Перейти до вмісту

Gloster Gauntlet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Gloster Gauntlet
Призначення:винищувач
Перший політ:1933
Прийнятий на озброєння:1935
Знятий з озброєння:1943
На озброєнні у: Королівські ВПС Великої Британії
ВПС Фінляндії
ВПС Данії
Розробник:Gloster Aircraft Companyd
Виробник:Велика Британія Gloster Aircraft Company
Всього збудовано:246
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):370 км/год
Дальність польоту:740 км
Практична стеля:10 210 м
Довжина:8,05 м
Висота:3,12 м
Розмах крила:9,99 м
Площа крила:29,26 м²
Порожній:1256 кг
Максимальна злітна:1801 кг
Двигуни:Bristol Mercury VIS.2
Тяга (потужність):640 к.с. (477 кВт)
Кулеметне озброєння:2 × 7,7-мм кулемети Vickers

Gloster Gauntlet у Вікісховищі

Глостер Гаунтлет (англ. Gloster Gauntlet, також англ. Gloster SS.19B Gauntlet) — британський винищувач-біплан міжвоєнного періоду виробництва Gloster Aircraft Company. Виготовлявся для Королівських ВПС для заміни Bristol Bulldog, а також на експорт.

Історія

[ред. | ред. код]

Коли міністерство авіації видало специфікацію на 24/33 на створення одномісного винищувача для заміни Bristol Bulldog компанія Gloster вже мала в доробку проєкти винищувачів SS.18, SS.19 і SS.19A, які пропонувались на попередні специфікації. Новий літак SS.19B був біпланом з однаковими крилами, з елеронами на обидвох. Літак мав металевий каркас і передню частину обшивки фюзеляжу, решта фюзеляжу і крила обшивалась тканиною. Фіксоване шасі мало пневматичний амортизатор і гальма. Для руху було вирішено використати радіальний двигун Bristol Mercury VIS.2 в обтічному капоті. Літак продемонстрував прекрасні льотні характеристик, не в останню чергу через максимально низький опір, як для біплана і став останнім біпланом з відкритою кабіною в британських ВПС.[1]

В листопаді 1937 року «Гаунтлет» став першим літаком в світі, який здійснив перехоплення іншого літака за наведенням радарної станції. Тоді три «Гаунтлети» 32-ї ескадрильї перехопили цивільний лайнер над Темзою за наведенням експериментальної радарної станції в Бевдсель Манор, Саффолк. А загалом в лавах королівських ВПС було 228 «Гаунтлетів» з 1935 по 1939 роки оснащуючи чотирнадцять ескадрилей.

Ще 17 «Гаунтлетів» було виготовлено за ліцензією в Данії і вони ввійшли в ВПС країни. Після зняття з озброєння в Британії, 25 літаків було продано Фінляндії, три передано Родезії і ще чотири — Південній Африці.[2]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Дані з Concise Guide to British Aircraft of World War II[2]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 1 особа
  • Довжина: Mk.I — 7,98 м; Mk.II — 8,05 м
  • Висота: 3,12 м
  • Розмах крила: 9,99 м
  • Площа крила: 29,26 м ²
  • Маса порожнього: 1256 кг
  • Максимальна злітна маса: 1801 кг
  • Двигун: Bristol Mercury VIS.2
  • Потужність: 640 к. с. (477 кВт.)

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість: 370 км/год на 4815 м.
  • Дальність польоту: 740 км
  • Практична стеля: 10 210 м

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Кулеметне:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gloster Gauntlet

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Monday, 1984, с. 110.
  2. а б Monday, 1984, с. 112.