двигуни та висока швидкість набору висоти зробили його успішним близькомагістальним авіалайнером на 18–20 пасажирів, а також літаком для вантажів і медичної евакуації. Крім того, Twin Otter користується популярністю серед комерційних стрибків з парашутом.

Розробка

[ред. | ред. код]
de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter у трьох проєкціях
DHC-6-300 у Пуерто-Вільямсі
Twin Otter виконує захід на посадку в Квінсленді
Перший політ серії 400 авіакомпанією Viking Air в аеропорту Вікторія, 1 жовтня 2008 р.

Розробка літака почалася в 1964 році, перший політ відбувся 20 травня 1965 року. Двомоторний замінник одномоторного DHC-3 Otter, який зберіг якості ЛСЗП DHC, його конструктивні особливості включали закрилки з подвійними прорізами та елерони, які працюють в унісон із закрилками для підвищення ефективності ЛСЗП. DHC-3 Otter з поршневим двигуном, заміненим двома двигунами PT6A-4 [1], вже літав у 1963 році. Він був значно модифікований для досліджень СЗП.[2]

Перші шість випущених літаків отримали позначення серії 1, що вказувало на те, що вони були прототипами. Початковий випуск літаків серії 100 із серійними номерами від 7 до 115 включно. 1968 року почалося виробництво серії 200 з серійним номером 116. Зміни, внесені на початку виробництва серії 200, включали покращення характеристик СЗП, додавання довшої носової частини, яка була оснащена більшим багажним відділенням (за винятком літаків, обладнаних поплавцями), і встановлення більших дверей у задньому багажному відділенні. Всі літаки серії 1, 100 і 200 і їх варіанти (110, 210) були оснащені двигунами PT6A-20 потужністю 550 кінських сил.

У 1969 році була представлена серія 300, починаючи з серійного номера 231. Як характеристики літака, так і корисне навантаження були покращені завдяки встановленню потужніших двигунів PT6A-27 потужністю 680 к.с. Серія 300 виявилася найуспішнішим варіантом, було продано 614 літаків до того, як у 1988 році припинилося виробництво в Торонто компанією de Havilland Canada.

Нове виробництво

[ред. | ред. код]

Після завершення виробництва серії 300 обладнання, що залишилося, було придбане компанією Viking Air з Вікторії, Британська Колумбія, яка виробляє запасні частини для всіх знятих з виробництва літаків de Havilland Canada. 24 лютого 2006 року компанія Viking придбала у Bombardier Aerospace сертифікати типу на всі зняті з виробництва літаки de Havilland Canada (від DHC-1 до DHC-7).[3] Володіння сертифікатами дає Viking ексклюзивне право на виробництво нових літаків.

17 липня 2006 року на авіасалоні у Фарнборо компанія Viking Air оголосила про свій намір запропонувати серію 400 Twin Otter. 2 квітня 2007 року компанія Viking оголосила, що з 27 замовленнями та опціонами в руках вона відновлює виробництво Twin Otter, оснащеного потужнішими двигунами Pratt & Whitney Canada PT6A-34.[4] Станом на листопад 2007 року було прийнято 40 твердих замовлень і 10 варіантів, і було відкрито новий завод остаточного складання в Калгарі, Альберта.[5][6] Швейцарська компанія Zimex Aviation отримала перший новий серійний літак із серійним номером 845 у липні 2010 року [7][8]. До середини 2014 року компанія Viking побудувала 55 нових літаків на своєму заводі в Калгарі. Темпи виробництва станом на літо 2014 року становили близько 24 літаків на рік. У квітні 2015 року Viking оголосила про скорочення темпів виробництва до 18 літаків на рік.[9]

Основні зміни, представлені серією 400, включають повністю інтегровану авіоніку Honeywell Primus Apex, видалення електричної системи змінного струму, видалення бета-системи резервного копіювання, модернізацію електричних систем і систем освітлення, а також використання композитів для ненесучих конструкцій, таких як двері.[10]

100-й літак серії 400 Twin Otter (MSN 944) показали на EAA AirVenture Oshkosh у липні 2017 року. Наразі 38% експлуатуються як регіональні авіалайнери, 31% у військовій авіації або спеціальних місіях, 26% у промисловій підтримці та 5% у приватних чартерних авіаперевезеннях. Крім того, 70 літаків оснащені звичайними колесами шасі, 18 сконфігуровані як прямолітаки або гідролітаки-амфібії, 10 мають тундрові шини і 2 мають колісні лижі.[11]

У 2019 році Viking почав виготовляти пластикові компоненти для Twin Otter за допомогою 3D-принтера, щоб зменшити вартість.[12] У 2021 році ціна обладнаного літака становила 6,5 млн доларів.[13]

Оператори

[ред. | ред. код]

Загалом у 2018 році авіакомпанії експлуатували 270 літаків Twin Otter, 14 було на замовленні, з них 111 у Північній/Південній Америці, 117 в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході (14 замовлень), 26 у Європі та 13 в Африці.[14]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Серія 100 [15] 300 [15] 400 [16]
Екіпаж 1–2
Сидінь 20 19
Довжина 15,09 м 15,77 м
Висота 5,94 м
Крило Розмах 19,81 м
Порожня вага 2653 кг 3363 кг 3221 кг
Максимальна злітна вага 4763 кг 5670 кг [a]
Корисне навантаження 975 кг при дальності 1344 км 1135 кг при дальності 1297 км

860 кг при дальності 1705 км[b] 		1842 кг (при дальності 185 км

1375 кг при дальності 741 км
Ємність баків 1466 л, [b] 1175 кг
Двигуни (×2) P&WC PT6 A-20 PT6A-27 PT6A-34
Потужність 431 кВт / 578 к.с 460 кВт / 620 к.с 559 кВт / 750 к.с.
Круїзна швидкість 297 км/год 338 км/год 337 км/год
Зліт до 50 футів 366 м
Посадка з 50 футів 320 м
Швидкість звалювання 105 км/год
Витривалість 6,94 год [c]
Практична стеля 7 620 м (25 000 футів)
Скоропідйомність 8,1 м/с
Витрата палива
при 270 км/год 		212 кг /год

Аварії та інциденти

[ред. | ред. код]
Аварії із жертвами[17]
Дата Рейс Загинули. Місце Подія Вижили
23 листопада 1968 Cable Commuter Airlines 9 Санта-Ана, США Під час посадки в тумані зіткнувся зі стовпом освітлення.[18]
29 червня 1972 Air Wisconsin 671 5 США,Вісконсин, озеро Віннебаго Зіткнувся з літаком компанії NCA Convair 580, у якому перевувало 5 осіб. Усі загинули
5 січня 1975 ВПС Аргентини 13 Аргентина, Тукуман Розбився у поганій погоді при відсутнсті польотного плану.[19]
9 січня 1975 Golden West Airlines 261 12 США, Віттіер, Каліфорнія Зіткнувся з Cessna 150, у якій загинуло двоє
3 травня 1976 демонстрація 11 Замбія, авіабаза Монзе Розбився при зльоті[20]
12 грудня 1976 Allegheny Commuter 977 3 США, Ерма, аеропорт Кейп Мей Розбився біля ЗПС
18 січня 1978 Frontier Airlines 3 США, Колорадо, Пуебло Розбився під час тренувального польоту
2 вересня 1978 Airwest Airlines 11 Канада, Британська Колумбія, Ванкувер Втрата контролю при наближенні внаслідок неспрацювання заржавілої тяги і нерозкритого закрилка[21] 2
4 грудня 1978 Rocky Mountain 217 2 США, Колорадо Жорстке приземлення на сніг, сильне обледеніння та низхідні повітняні потоки в горах[22]
30 травня 1979 Downeast Flight 46 17 США, Мен, Рокленд Вилетів із Бостона, розбився за 1,2 милі від аеропорту Рокленда 1
24 липня 1981 Air Madagascar 112 19 Мадагаскар, Мароанцетра Зіткнення з горою під час контрольованого польоту в умовах туману[23]
31 липня 1981 Panamanian AF FAP-205 7 Панама, Провінція Кокле Загинув президент Омар Торріхос, причина суперечлива
21 лютого 1982 Pilgrim Airlines Flight 458 1 США, Род-Айленд Аварійне приземлення після того, як на борту почалася пожежа[24] 10
11 березня 1982 Widerøe Flight 933 15 Баренцове море Розбися неподалік Ґамвіка, що у Норвегії
18 червня 1986 Grand Canyon Airlines 6 20 США, Аризона, Великий Каньйон Зіткнувся із Bell 206, у якому загинули пʼятеро
28 жовтня 1989 Aloha Island Air 1712 20 США, Гаваї, Молокаї Розбився об гору при пільоті до аеропорту Гоолегуа.[25]
12 квітня 1990 Widerøe Flight 839 5 Норвегія, за межами Верей Врізався в океан через вітер
22 квітня 1992 Perris Valley Aviation 16 США, Каліфорнія, аеропорт Перріс Веллі Забруднення палива, втратив потужність і розбився неподалік зльтної смуги[26] 6
27 жовтня 1993 Widerøe Flight 744 6 Норвегія, на схід від Намсуса Зіткнення із залісненим пагорбом під час контрольованого польоту вночі під час поганої погоди 13
17 грудня 1994 Mission Aviation Fellowship 28 Папуа Нова Гвінея Розбився на маршруті,[27] врізавшись у гору заввишки 2000 м.[28]
10 січня 1995 Merpati Nusantara 6715 14 Індонезія, Море Саву Зник у погану погоду в польті з аеропорту Біма до Рутенга.[29]
30 листопада 1996 ACES Colombia 15 Колумбія, біля Медельїна Розбився за 8 км від аеропорту Медельїна[30]
7 січня 1997 Polynesian Airlines 211 3 Самоа, г. Ваеа Зіткнення з поверхнею під час контрольованого польоту в погану погоду при зверненні до Фалеоло на маршруті з Паго-Паго до Апії 2
24 березня 2001 Air Caraïbes 19 Французькі Антильські Острови, Сен-Бартелемі Розбився біля аеропорту, також загинула одна людина на землі.[31]
26 травень 2006 Air São Tomé and Príncipe 4 Бухта Анна Чавес, Сан-Томе Єдиний літак авіалінії, номер реєстрації S9-BAL, розбився під час тренувального польоту.[32]
9 серпня 2007 Air Moorea Flight 1121 20 Французька Полінезія, поблизу аеропорту Моореа Прямував до Таїті, розбився невдовзі після зльоту[33]
6 травня 2007 French Air and Space Force 9 Єгипет, Синайський півострів Розбився під час підтримки багатонаціональних сил і спостерігачів[34]
8 жовтня 2008 Yeti Airlines Flight 103 18 Непал, аеропорт Лукла Розбився при посадці[35] 1
2 серпня 2009 Merpati Nusantara 9760 16 Індонезія, поблизу Оксибіла Розбився приблизно за 22 км на північ від Оксибіла.[36]
11 серпня 2009 Airlines PNG Flight 4684 13 Папуа Нова Гвінея Розбився об гору на маршруті з Порт-Морсбі до Кокоди.[37]
15 грудня 2010 Tara Air 22 Непал, ліс Біланду [38]
20 січня 2011 ВПС Еквадору 6 Еквадор, Ель-Капрічо По дорозі з аеропорту міста Шелл до Тени[39]
22 вересня 2011 Arctic Sunwest Charters 2 Канада, Північно-Західні території, Єллоунайф Літак з поплавками розбився на вулиці, поранивши сімох.[40]
23 січня 2013 Kenn Borek Air 3 Антарктида, гора Елізабет Літак із лижами загубився на маршруті з Піденного полюса до затоки Терра Нова.[41][42][43][44]
10 жовтня 2013 MASwings Flight 3002 2 Малайзія, аеропорт Кудат Розбився при приземленні[45] 14
16 лютого 2014 Nepal Airlines 18 Непал, район Аргаханчі На маршруті з Покхари до Джумли.[46]
20 вересня 2014 Hevilift 4 Нова Гвінея, біля Порт-Морсбі Розбився при посадці[47] 5
2 жовтня 2015 Aviastar 7503 10 Індонезія, Луву Пілот відхилився від маршруту до Макасара
24 лютого 2016 Tara Air Flight 193 23 Непал, Покхара Розбився після зльоту[48]
30 серпня 2018 ВПС Ефіопії 18 Ефіопія, поблизу Моджо Вилетів з Дире-Дауа, розбився у місці під назвою Наннауа[49]
18 вересеня 2019 PT Carpediem Aviasi Mandiri 4 Індонезія, провінція Папуа Вилетів з Тіміки, розбився в окрузі Хоея[50]
29 травня 2022 Tara Air Flight 197 22 Округ Мустанг, Непал Розбився 0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Power – The Pratt & Whitney Canada Story, Kenneth H. Sullivan and Larry Milberry, CANAV Books 1989, ISBN 0-921022-01-8, p.146
  2. ↑ De havilland | 1963 | 0071 | Flight Archive.
  3. ↑ "Viking Acquires De Havilland Type Certificates."
  4. ↑ "Viking restarts Twin Otter production." flightglobal.com, April 2, 2007.
  5. ↑ Sarsfield, Kate.
  6. ↑ "News releases."
  7. ↑ "Twin Otter – Zimex Aviation."
  8. ↑ Jang, Brent (14 травня 2010). The rebirth of a Canadian icon. The Globe and Mail. Процитовано 8 серпня 2012.
  9. ↑ Viking Air Slashes Twin Otter Production, Lays Off 116. Aviation International News. Процитовано 3 липня 2015.
  10. ↑ Phelps, Mark.
  11. ↑ (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Зовнішнє посилання в |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Ballah, Brett (28 серпня 2019). De Havilland owner believes renewed focus will increase Dash 8 market share. Western Aviation News (англ.). Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019. [Архівовано 2019-12-19 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Purchase planning handbook - turboprops table. Business & Commercial Aircraft. Second Quarter 2021.
  14. ↑ World Airline Census 2018. Flightglobal.com (брит.). Процитовано 27 серпня 2018.
  15. ↑ а б Gerard Frawley. De Havilland Canada DHC-6 Twin Otter. The International Directory of Civil Aircraft.
  16. ↑ Twin Otter Series 400 (PDF). Viking Aircraft. 7 липня 2015.
  17. ↑ occurrences in the ASN safety database. Flight Safety Foundation. 30 серпня 2018.
  18. ↑ ASN Aircraft accident de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter 200 N7666 Santa Ana-Orange County Airport, CA (SNA). aviation-safety.net. Процитовано 30 травня 2022.
  19. ↑ A 36 años de un fatal accidente en los cerros tucumanos (ісп.). 4 квітня 2011. Процитовано 9 жовтня 2017.
  20. ↑ ASN Aircraft accident de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter 300 C-GDHA Monze.
  21. ↑ Accident description – 2 September 1978. Aviation Safety Network. 30 серпня 2018.
  22. ↑ Katz, Peter. After the Accident: Twin Otter Crash In The Rockies From 40 Years Ago. Plane & Pilot Magazine.
  23. ↑ Friday 24 July 1981. aviation-safety.ne. Aviation Safety Network. Процитовано 6 липня 2019.
  24. ↑ National Transportation Safety Board Aircraft Accident Report NTSB-AAR-82-7 (PDF). National Transportation Safety Board. 20 липня 1982. Процитовано 5 липня 2017.
  25. ↑ National Transportation Safety Board Aircraft Accident Report NTSB/AAR-90/05 (PDF). National Transportation Safety Board. 25 вересня 1990. Процитовано 5 липня 2017.
  26. ↑ National Transportation Safety Board Aviation Accident Final Report Accident Number: LAX92MA183. National Transportation Safety Board. 5 серпня 1993. Процитовано 5 липня 2017.
  27. ↑ Airplane Crash Kills 28 In Papua New Guinea. World News Briefs. New York Times. 19 грудня 1994.
  28. ↑ Accident Description. Aviation Safety Network.
  29. ↑ Ranter, Harro and Fabian I. Lujan.
  30. ↑ Informe de accidente De Havilland DHC 300 – ACES HK2602 (PDF). Aeronautica civil de Colombia. Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2014. [Архівовано 2014-01-02 у Wayback Machine.]
  31. ↑ "Accident survenu le 24 mars 2001 sur l’île de Saint-Barthélemy (971) au DHC-6-300 « Twin-Otter » immatriculé F-OGES exploité par Caraïbes Air Transpor" (in French).
  32. ↑ Jornal de São Tomé. 2 вересня 2006. Архів оригіналу за 2 вересня 2006. Процитовано 28 лютого 2021. [Архівовано 2006-09-02 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Clark, Amy S. "20 Thought Dead In Pacific Plane Crash."
  34. ↑ "Accident description: L'Armée de L'Air 742/CB."
  35. ↑ "Crash."
  36. ↑ Hradecky, Simon.
  37. ↑ "Mixed weather reported before PNG plane crashed." Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 15 січня 2023.
  38. ↑ Shrestha, Manesh. "22 dead in Nepal plane crash."
  39. ↑ Accident description – 20 January 2011. Aviation Safety Network. 30 серпня 2018.
  40. ↑ "Yellowknife plane crash kills 2 people."
  41. ↑ CTV News (23 січня 2013). Kenn Borek plane carrying three Canadians missing in Antarctica. CTV. Процитовано 23 січня 2013.
  42. ↑ 23 jan 2013. Aviation Safety Network. 24 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
  43. ↑ Radio-Canada (23 січня 2013). Un avion transportant trois Canadiens est disparu en Antarctique (фр.). Station Radio-Canada. Процитовано 23 січня 2013.
  44. ↑ CTV News (26 січня 2013). Wreckage of missing plane found, crash deemed 'not survivable'. CTV News. Процитовано 26 січня 2013.
  45. ↑ Accident description. Aviation Safety Network.
  46. ↑ Crash: Nepal DHC6 near Khidim on Feb 16th 2014, aircraft impacted terrain. Avherald.com. Процитовано 16 лютого 2014.
  47. ↑ Accident: Hevilift DHC6 near Port Moresby on Sep 20th 2014, impact with terrain. Avherald.com. Процитовано 22 вересня 2014.
  48. ↑ Sugam Pokharel; Holly Yan; Greg Botelho (24 лютого 2016). Nepal plane crash: Tara Air plane goes down, 23 feared dead. CNN.
  49. ↑ Sisay, Andualem (30 серпня 2018). 17 killed in Ethiopia military plane crash. Nairobi. Процитовано 30 серпня 2018.
  50. ↑ Aditra, Irsul (25 вересня 2019). Jenazah Korban Pesawat Twin Otter yang Jatuh di Papua Berhasil Dievakuasi. Timika. Процитовано 26 вересня 2019.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ military -400: 14,000 lb / 6350 kg
  2. ↑ а б 89 US Gal / 336 L optional wingtip tank for 3,190 lb 1,447 kg of fuel
  3. ↑ 989 nmi / 1832 km ferry range or 8.76 h of endurance with optional wingtip tanks
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=De_Havilland_Canada_DHC-6_Twin_Otter&oldid=44169446