HMS Apollo (M01)
| HMS «Аполло» (M01) | ||
|---|---|---|
| HMS Apollo (M01) | ||
.jpg) | ||
| Британський мінний загороджувач «Аполло». Лютий 1944 року | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | мінний загороджувач типу «Абдель» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Королівський ВМФ Великої Британії
| |
| На честь | попереднього корабля флоту на ім'я «Аполло»[Прим. 1] | |
| Корабельня | Hawthorn Leslie and Company, Геббурн | |
| Замовлено | 28 травня 1941 | |
| Закладено | 15 листопада 1941 | |
| Спущено на воду | 16 лютого 1943 | |
| Введено в експлуатацію | 9 жовтня 1943 | |
| На службі | 1943–1961 | |
| Статус | у 1962 році проданий на брухт | |
| Нагороди | 1 бойова відзнака[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Операція «Оверлорд» * Операція «Нептун» | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Суворий, але милосердний» (лат. Fortis et benignus) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2 693 тонни (стандартна) 4 064 тонни (повна) | |
| Довжина | 127,41 м | |
| Ширина | 12,19 м | |
| Висота | 4,41 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 4 × парових котли Admiralty | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 72 000 к.с. | |
| Швидкість | 40 вузлів (74 км/год) | |
| Дальність плавання | 1 000 миль (1 860 км) на швидкості 38 вузлів | |
| Екіпаж | 242 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (2 × 2) × 102-мм універсальних гармати QF 4 inch Mk XVI | |
| Торпедно-мінне озброєння | 160 морських мін | |
| Зенітне озброєння | 4 (2 × 2) × 40-мм установки Bofors на подвійних установках «Hazemeyer» Mk.IV 12 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» у спарених установках Mk.V | |
«Аполло» (M01) (англ. HMS Apollo (M01) — військовий корабель, швидкохідний мінний загороджувач 2-ї підгрупи типу «Абдель» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Корабель взяв участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, супроводжував союзні конвої і підтримував висадку військ в операції «Нептун».
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений бойовою відзнакою[1].
«Аполло» був закладений 15 листопада 1941 року на верфі компанії Hawthorn Leslie and Company у Геббурні. 16 лютого 1943 року він був спущений на воду, а 9 жовтня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
У лютому 1944 року після завершення ходових випробувань мінний загороджувач «Аполло» включили до складу сил Домашнього флоту на Скапа-Флоу, перш ніж відправити в Плімут для проведення мінних операцій на підтримку запланованого вторгнення у Францію. Після завантаження мін у Мілфорд-Гейвен, загороджував провів серію операцій біля французького узбережжя Бретані між Уессан та Іле-Вірже (фр. Île Vierge).
«Аполло» залучався до забезпечення операції «Нептун», і 7 червня (D-Day + 1) на борт корабля здійснили посадку Верховний головнокомандувач союзників генерал Дуайта Д. Ейзенхауер, командувач військово-морськими силами адмірал Бертрам Рамсей, генерал Бернард Лоу Монтгомері та офіцери штабу SHAEF, для рекогносцировки зони висадки союзних військ у Нормандії. На жаль, мінний загороджувач налетів на мілину під час руху, пошкодив свої гвинти, отже його пасажирів перевели до есмінця «Андонтед».
Загороджувач здійснив перехід до Ширнесса, звідсіля до Тайну для проведення ремонту, який був завершений у вересні. Потім корабель було передано командувачу Західних підходів адміралу серу Максу Ґортону, який визначив зоною діяльності загороджувача Південно-Західні підходи, де «Аполло» встановлював глибокі мінні поля як контрзахід проти діяльності U-Boot у прибережних водах. Разом з мінним загороджувачем «Пловер» вони встановили понад 1200 мін типу Mk XVII поздовж північного узбережжя Корнуолла. На цих мінних загородженнях згодом підірвалися та затонули німецькі підводні човни U-325 і U-1021.
24 грудня 1944 року переведений до сил флоту, що здійснювали постановку мінних загороджень біля норвезьких берегів, зокрема поблизу Утсіри, де «Аполло» діяв під прикриттям есмінців «Зелоус» та «Каррон».
15 січня 1945 року загороджувач повернувся до Західних підходів для постановки мінних полів в Ірландському морі. 13 квітня «Аполло» знову приєднався до складу групи № 5 Домашнього флоту для мінування в радянській Кольській затоці, де мінний загороджувач прикривали есмінці типу «O» «Опорт'юн» «Орвелл» і «Обідіент», повернувшись до Домашнього флоту у травні.
Після завершення війни в Європі, мінний загороджувач «Аполло» супроводжував з сістер-шипом «Аріадна» важкий крейсер «Девоншир», на якому до Осло з екзиля повертався норвезький уряд та кронпринц Олаф.
Наприкінці червня 1945 року «Аполло» отримав призначення для подальшого проходження служби на британському тихоокеанському флоті. У липні пройшов навчання у складі Середземноморського флоту, і 1 серпня прибув до Мельбурна, але вже 15 числа екіпаж отримав повідомлення, що Японська імперія готова капітулювати.
- Піна (мінний загороджувач)
- T24 (міноносець)
- Амур (мінний загороджувач, 1906)
- Корабель протимінної дії
- Ескадрений міноносець-тральщик
- Мінні загороджувачі типу «Адмірабл»
- HMS Apollo (M 01). на uboat.net. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 11 січня 2020. (англ.)
- HMS APOLLO - Abdiel-class Fast Cruiser Minelayer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 11 січня 2020. (англ.)
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946, Ed. Robert Gardiner, Naval Institute Press, ISBN 0-87021-913-8
- Виноски
- ↑ на честь Аполлона, одного з олімпійських богів, покровителя музики, віщування і лікування.
- ↑ 1 бойова відзнака за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за висадку в Нормандії (1944).
- Джерела
