Перейти до вмісту

HMCS Sioux (R64)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Сіу» (R64)
HMCS Sioux (R64)
Канадський есмінець «Сіу».
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «V»
Держава прапора Канада Канада
Належність  Військово-морські сили Канади
На честь перший корабель флоту на ім'я «Сіу»[Прим. 1]
Корабельня J. Samuel White, Коуз
Замовлено 1 вересня 1942
Закладено 31 жовтня 1942
Спущено на воду 14 вересня 1943
Введено в експлуатацію 5 березня 1944
На службі 19441963
Переданий 21 лютого 1944 року переданий до складу Королівського ВМФ Канади під ім'ям «Сіу»
Перейменований з «Віксен» (у 1942)
Виведений зі складу флоту 27 лютого 1946/30 жовтня 1963
Статус у серпні 1965 року розібраний на брухт
Нагороди 4 бойових відзнаки[Прим. 2]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Операція «Тангстен»
Операція «Маскот»
Операція «Оффспрінг»
Нормандська операція
* Операція «Нептун»
Арктичні конвої
* Конвой JW 60
* Конвой RA 60
* Конвой RA 62
* Конвой JW 63
* Конвой RA 63
* Конвой JW 64
* Конвой RA 64
* Конвой JW 65
* Конвой RA 65
Корейська війна
Ідентифікація
Девіз «Згодом я змагатимуться»
(англ. "Then I Will Fight")
Параметри
Тоннаж 2 743 тонни (стандартна)
Довжина 110,57 м
Ширина 10,87 м
Осадка 3,0 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 36 вузол (68 км/год)
Дальність плавання 4 860 миль (9 000 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 230 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння 4 (1 × 4) × 533-мм торпедних апарати
20 глибинних бомб
Зенітне озброєння 6 (2 × 2; 2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»

«Сіу» (R64) (англ. HMCS Sioux (R64) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «V» Королівського військово-морського флоту Канади за часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Сіу» закладений 31 жовтня 1942 року на верфі компанії J. Samuel White на острові Коуз, під назвою «Віксен». 14 вересня 1943 року він був спущений на воду, а 5 березня 1944 року увійшов до складу Королівських ВМС Канади. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці біля берегів Франції, Англії та Норвегії, забезпечував висадку союзників у Нормандії, супроводжував арктичні конвої. У 1950—1951 роках брав участь у бойових діях у Кореї.

За проявлену мужність та стійкість у боях Другої світової та Корейської воєн бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

30 березня 1944 року есмінець «Сіу» був включений до складу сил[Прим. 3], що готувались до проведення операції «Тангстен» — атаці палубною авіацією королівського військово-морського флоту Великої Британії німецького лінкора «Тірпіц». Британське командування побоювалося, що цей єдиний лінкор, що лишився у німців і переховувався в Алта-фіорді, після ремонту знову стане загрозою стратегічно важливим арктичним конвоям, які доставляли вантажі до Радянського Союзу. Знищення лінкора дозволило б звільнити кілька важких бойових кораблів, що дислокувалися у Північному морі для протидії «Тірпіцу».

3 квітня 1944 року літаки з п'яти авіаносців завдали удару по «Тірпіцу». Британські льотчики на 42 пікіруючих бомбардувальниках Fairey Barracuda у супроводі 80 винищувачів зустріли серйозний опір німців. Й хоча п'ятнадцять авіабомб вразили ціль, німецькому лінійному кораблю не були завдані суттєвих збитків. Через два місяці він знову увійшов до строю. Втрати британців склали чотири літаки, дев'ять льотчиків загинули.

17 липня разом з лінкором «Герцог Йоркський» та крейсерами «Кент», «Девоншир» і «Джамайка» ескадрений міноносець «Сіу» прикривали авіаносну групу з авіаносців «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос»[Прим. 4], що проводили чергову спробу атакувати німецький лінійний корабель «Тірпіц» у норвезькому фіорді Каафіорд.

З 17 до 23 вересня 1944 року есмінець входив до складу ескорту конвою JW 60[Прим. 5] до Мурманська та зворотний конвой RA 60.

1 січня 1945 року «Сіу» з крейсером «Дайадем», ескортним авіаносцем «Віндекс» та есмінцями «Мінгз», «Савідж», «Скодж», «Серапіс», «Замбезі», «Зебра», «Сторд» і «Алгонкін» вийшов на ескорт арктичного конвою JW 63 до Кольської затоки.

8 січня 1945 року конвой прибув до Росії, а 11 січня вийшов зворотній конвой RW 63, з 29 суден. Під час переходу попав у зону суворого шторму, вітер сягав 157 км/год, судна були розкидані й практично поодинці дісталися Лох Ю лише 21 січня. У лютому «Алгонкін» і «Сіу» вийшли до Мінча для зустрічі канадського авіаносця «Панчер».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. на честь корінного індіанського народу Північної Америки — сіу.
  2. 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1944), за висадку в Нормандії (1944), за арктичні конвої (1944–1945) та за Корейську війну (1950-1952).
  3. Загалом до операції «Тангстен» залучались: лінкори «Герцог Йоркський» під прапором адмірала Б. Фрезера та «Енсон» під прапором віце-адмірала Г.Мура, 6 авіаносців «Вікторіос», «Фьюріос», «Імперор», «Фенсер», «Серчер» та «Персьюер», 4 крейсери «Белфаст», «Рояліст», «Шеффілд» і «Ямайка»; 16 есмінців «Віджілент», «Вейкфул», «Віраго», «Верулам», «Матчлес», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Урса», «Андонтед», «Онслот», «Джавелін», «Свіфт», канадські «Алгонкін» і «Сіу», польський «Піорун».
  4. До складу ударного угруповання флоту на операцію «Маскот» входили: лінкор «Герцог Йоркський», авіаносці «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос», крейсери «Беллона», «Кент», «Девоншир» і «Джамайка», есмінці: «Марна», «Матчлес», «Мілн», «Мушкетір», «Нубіан», «Скордж», «Верулам», «Віджілент», «Віраго», «Волейдж», «Бульдог», «Алгонкін» та «Сіу»; фрегати «Бурже», «Гост» і «Інмен».
  5. До складу ескорту конвою JW 60 входили: ескортні авіаносці «Страйкер» і «Кампаніа», лінкор «Родні», легкий крейсер «Дайадем», есмінці «Марна», «Мілн», «Метеор», «Маскітер», «Венус», «Саумарез», «Скорпіон», «Верулам», «Віраго», «Волейдж», канадські «Алгонкін» і «Сіу».
Джерела
  1. HMCS SIOUX (R 64), ex-HMS VIXEN — V-class Destroyer. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Macpherson, Ken & Barrie, Ron (2002). The Ships of Canada's Naval Forces 1910—2002 (Third ed.). St. Catharines, Ontario: Vanwell Publishing. ISBN 1-55125-072-1.
  • Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.