HMS Starling (U66)
«Старлінг» (U66) | ||
---|---|---|
HMS Starling (U66) | ||
Британський шлюп «Старлінг» в поході. 1943 | ||
Служба | ||
Тип/клас | шлюп типу «Блек Свон» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | восьмий корабель флоту на ім'я «Старлінг»[Прим. 1] | |
Корабельня | Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Говань | |
Замовлено | 18 липня 1941 | |
Закладено | 21 жовтня 1941 | |
Спущено на воду | 14 жовтня 1942 | |
Введено в експлуатацію | 1 квітня 1943 | |
На службі | 1943–1965 | |
Перекваліфікований | 1947 році на фрегат | |
Статус | у липні 1965 року проданий на брухт | |
Нагороди | 4 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Конвой ON 224 * Конвой JW 58 | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1350 тонн (стандартна) | |
Довжина | 91,29 м | |
Ширина | 11,73 м | |
Висота | 3,4 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 1 × парова турбіна Scotch | |
Гвинти | 1 | |
Потужність | 4 300 к.с. (3 210 кВт) | |
Швидкість | 20 вузлів (37 км/год) | |
Дальність плавання | 7 500 миль (13900 км) на швидкості 12 вузлів (22,2 км/год) | |
Екіпаж | 192 офіцери та матроси | |
Озброєння | ||
Артилерія | 6 (3 × 2) × 102-мм гармат QF 4 inch Mk XVI | |
Торпедно-мінне озброєння | 2 бомбомети 8 бомбоскидачів 110 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 4 × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 pounder Mark II 12 (6 × 2) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» |
«Старлінг» (англ. HMS Starling (U66) — військовий корабель, шлюп типу «Модифікований Блек Свон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Шлюп «Старлінг» був закладений 21 жовтня 1941 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Говані. 14 жовтня 1942 року він був спущений на воду, а 1 квітня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Корабель взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої і підтримував висадку військ в операції «Нептун». Найефективніший корабель Королівського флоту Великої Британії у боротьбі з підводними човнами противника, за два роки бойових дій узяв участь у знищенні 14 німецьких субмарин, які потопив або власноруч, або у взаємодії з британськими кораблями та літаками.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками[1].
У квітні 1943 року після введення до строю «Старлінг» увійшов до складу 2-ї групи підтримки Командування Західних підходів під командуванням капітана Ф. Дж. Волкера. Флотилія мала у своєму складі шість шлюпів, які виконування завдання з вільного полювання на U-Boot, де б їх не знайшли. Іншими кораблями групи були «Сігнет», «Кайт», «Вайлд Гус», «Вудпеккер» і «Врен».
У травні «Старлінг» вийшов у перший патруль, але він пройшов безрезультатно. 1 червня 1943 року корабель здобув перший успіх, коли було виявлено перший підводний човен, на який почала полювання група. Протягом 15-годинного періоду протичовнові кораблі виявили, відстежили та знищили U-202, це стало найдовшим полюванням у битві за Атлантику на той час.
Після повернення в Ліверпуль, «Старлінг» разом з іншими кораблями 2-ї групи підтримки флотилії були виділені на «операцію Машкетрі», спроба спільно з патрульними літаками Берегового командування Королівських ПС перервати транзитні маршрути німецьких підводних човнів через Біскайську затоку. 24 червня 1943 року група успішно знищила два підводні човні Крігсмаріне; «Старлінг» знищив південніше мису Фаревел U-119, але дістав пошкоджень, коли шлюп протаранив U-Boot. Корабель був змушений повернутися до Британії для ремонту.
У жовтні «Старлінг» повернувся до групи і відразу узяв участь у битві за конвої ON 207. Ніяких успіхів корабель не здобув, хоча в бойових діях по захисту конвою авіацією та кораблями ескорту було знищено три ворожі субмарини (U-274, U-420 і U-282), і не втрачено жодного судна чи корабля.
У листопаді 1943 року шлюп у складі групи залучався до захисту конвою HX 264, де були затоплені ще два човни, U-226 та U-842.
У грудні, при ескортуванні конвоїв SL 140/MKS 31, «Старлінг» атакував та пошкодив U-843, змусивши його відмовитися від подальших спроб атакувати.
У січні 1944 року, підтримуючи конвой SL 147/MKS 38, шлюп взяв участь у знищенні U-592. У лютому він взяв участь у відомому епізоді битви «шість за один похід», де 2-га група підтримки знищили шість човнів за два тижні. «Старлінг» був залучений у знищення чотирьох із них; 31 січня — U-592, 9 лютого — U-734 та U-238 та 19 лютого — U-264.
У березні 1944 року корабель у супроводі ескортного авіаносця «Віндекс» розшукали та знищили U-653, який виконував завдання з метеорологічної розвідки погоди у Північній Атлантиці. Пізніше того ж місяця, підтримуючи мурманський конвой JW 58, «Старлінг» зустрів і знищив U-961 у північних водах Атлантики. Більше він успіху у нього не було, хоча при відбитті атак на JW 58 було знищено три U-Boot (U-961, U-355 і U-288).
У травні група відповіла на атаку U-473 американського есмінця «Доннел». Після триденного пошуку 2-га група вийшла на контакт і протягом 18 годин переслідувала німецьку субмарину, урешті-решт змусивши спливти її на поверхню, де U-473 була знищена артилерійським вогнем.
У червні «Старлінг» входив до складу морського компоненту, що забезпечував безпеку проведення операції «Нептун» у Нормандії та сприяв запобіганню будь-яких атак на флот вторгнення. За цей час було знищено 15 німецьких ПЧ при їхніх спробах атакувати флот вторгнення, хоча «Старлінг» не записав на свій рахунок жодного човна.
У липні «Старлінг» отримав найсильніший удар, коли капітан Ф. Д. Вокер помер від мозкового крововиливу, спричиненого перевтомою та виснаженням.
У серпні 1944 року «Старлінг» під командуванням нового командира провели разом з іншими шлюпами флотилії успішний рейд до Біскайської затоки, де були знищені чотири німецькі ПЧ. «Старлінг» залучався до знищення трьох з них: U-333, U-736 і U-385.
У вересні шлюп перевели до 22-ї ескортної групи, але підводна війна німецьких субмарин змінила характер, і «Старлінг» не мав подальших успіхів. Основною ідеєю кампанії стало полювання на одиноких рейдерів, що діяли у мілководних прибережних водах, де німецькі човни могли сховатися серед уламків на морському дні. Полювання на цих «самотніх вовків» було повільною і виснажливою справою, хоча втрати торгових суден були зведені до мінімуму.
У січні 1945 року «Старлінг» з кораблями 22-ї групи напав на багатообіцяючу ціль у Північному каналі: їм було зараховано після перевірки німецьких записів у післявоєнний період знищення U-482. Однак, у 1991 році було з'ясовано, що цей напад не призвів до знищення німецького підводного човна; вважалося, що напад був націлений на інший об'єкт.
Із закінченням війни у Європі «Старлінг» був переведений до Тихого океану, але на той час війна знову закінчилася. У вересні 1945 року шлюп був виведений зі складу бойових сил флоту, а в жовтні пішов до резерву.
«Старлінг» узяв участь у знищенні 14 німецьких підводних човнів:
- HMS Fowey (L15)
- HMS Weston (L72)
- HMS Peony (K40)
- Тральщик класу М (Німеччина)
- Малі протичовнові кораблі проєкту 1145.1
- Шлюпи типу «Шоргам»
- Виноски
- ↑ На честь родини невеликих співочих горобцеподібних птахів шпакові.
- ↑ 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за бойові дії в Біскайській затоці (1943-1944), за битву за Атлантику (1943—1945), за арктичні конвої (1944), за висадку в Нормандії (1944).
- Джерела
- HMS Starling (U 66). на uboat.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 26 грудня 2019. (англ.)
- HMS STARLING (U 66) - Modified Black Swan-class Sloop. на naval-history.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 26 грудня 2019. (англ.)
- Hague, Arnold (1993). Sloops: A History of the 71 Sloops Built in Britain and Australia for the British, Australian and Indian Navies 1926—1946. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-67-3.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.