Gavrilović d.o.o.
| Gavrilović | |
|---|---|
| Тип | ТзОВ |
| Галузь | харчова промисловість |
| Гасло | Odlično je od Gavrilovića je! (Відмінне від Гавриловича!) Obiteljska tradicija od 1690 (Сімейна традиція з 1690) |
| Засновано | 1822 |
| Засновник(и) | Іван і Петро Гавриловичі |
| Штаб-квартира |  Хорватія, Петриня |
| Продукція | ковбасні вироби, м'ясопродукти |
| Співробітники | близько 1000[1] |
gavrilovic.hr(хор.)  | |
Gavrilović d.o.o. — хорватське м'ясопереробне підприємство з Петрині.
.jpg)
Перші Гавриловичі, брати Іван і Петро, з'явилися у Петрині в середині XVII століття, втікаючи від турків, і стали там м'ясниками. Після вигнання турків імператриця Марія Терезія визначила 1773 року Петриню центром цехового ремісництва всієї Військової Країни. Одними із засновників цеху м'ясників Петрині є брати Гавриловичі. Коли з 1809 по 1813 рік Петриня входила до наполеонівських Іллірійських провінцій, а маршал Мармон розташував у місті штаб свого полку, брати Гавриловичі були головними постачальниками військ Наполеона в тодішній Військовій Країні. 1822 року Іван Гаврилович разом із кількома м'ясниками та купцями з Петрині заснував першу мануфактуру. 1848 року м'ясники Йосип та Іван Гавриловичі були головними постачальниками війська Єлачича м'ясом і м'ясопродуктами під час щорічних військових навчань. 1883 року підприємливі сини покійного Мате Гавриловича зареєстрували фірму «Мате Гаврилович і ко.», на фабриці якої працювало близько півсотні робітників і щодня кололи по 50 свиней. Тоді ж було створено рецепт одного з визначальних виробів підприємства — «зимового салямі». Наприкінці 1889 р. фірму внесено до судового реєстру під назвою «Перша хорватська фабрика салямі, ковбас і сушеного м'яса М. Гавриловича синів у Петрині». Газети повідомляли, що Перша хорватська фабрика салямі, сушеного м'яса і сала витісняє закордонних конкурентів своїми чудовими виробами, такими як сушене м'ясо, бекон і сало. 1891 року хорватське салямі, провісник сьогоднішнього «зимового салямі», яке перев'язували хорватським триколірним шпагатом, отримало почесну грамоту на Ювілейній господарсько-лісовій виставці в Загребі. 1894 року «зимове салямі» на міжнародній виставці у Відні вибороло золоту медаль за якість із зображенням цісаря Франца Йосифа.
Після Другої світової війни фірму націоналізували комуністи, відібравши її у власників, яких засудили до довічного ув'язнення. 1957 року Гавриловичу та його синові вдалося втекти в Австрію. Націоналізована фабрика, назву якої не змінювали, продовжувала десятиліттями виготовляти і продавати вироби за старими рецептами під успішним сімейним брендом.
2003 року виробам під назвами «Jetrena pašteta» (Печінковий паштет) і «Mesni doručak» (М'ясний сніданок) присвоєно престижний знак «Хорватська якість» Хорватської господарської палати. 2007 року на міжнародному ярмарку «ZEPS» у БіГ («Золота троянда» 2007) «Гаврилович» здобув дві золоті медалі за курячу мортаделлу та курячу ковбасу «екстра». Того ж року компанія завоювала статус «Superbrands Hrvatska». З 2007 по 2012 рік «Гаврилович» носив титул найнадійнішого хорватського виробника в категорії м'ясних консервів «Trusted brand Hrvatska». 2008 року компанія стала найвизнанішим і найкраще оціненим хорватським брендом у харчовій промисловості. Згідно з опитуванням «Brandpuls» агентства «Puls», 98,7% споживачів Хорватії знайомі з брендом «Gavrilović». 2011 року компанія стала володарем престижної медалі за якість «Qudal» у 4 категоріях: салямі тривалого зберігання, паштети, франкфуртські сосиски та кулени.
Нині фірмою керує дев'яте покоління сім'ї Гавриловичів. Саме завдяки цій тривалій сімейній спадщині компанія «Гаврилович» єдина в Хорватії та одна з небагатьох таких сімейних компаній у світі. М'ясокомбінат «Гаврилович» оснащено найсучаснішими промисловими машинами та виробничими лініями, технологічні процеси відповідають найсуворішим нормам охорони здоров'я та гігієни, а заходи контролю проводяться щодня на всіх стадіях виробництва.
Продукцію компанії «Gavrilović d.o.o.» сьогодні поділяють на три марки:
- Gavrilović
- Gavita
- Gala
2005 року Джуро (Георг) Гаврилович подав позов проти Загребського банку (ZABA), щоб визначити право власності на 14357 акцій цього банку, які, на його думку, були незаконно конфісковані у нього. Це 0,5% акцій ZABA, вартість яких тоді становила 43,8 млн євро капіталу банку. Гаврилович вважає, що, придбавши компанію, він також отримав права на частку компанії «Gavrilović» у ZABA, що відповідач ZABA заперечує. Йдеться про засновницький капітал компанії Гавриловича в ZABA з 1989 року.[2][3]
- ↑ Tvrtka Gavrilović. znakovi.hgk.hr/tvrtka/gavrilovic-d-o-o. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18. 1. 2019.
- ↑ Appelt, H. Zaba ne želi Gavriloviću dati izvještaj o oduzetim dionicama. jutranji.hr. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 8. 6. 2006.
- ↑ Babić, Božica. Gavrilović nema pravo na dionice Zabe. jutranji.hr. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 2. 8. 2006.
- Історія компанії [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] на її офіційному сайті. (хор.)
- Znakovi "Tvrtka Gavrilović" [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)
- Petrinja turizam - Tradicija [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (хор.)