Junkers A50
Junkers A50 | |
---|---|
Призначення: | спортивний літак |
Перший політ: | 13 лютого 1929 |
На озброєнні у: | Люфтваффе |
Розробник: | Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerkd |
Виробник: | Junkers |
Всього збудовано: | 69 |
Вартість одиниці: | 16 000 рейхсмарок (£840—885) |
Конструктор: | Герман Полман |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 140 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 164 км/год |
МШ біля землі: | 75 км/год |
Дальність польоту: | 600 км |
Практична стеля: | 4 200 м |
Довжина: | 7,12 м |
Висота: | 2,39 м |
Розмах крила: | 10 м |
Площа крила: | 13,7 м² |
Порожній: | 340 кг |
Споряджений: | 590 кг |
Двигуни: | 1 × 5-циліндровий радіальний поршневий двигун з повітряним охолодженням Armstrong Siddeley Genet II |
Тяга (потужність): | 87 к.с. (65 кВт) |
Junkers A50 у Вікісховищі |
«Юнкерс» A50 (нім. Junkers A50) — німецький двомісний спортивний літак, розроблений у 1920-х роках компанією Junkers Flugzeugwerke.
Наприкінці 20-х років Йоганн Арнцен запропонував Гуго Юнкерсу проєкт суцільнометалевого спортивного літака. Юнкерс передав цей проєкт, котрий одержав позначення EF 31, конструктору Полману. Літак призначався насамперед для спортивних польотів, навчання та виконання фігур вищого пілотажу, але міг також використовуватися приватними пілотами для повітряного туризму.
Восени 1928 року літак отримав позначення A 50 (J50). 13 лютого 1929 року прототип A 50 здійснив перший політ, а потім у Дессау збудували ще чотири літаки для випробувань, оснащених різними двигунами. Для просування літака було розгорнуто широка рекламна компанія, що включала дальні перельоти у світі. Оснащені додатковими паливними баками, A 50 літали з Німеччини в різні пункти призначення, такі як Тенерифе на Канарах та Японію. 18 серпня 1931 року, стартувавши з Берліна Марга фон Етцдорф розпочала поодинокий переліт на A 50 до Токіо, ставши першою жінкою, яка це зробила. У 1932 році інший літак здійснив переліт з Гельсінкі до південноафриканського Кейптауна, а потім повернувся до Дессау в Німеччині.
Рекламна кампанія дала результати. Літак був проданий в багато країн, проте, оптимістичні прогнози про продаж 5000 примірників як свого роду «народний літак», не виправдалися, оскільки він був доволі дорогим — 16 000 рейхсмарок, до того ж у жовтні 1929 року вибухнула глобальна економічна криза. Тому всього було збудовано лише 69 екземплярів Junkers A-50. Випуск A-50 був закінчений у 1931 році, але продажі тривали до 1935.
- Junkers J50 — прототип літака з 47 кВт двигуном Junkers David або 37 кВт Anzani
- Junkers A50 — варіант літака з 59 кВт радіальним двигуном Armstrong Siddeley Genet
- Junkers A50ba — версія літака з 63 кВт чехословацьким двигуном Walter Vega. 1 од.
- Junkers A50be — літак з 59 кВт двигуном Armstrong Siddeley Genet
- A50ce — версія літака з 63 кВт двигуном Armstrong Siddeley Genet II (або на експорт 74 кВт Armstrong Siddeley Genet Major) та складними крилами
- A50ci — варіант літака з 65 кВт двигуном Siemens-Halske Sh 13 та складними крилами
- A50fe — варіант літака з 63 кВт двигуном Armstrong Siddeley Genet II, удосконаленим планером та складними крилами
- KXJ1 — один зразок літака, поставлений на замовлення авіації імперського флоту Японії
- Бочка (вищий пілотаж)
- Штопор (аеродинаміка)
- Curtiss-Wright Junior
- УТ-1 (літак)
- Kyushu K10W
- Pilatus PC-9
- Виноски
- Джерела
- Junkers A 35(нім.)
- Junkers A50(англ.)
- A.50(рос.)
- JUNKERS A-50 JUNIOR(рос.)
- Andersson, Lennart. «Chinese 'Junks': Junkers Aircraft Exports to China 1925—1940». Air Enthusiast, No. 55, Autumn 1994, pp. 2–7. ISSN 0143-5450
- Tincopa, Amaru; Rivas, Santiago (2016). Axis Aircraft in Latin America. Manchester, UK: Crécy Publishing. ISBN 978-1-90210-949-7.