HMS Duckworth (K351)
| «Дакворт» (K351) | ||
|---|---|---|
| HMS Duckworth (K351) | ||
 | ||
| Фрегат «Дакворт» на базі в Белфасті. 11 квітня 1945 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | фрегат типу «Кептен» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Дакворт» на честь адмірала Джона Дакворта | |
| Корабельня | Bethlehem Hingham Shipyard, Гінгем | |
| Замовлено | 10 січня 1942 | |
| Закладено | 16 січня 1943 | |
| Спущено на воду | 1 травня 1943 | |
| Введено в експлуатацію | 4 серпня 1943 | |
| На службі | 1943–1948 | |
| Переданий | 17 грудня 1945 року повернутий ВМС США | |
| Виведений зі складу флоту | 21 січня 1946 | |
| Статус | 29 травня 1946 року проданий на злам | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1400 тонн (стандартна) 1740 тонн (повна) | |
| Довжина | 93 м | |
| Ширина | 11,2 м | |
| Осадка | 3,28 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × водотрубні котли «D» Express 2 × парових турбіни General Electric | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 750 к.с. (2 050 кВт) | |
| Швидкість | 24 вузлів (44 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 500 миль (10200 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 186 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 (3 × 1) × 76-мм гармати 3"/50 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 протичовнова РСЗВ «Хеджхог» Mk10 8 бомбометів Mk6 2 бомбоскидачі Mk9 | |
| Зенітне озброєння | 8 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» | |
| Радіолокаційне озброєння | HF/DF MF/DF радар типу 244 | |
«Дакворт» (англ. HMS Duckworth (K351) — військовий корабель, фрегат типу «Кептен» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Корабель брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії, супроводжував атлантичні конвої. В ході війни служив у ескортних групах супроводу транспортних конвоїв та був одним з протичовнових кораблів, на рахунку якого сукупно знищення п'яти підводних човнів противника: U-988, U-618, U-1208, U-399 і U-1169.
Фрегат «Дакворт» був закладений 16 січня 1943 року на верфі американської компанії Bethlehem Hingham Shipyard у Гінгемі, як ескортний міноносець Gary (DE 61). 1 травня 1943 року він був спущений на воду, а 4 серпня 1943 року відразу увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Після введення в експлуатацію «Дакворт» призначили до складу 3-ї ескортної групи сил охорони транспортних конвоїв командування Західних підходів британського флоту.
У першому трансатлантичному конвої «Дакворт» брав участь у битві за конвой SC 143, у якому затонули один військовий корабель і одне торгове судно, але були знищені три ворожі підводні човни. 9 жовтня фрегат зміг допомогти врятувати тих, хто вижив із затопленого торговельного судна «Йоркмара».
13 лютого 1944 року під час патрулювання «Дакворт» був атакований U-445, який випустив торпеду і промахнулася. «Дакворт» контратакував, пошкодивши U-445, який був змушений повернутися на базу.
15 червня біля мису де ла Гаага 3-тя ескортна група була атакована U-764, який торпедував «Блеквуд». «Дакворт» і «Дометт» контратакували, пошкодивши U-764, який втік до Бреста.
29 червня група відслідкувала напад бомбардувальника «Ліберейтор» на підводний човен у протоці Ла-Манш на захід від Гернсі. Унаслідок пошуку «Дакворт» та кораблі групи «Ессінгтон», «Дометт» і «Кук» знайшли та знищили U-988, що стало їх першим успіхом.
14 серпня приєднався до атаки британського «Ліберейтора» на U-618 в Біскайській затоці, на захід від Сент-Назера. «Дакворт» і «Ессінгтон» провели серію атак та знищили U-618.
У жовтні 1944 року 3-тя ескортна група була призначена для супроводу арктичних конвоїв JW 61 і JW 61A разом з кількома іншими групами командування Західних підходів. Хоча конвой JW 61 піддався атаці з боку групи «Пантер», він не зазнав жодних втрат; всі кораблі прибули в пункт призначення благополучно. На поверненні 3-тя ескортна група допомагала проходженню конвою RA 61, слідуючи попереду колони та прикриваючи прохід суден через Кольську затоку. Під час цієї операції фрегат «Маунсі» був торпедований, але вцілів і пізніше був оголошений конструктивно зруйнованим та списаний. І RA 61, і RA 61A повернулися без втрат.
У грудні 1944 року і в новому році «Дакворт» і 3-тя ескортна група несли службу в патрулі та супроводі в Ірландському морі, але успіху не мали.
24 лютого 1945 року, після атаки на прибережний конвой BTC 78, «Дакворт» разом з однотипним фрегатом «Роулі» після шести годин переслідування знайшли та знищили субмарину. Після війни цей ПЧ був ідентифікований як німецький підводний човен U-480, і вважалося, що він був затоплений у Ла-Манші між Лендс-Ендом і островами Сіллі. Однак подальші дослідження після виявлення уламків, знищених підводною міною пізніше поблизу Пула, ідентифікували цей човен як U-480, а підводний човен, знищений 24 лютого, тепер вважається за U-1208.
26 березня, після атаки на BTC 108, «Дакворт» і кораблі групи знайшли U-399 на південний захід від Лізард-Пойнт і знищили його атакою «Хеджхога».
29 березня після атаки на BTC 111 «Дакворт» знайшов і атакував підводний човен у Маунтс-Бей і знищив його. Пізніше його було ідентифіковано як U-246, хоча останні дослідження показали, що насправді це був U-1169.
«Дакворт» був повернутий до США після війни і розібраний на брухт у 1946 році.
- HNoMS Svenner (G03)
- Greif (міноносець)
- Момі (ескортний есмінець)
- HMS Gardenia (K99)
- Sperrbrecher
- Фрегати типу «Олівер Газард Перрі»
- Виноски
- Джерела
- HMS Duckworth (K 351). на uboat.net. (англ.)
- Gary (DE 61) / HMS Duckworth (K.351)(англ.)
- HMS Duckworth (1943)(рос.)
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Arnold Hague: The Allied Convoy System 1939—1945 (2000). ISBN 1-55125-033-0 (Canada); ISBN 1-86176-147-3 (UK).
