Elli (1912)
 Крейсер «Еллі»
| |
| Історія | |
|---|---|
 Греція
| |
| Назва: |
|
| Закладений: | 1911 рік |
| Прийнятий: | 1914 року |
| Потоплений: | 15 серпня 1940 року |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Захищений крейсер типу «Чао Хо» |
| Водотоннажність: |
|
| Довжина: | 98 м |
| Ширина: | 12 м |
| Осадка: | 4,3 м |
| Двигуни: | 3 парові турбіни1 |
| Швидкість: | 21,5 вузли |
| Дальність плавання: | 7000 м миль при 12 вузлах |
| Екіпаж: | 238 |
| Засоби електронної боротьби: | 684-687 |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: | відсутня інформація |
«Еллі» ( грец. Κ/Δ Έλλη ) — 2600-тонний грецький захищений крейсер (грец. Εύδρομο Καταδρομικό) названий на честь морської битви Першої Балканської війни - перемоги Грецького флоту.
Крейсер був представником злополучного типу «Чао Хо», всі кораблі якого врешті решт загинули. Цінський уряд замовив корабель як «Фей Лонг» (китайською: 飛鴻; пінїнь: Féi Hóng; «Лебідь у польоті»). Втім Синьхайська революція в 1912–13 рр. призвела до скасування новим китайським урядом покупки. New York Shipbuilding тим не менш добудувала корабель 1914 р. і продала його Греції, яке саме реалізовувала програму збільшення флоту після Балканської війн.
«Еллі» взяв участь у бойових діях під час Першої світової війни. Спочатку Греція дотримувалася нейтралітету: прем’єр-міністр Елефтеріос Венізелос підтримував Антанту, а налаштований пронімецьки король Костянтин I виступав за нейтралітет. Цей конфлікт зрештою призвела до глибокого політичного конфлікту, відомого як Національний розкол[1]. У листопаді 1916 р. з метою тиску на королівський уряд в Афінах французи конфіскували грецькі кораблі[2]. Легкі кораблі, включаючи «Еллі», продовжували діяти з французькими екіпажами, головним чином у супроводі конвоїв і патрулюванні в Егейському морі, доки Греція не вступила у війну на боці союзників у червні 1917 року. Після цього їх повернули до Греції. Згодом грецький флот брав участь в операціях союзників в Егейському морі.
У 1920 році крейсер пройшов реконструкцію у Франції разом з броненосним крейсером «Георгіос Авероф», під час якої отримав зенітне озброєння та обладнання для перенесення та встановлення 100 морських мін.
Під час катастрофічної Малоазійської експедиції майбутній король Греції Павло І був молодшим лейтенантом на борту «Еллі» та був свідком евакуації зі Смірни у вересні 1922 року.
Італійський підводний човен «Дельфіно» затопив крейсер в мирний час, о 8:25 ранку 15 серпня 1940 року, коли він стояв на якорі біля острова Тінос. «Еллі» прибув до Тіноса, задля участі участь у святкуванні Успіння Пресвятої Богородиці. Одна з трьох випущених торпед влучила у «Еллі» під єдиним працюючим котлом, після чого корабель загорівся і затонув. Дев'ять старшин і матросів загинули, 24 були поранені. Цей же підводний човен намагався торпедувати пасажирські судна «Елсі» та «Есперос», що стояли на якорі в порту. Ця спроба не вдалася, і торпеди пошкодили лише частину пристані порту.[3]
Фрагменти торпед були знайдені та ідентифіковані як італійські. Проте грецький уряд, намагаючись уникнути конфронтації з Італією в той час, оголосив, що національність підводного човна, що атакувала, невідома. Тим не менш, ця позиція не запобігло початку Італо-грецької війни через два місяці. Населення Греції чітко усвідомлювало відповідальних за потоплення корабля, і попри політичні конфлікти об'єдналося у засудженні віролрмного нападу.[4]
Після війни, як компенсацію за потоплення«Еллі», Італія передала Греції крейсер «Еудженіо ді Савойя», який був переданий у червні 1950 року Королівському флоту Греції, де отримав ім'я «Еллі». Служив до 1973 року. З 1982 року фрегат «Еллі», головний корабель однойменного типу, колишнього нідерландського «Кортенар» зберігає це ім'я серед кораблів ВМС Греції.
| Панцерні крейсери | .svg){kind=small} | |
|---|---|---|
| Бронепалубні крейсери |
| |
| Есмінці |
| |
| Корвети |
| |
| Міноносці | ||
| Підводні човни |
| |
| Мінні загороджувачі |
| |
| Інші |
| |
Примітки: S: Єдиний корабель цього класу; UK: Переданий Великобританією; US: Переданий США | ||
- ↑ Gerozēsēs, Triantaphyllos A. (1996). To sōma tōn axiōmatikōn kai hē thesē tou stē synchronē Hellēnikē koinōnia, 1821-1975 (грецькою) . Athēna: Ekdoseis "Dōdōnē". с. 351. ISBN 960-248-794-1. OCLC 36610883.
- ↑ Gerozēsēs, Triantaphyllos A. (1996). To sōma tōn axiōmatikōn kai hē thesē tou stē synchronē Hellēnikē koinōnia, 1821-1975. Athēna: Ekdoseis "Dōdōnē". с. 353. ISBN 960-248-794-1. OCLC 36610883.
- ↑ Εορτασμός Κοιμήσεως Θεοτόκου & 77ης Επετείου Τορπιλισμού Καταδρομικού ΕΛΛΗ. Greek National Pride (el-GR) . 15 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ Kōnstantopoulou, Phōteinē.; Κωνσταντοπουλου, Φωτεινη.; Greece. Hypēresia Diplōmatikou & Historikou Archeiou; Greece. Υπηρεσια Διπλωματικου & Ιστορικου Αρχειου. (2008). Ho Gkratsi graphei gia tēn Italikē epithesē kata tēs Helladas : 21 agnōsta arthra stēn ephēmerida Tziornale d̲el Mattino (28 Iouliou-30 Augoustou 1945) (грецькою) . Athēna: Ekdoseis Papazēsē. с. 136. ISBN 978-960-02-2262-3. OCLC 311263542.