HMS Ursula (N59)
| «Урсула» | ||
|---|---|---|
| HMS Ursula (N59) | ||
 | ||
| Британський ПЧ «Урсула». 1940 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Підводні човни типу «U» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| Корабельня | Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес
| |
| Замовлено | 5 листопада 1936 | |
| Закладено | 19 лютого 1937 | |
| Спущено на воду | 16 лютого 1938 | |
| Введено в експлуатацію | 20 грудня 1938 | |
| На службі | 1938-1944 | |
| Переданий | 26 червня 1944 року переданий до радянського ВМФ, де перейменований на В-4 | |
| Прийнятий | на початку 1950 року повернутий Великій Британії, до лав флоту не повертався | |
| Статус | у травні 1950 року розібраний на брухт у Гренджмуті | |
| Нагороди | 6 бойових відзнак[Прим. 1][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі * Середземноморська кампанія | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «Витримай» (англ. Bear up) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 540—630 тонн (надводна) 730 тонн (підводна) | |
| Довжина | 58,22 м | |
| Ширина | 4,9 м | |
| Висота | 4,62 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Paxman Ricardo 2 × електродвигуни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 500 к.с. (дизель) 1 450 к.с. (електродвигун) | |
| Швидкість | 11,25 вузлів (20,8 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна) | |
| Дальність плавання | 4 500 миль (8 300 км) на швидкості 11 вузлів (надводна) 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 32 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Торпедно-мінне озброєння | 6 × 533-мм торпедних апаратів 8-10 торпед | |
| Зенітне озброєння | 1 × 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt | |
«Урсула» (англ. HMS Ursula (N59) — британський підводний човен типу «U», перша серія, що перебував у складі Королівського військово-морського флоту Великої Британії у роки Другої світової війни.
«Урсула» був закладений 19 лютого 1937 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернесі. 16 лютого 1938 року він був спущений на воду, а 20 грудня 1938 року увійшов до складу Королівського ВМФ Великої Британії.
Підводний човен брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; бився у північній Атлантиці, в арктичних водах, на Середземному морі, бився у Північному морі біля берегів Англії, Норвегії, Франції, Данії, супроводжував мальтійські конвої. Загалом здійснив 34 бойових походи. У червні 1944 року переданий до радянського Північного флоту, де увійшов під назвою В-4, брав участь у супроводі арктичних конвоїв. За проявлену мужність та стійкість у боях удостоєний шести бойових відзнак[1].
На початку Другої світової війни «Урсула» входив до складу 6-ї флотилії підводних човнів. З 26 по 29 серпня 1939 року флотилія зосередилася на своїх військових базах у Данді та Блайті, й з початком війни «Урсула» разом з іншими ПЧ з'єднання розпочав дії в домашніх водах. 9 вересня 1939 року субмарина випустила перші британські підводні торпеди у війні, атакуючи німецький підводний човен U-35. Німецький підводний човен врятувався, але був потоплений приблизно за два місяці.
14 грудня 1939 року човен патрулював поблизу естуарію Ельби, коли побачив німецький легкий крейсер «Лейпциг» у супроводі шести есмінців. «Лейпциг» повертався у Кіль для ремонту, після того як був торпедований та пошкоджений підводним човном «Салмон». Попри ризик при зануренні у неглибоких водах лиману Ельби, «Урсула» пірнув під ворожий есмінець і наблизившись до крейсера, випустив залп із шести торпед; два вибухи були настільки близькі, що підводний човен сильно потрясло. Піднявшись на глибину перископа, британці не побачили німецький крейсер, але чотири кораблі супроводження на великій швидкості наближалися для атаки. Один з них, ескортний міноносець F9, зазнав ураження британськими торпедами та швидко затонув. ПЧ «Урсула» заглибився і зумів уникнути неминучої загибелі від атаки глибинними бомбами.
8 жовтня 1942 року «Урсула» разом з субмаринами «Сілайон», «Юнік» і трофейною «Граф» вийшов з Голі-Лох та здійснив перехід до Біскайської затоки й далі до Гібралтару, де увійшов до 8-ї флотилії ПЧ.
30 травня 1944 року в Росайті відбулася урочиста церемонія передачі корабля, який був переданий в оренду Радянському Союзу, і перейменований на В-4, радянському екіпажу, котрий прибув до Великої Британії з конвоєм RA 59. Після перепідготовки екіпажів, чотири колишні британські підводні човни, що були передані СРСР, В-1, В-2, В-3 та В-4 здійснювали перехід з Данді до Мурманська. 26 липня 1944 року ці човни вийшли з проміжної військово-морської бази Лервіка на Шетландських островах і попрямували до радянської Арктики. 27 липня «дружнім вогнем» британського важкого бомбардувальника B-24 «Ліберейтор» Берегового командування ПС помилково був потоплений В-1. 3 серпня В-4 прибув до Полярного, де увійшов до складу 7-го окремого дивізіону підводних човнів Північного флоту.
20 жовтня 1944 року, плаваючи під радянським прапором під командуванням Героя Радянського Союзу Іосселіані Я. К., корабель потопив німецький мисливець за підводними човнами UJ-1219. Субмарина перебувала чотири роки на службі у радянському флоту, перш ніж її повернули Королівському флоту у 1949 році. У травні 1950 року «Урсула» був розібраний на брухт у Гренджмуті.
- USS Pampanito (SS-383)
- Adua (1936)
- U-106 (1940)
- Perle (Q184)
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- Список найбільших суден та кораблів потоплених U-Boot
- Виноски
- ↑ 6 бойових відзнак за участь у бойових діях Другої світової війни: за бойові дії у Північному морі (1939), за Норвезьку кампанію (1940), за битву на Середземному морі (1941), за мальтійські конвої (1941), за арктичні конвої (1942), за Північно-Африканську кампанію (1942)
- Джерела
- HMS Ursula (N 59). на uboat.net. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. (англ.)
- HMS URSULA, later Russian V.4 - U-class Submarine. на naval-history.net. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 26 вересня 2020. (англ.)
- Hutchinson, Robert (2001). Jane's Submarines: War Beneath the Waves from 1776 to the Present Day. London: HarperCollins. ISBN 978-0-00-710558-8. OCLC 53783010.
