Gomphotherium

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Gomphotherium
Період існування: 23.03–15.97
Зразок G. productum (AMNH)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Родина: Gomphotheriidae
Рід: Gomphotherium
Burmeister, 1837
Species
Subgenus Gomphotherium
  • G. angustidens
    (Cuvier, 1817) (type)
  • G. annectens (Matsumoto, 1925)
  • G. browni (Osborn, 1926)
  • G. cooperi (Osborn, 1932)
  • G. hannibali Welcomme, 1994
  • G. inopinatum (Borissiak and Belyaeva, 1928)
  • G. libycum (Fourtau, 1918)
  • G. mongoliense (Osborn, 1924)
  • G. obscurum (Leidy, 1869)
  • G. pojoaquensis (Frick, 1933)
  • G. productum (Cope, 1874)
  • G. pygmaeus (Deperet, 1897)
  • G. riograndensis (Frick, 1933)
  • G. steinheimense
    (Klahn, 1922)
  • G. subtapiroideum (Schlesinger, 1917)
  • G. sylvaticum Tassy, 1985
  • G. tassyi Wang, Li, Duangkrayom, Yang, He & Chen, 2017[1]
Subgenus Genomastodon
  • G. osborni (Barbour, 1916)
  • G. willistoni (Barbour, 1914)
Incertae sedis
  • G. calvertensis
    Gazin and Collins 1950
Синоніми
  • Trilophodon
    Falconer and Cautley, 1846
  • Tetrabelodon
    Cope, 1884
  • Serridentinus
    Osborn, 1923
  • Tatabelodon
    Frick 1933
Вікісховище: Gomphotherium

Gomphotherium — вимерлий рід хоботних з неогену та раннього плейстоцену Євразії, Африки, Північної Америки[2] та Азії[3]. Станом на 2021 рік у Північній Кореї також відомі два види, G. annectens і, можливо, G. subtapiroideum[4][5].

Реставрація

Більшість видів Gomphotherium були подібні за розміром до азійського слона, з G. productum (відомий за 35-річним самцем) розмірами 2,51 м у висоту та вагою 4,6 т. Найбільший вид G. steinheimense, відомий за повним 37-річним самцем, знайденим у Мюльдорфі, Німеччина, мав висоту до 3,17 м і важив 6,7 т[6].

Він мав чотири бивні, два на верхній щелепі та два на подовженій нижній щелепі. Нижні бивні паралельні і мають форму лопати і, ймовірно, використовувалися для викопування їжі з мулу. На відміну від сучасних слонів, верхні бивні були покриті шаром емалі. Порівняно зі слонами, череп був більш витягнутим і низьким, що вказувало на те, що тварина мала короткий хобот із поганою гнучкістю. Ймовірно, ці тварини жили в болотах або поблизу озер, використовуючи свої бивні, щоб копати або зішкребти водну рослинність[7].

Таксономія

[ред. | ред. код]

Наступна кладограма показує розташування роду Gomphotherium серед інших хоботних на основі характеристик під'язикової кістки[8]:

Mammut americanum

Gomphotherium sp.

Stegodon zdanskyi

Loxodonta africana

Elephas maximus

Mammuthus columbi


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wang, Shi-Qi; Li, Yu; Duangkrayom, Jaroon; Yang, Xiang-Wen; He, Wen; Chen, Shan-Qin (2017). A new species of Gomphotherium (Proboscidea, Mammalia) from China and the evolution of Gomphotherium in Eurasia. Journal of Vertebrate Paleontology. 37 (3): e1318284. doi:10.1080/02724634.2017.1318284. S2CID 90593535.
  2. Вчені розкопали кладовище давніх родичів слонів віком майже 6 мільйонів років. // By Андрій Неволін. 02.06.2023
  3. Wang, Wei; Liao, Wei; Li, Dawei; Tian, Feng (1 липня 2014). Early Pleistocene large-mammal fauna associated with Gigantopithecus at Mohui Cave, Bubing Basin, South China. Quaternary International. 354: 122—130. Bibcode:2014QuInt.354..122W. doi:10.1016/j.quaint.2014.06.036. ISSN 1040-6182.
  4. Choi, Seung; Lee, Yuong-Nam (2017). A review of vertebrate body fossils from the Korean Peninsula and perspectives. Geosciences Journal (англ.). 21 (6): 867—889. Bibcode:2017GescJ..21..867C. doi:10.1007/s12303-017-0040-6. ISSN 1226-4806. S2CID 133835817.
  5. Han, K.S.; So, K.S.; Choe, R.S.; Kim, S.C. (2021). First Occurrence of a Gomphotheriid (Proboscidea, Mammalia) from the Democratic People’s Republic of Korea. Paleontological Journal. 55 (10): 1186—1192. doi:10.1134/S003103012110004X.
  6. Larramendi, A. (2016). Shoulder height, body mass and shape of proboscideans (PDF). Acta Palaeontologica Polonica. 61. doi:10.4202/app.00136.2014. S2CID 2092950.
  7. Lambert, W.D. (1992). The feeding habits of the shovel-tusked gomphotheres: evidence from tusk wear patterns. Paleobiology. 18 (2): 132—147. doi:10.1017/S0094837300013932. JSTOR 2400995.
  8. Shoshani, J.; Tassy, P. (2005). Advances in proboscidean taxonomy & classification, anatomy & physiology, and ecology & behavior. Quaternary International. 126—128: 5—20. Bibcode:2005QuInt.126....5S. doi:10.1016/j.quaint.2004.04.011.