HD25267
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Ерідан |
| Пряме піднесення | 3г 59х 55,48с |
| Схилення | -24° 0′ 58,4″ |
| Видима величина (V) | 4,62[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0 |
| показник кольору U−B | -0,42 |
| яскравість B | 4,483±0,002[2] |
| показник кольору B−V | -0,121±0,029[2] |
| яскравість V | 4,609±0,002[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,07 |
| індекс m1 | 0,14 |
| індекс c1 | 0,61 |
| індекс Hβ | 2,73[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 4,570[2] |
| Мінімальна яскравість | 4,610[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
1,21[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 11,41± 0,44[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 9,85 ± 0,68[2] мас |
| Відстань | 331,12 світлових років 101,52 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=28[3]км/сек |
| Інші позначення | |
*ta9 Eri,
CD-24 2022
| |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD25267 |
HD25267 також відома як Тау9 Ерідана — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,6.[1] Вона розташована на відстані близько 331,1 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD25267 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 28км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,21 доби в межах від Hmin= 4,61 до Hmax= 4,57.[2]
Зоряна атмосфера HD25267 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 240,6± 91,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (2h-4h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |