Перейти до вмісту

Horodyskia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Horodyskia
Час існування: середні калімій—ранній тоній, 1500–900 Ma

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Рід: Horodyskia
Yochelson & Fedonkin, 2000
Види
  • H. moniliformis Yochelson & Fedonkin, 2000
  • H. minor Dong, Xiao, Shen & Zhou, 2008
  • H. williamsii Grey, Yochelson, Fedonkin & Martin, 2010
Посилання
Вікісховище: Horodyskia
Fossilworks: 180149

Horodyskia — скам'янілий організм, знайдений у гірських породах віком 1,5 млрд—900 млн років. Його форму описують як «ланцюжок намистин», з'єднаних дуже тонкою ниткою[1]. Вважається одним з найдавніших відомих евкаріотів.

Відомі такі види: H. moniliformis, H. minor та H. williamsii[2].

Будова

[ред. | ред. код]
Намистинні структури Horodyskia різних форм[3]

У цілому організм являє собою лінійно розташовані краплеподібні утворення (зооїди, або поліпіди), сполучені тонкою ниткою-пагоном (столоном) завдовжки до 20—30 см на підошві з пісковику[4]. Ці лінійні гідроїдні колонії мали достатню механічну міцність (не розривалися при розмиванні осаду і перенесенні організму на нове місце). Розрізняється тонкий перидермальний покрив (імовірно, хітиноїдного складу) у вигляді теки поліпа облягаючої трубки столону[4]. Окремий поліп є округлим конусоподібним утворенням розміром від декількох міліметрів до 1 см, зануреним гострим кінцем у ґрунт[1].

Знайдені екземпляри організмів на різних стадіях життєвого циклу. Порівняння скам'янілостей дозволяє припустити, що у міру наростання осадового шару навколо організму він міг перегруповуватися, збільшуючи розміри та зменшуючи кількість зооїдів[1]. Ймовірно, у нижній частині столону існували коренеподібні вирости, що прикріплювали організм до субстрату[5].

Поширення

[ред. | ред. код]

Численні скам'янілості Horodyskia, починаючи з 1990 року, виявлено у Західній Австралії в пісковиках підсерії Манганіз[5][6]. Вік вміщуючих порід за різними даними становить 1211—1070[7] чи 1400—1070 млн років[8]. Організми щільно заселяли великі території розмірами в сотні кілометрів на добре аерованому морському мілководді[9][10].

Скам'янілості Horodyskia також були знайдені у південному Китаї[11] та частинах Північної Америки[3]. Вони зустрічаються в кремнієподібних породах, таких як пісковик, часто у вигляді відбитків.

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

Названо на честь відомого палеонтолога Р. Городискі (англ. Robert Horodyski), який відкрив і описав ці організми в 1972 році[12] у формації Аппекунни[en] надсерії Белт, у північно-західній частині американського штату Монтана[13]. Р. Городискі описав знахідку як «відмітини неясного походження[en] на плоскому субстраті, що нагадують ланцюжок з плоских намистинок» (англ. «problematic bedding — plane markings, each resembling a string of flat beads»)[12].

Впродовж 10 подальших років існували серйозні сумніви в тому, що знахідка є скам'янілістю біологічного походження[14], перші статті в науковій періодиці стали з'являтися лише з 1982 року[13][15][16][17][18][19][20]. Таксономічна приналежність скам'янілостей довгий час вважалася невизначеною, тільки в 1991 році знахідку було уперше віднесено до багатоклітинних організмів, а в 1993 році Е. Йохельсон, М. Федонкин і Р. Городискі у своїй статті описали її як «багатоклітинну рослину або тварину і/або слід тварини, проте висновок про її органічне походження не остаточний» (англ. «metaphyte or metazoan body fossils and/or trace fossils, although evidence of their organic origin is still not conclusive»)[21].

Після смерті Р. Городискі в 1995 році, Е. Йохельсон, М. Федонкін продовжили вивчення феномену і встановили, що скам'янілості є рештками живих багатоклітинних еукаріотичних організмів[9][22][23]. Вік вміщуючих порід визначений уран-свинцевим методом по цирконах з перекриваючої формації Перселл Лава і склав 1443 ±7 млн років[24].

Труднощі класифікації

[ред. | ред. код]

Нині в палеонтологічних колах немає повної згоди відносно класифікації цих організмів. Існує думка, що це могли бути колоніальні форамініфери[11].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Fedonkin, Mikhail A. (31 березня 2003). The origin of the Metazoa in the light of the Proterozoic fossil record. Paleontological Research (англ.). 7 (1): 9—41. doi:10.2517/prpsj.7.9. ISSN 1342-8144.
  2. Grey, Kathleen; Yochelson, Ellis L.; Fedonkin, Mikhail A.; Martin, David McB. (2010-06). Horodyskia williamsii new species, a Mesoproterozoic macrofossil from Western Australia. Precambrian Research (англ.). 180 (1-2): 1—17. doi:10.1016/j.precamres.2010.02.006.
  3. а б Retallack, Gregory J.; Dunn, Kimberley L.; Saxby, Jennifer (2013-03). Problematic Mesoproterozoic fossil Horodyskia from Glacier National Park, Montana, USA. Precambrian Research (англ.). Т. 226. с. 125—142. doi:10.1016/j.precamres.2012.12.005.
  4. а б Федонкин М. А. Две летописи жизни: опыт сопоставления (палеобиология и геномика о ранних этапах эволюции биосферы) [Архівовано 30 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Опубликовано в сборнике статей, посвященном 70-летию академика Н. П. Юшкина: «Проблемы геологии и минералогии», c. 331—350. / Отв. редактор А. М. Пыстин. — Сыктывкар: Геопринт, 2006. — 448 с. ISBN 5-98491-018-7
  5. а б Martin, D. McB. (2004-08). Depositional environment and taphonomy of the ‘strings of beads’: Mesoproterozoic multicellular fossils in the Bangemall Supergroup, Western Australia. Australian Journal of Earth Sciences (англ.). 51 (4): 555—561. doi:10.1111/j.1400-0952.2004.01074.x. ISSN 0812-0099.
  6. Grey, K., Williams, I. R. 1990. Problematic bedding-plane markings from the Middle Proterozoic Manganese Group, Bangemall Basin, Western Australia. Precambrian Research. V. 46. P. 307—327.
  7. Martin D. McB., Thorne A. M. 2001. New insights into the Bangemall Supergroup. Western Australia Geological Survey. Record 2001/5. P. 1–2.
  8. Martin D. McB. 2003. The dawn of multicellular life: evidence from the Bangemall Supergroup. Geological Survey of Western Australia 2003, extended abstracts. P. 18-19.
  9. а б Федонкин М. А. 2004. Изменение доступности металлов и эвкариотизация биосферы в докембрии. В кн.: Современные проблемы геологии (Гаврилов Ю. О., Хуторской М. Д., ред.) Труды ГИН РАН, вып. 565, Наука, Москва, с. 426—447.
  10. Grey K., Williams I.R., Martin D.McB., Fedonkin M.A., Gehling J.G., Runnegar B.N., Yochelson E.L. 2002. New occurrences of 'strings of beads' in the Bangemall Supergroup: a potential biostratigraphic marker horizon. Geological Survey of Western Australia, Annual Review 2000—2001. P. 69-73.
  11. а б Dong, Lin; Xiao, Shuhai; Shen, Bing; Zhou, Chuanming (2008-01). Silicified Horodyskia and Palaeopascichnus from upper Ediacaran cherts in South China: tentative phylogenetic interpretation and implications for evolutionary stasis. Journal of the Geological Society (англ.). 165 (1): 367—378. doi:10.1144/0016-76492007-074. ISSN 0016-7649.
  12. а б ReBecca Hunt-Foster Glacier National Park Geology & Paleontology: Part 3 — Appekunny and Grinnell [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — paleochick.blogspot.com, August 31, 2008.
  13. а б Horodyski R. J. 1982. Problematic bedding-plane markings from the Middle Proterozoic Appekunny Argillite, Belt Supergroup, northwestern Montana. Journal of Paleontology. V. 56. P. 882—889.
  14. Horodyski, R.J., 1981, Pseudomicrofossils and altered microfossils from a Middle Proterozoic Shale, Belt Supergroup, Montana: Precambrian Research, v. 16, p. 143—154.
  15. Horodyski, R.J., 1983a, Sedimentary geology and stromatolites of the Middle Proterozoic Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana: Precambrian Research, v. 20, p. 391—425.
  16. Horodyski, R.J., 1985a, Stromatolites and Paleontology of the Middle Proterozoic Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana, in Whipple, J.W., O.B. Raup, Kelty, T., Davis, G., and Horodyski, R., eds., A field guidebook to the geology of Glacier National Park, Montana and vicinity: Society for Sedimentary Geologist (SEPM) midyear meeting field guide, 19 p.
  17. Horodyski, R.J., 1985b, Stromatolites of the Middle Proterozoic Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana: Summary and a comment on the Relationships between their Morphology and Paleoenvironment, in Toomey, D.F., and Nitecki, M.H., eds., Paleoalgology: Contemporary Research and Applications: Berlin-Heildelberg, p. 34-39.
  18. Horodyski, R.J., 1989, Stromatolites of the Belt Supergroup, Glacier National Park, Montana, in Winston, D., Horodyski, R.J., and Whipple, J.W., eds., Middle Proterozoic Belt Supergroup, Western Montana: 28th International Geological Congress, Field Trip Guidebook T334, p. 27-42.
  19. Horodyski, R.J., 1993a, Paleontology of Proterozoic shales and mudstones: Examples from the Belt Supergroup, Chuar Group, and Pahrump Group, western U.S.A: Precambrian Research v. 61, no. 3-4, p. 241—278.
  20. Horodyski, R.J., 1993b, Precambrian paleontology of the western conterminous United States and northwestern New Mexico, in Reed, J.C., ed., Precambrian of the Conterminous United States: Boulder, Geological Society of America, Geology of North America, v. C-2, p. 558—565.
  21. Yochelson, E.L., Fedonkin, M.A. and Horodyski, R.A., 1993, Evidence of life in the Appekunny Formation (1.2-1.4 BY), Glacier National Park, Montana. Geological Society of America, Abstracts with Programs, v. 25, p. 268A.
  22. Fedonkin M.A., Yochelson E.L., Horodyski R.J. 1994. Ancient Metazoa. National Geographic Research and Exploration. V. 10. P. 201—223.
  23. Fedonkin M.A., Yochelson E.L. 2002. Middle Proterozoic (1.5 Ga) Horodyskia monilformis Yochelson and Fedonkin, the oldest known tissue grade colonial eukaryote. Smithsonian Contribution to Paleobiology, Washington D.C. №. 94. 29 pp.
  24. Evans K. V., Aleinikoff J. H., Obradovich J. D., Fanning C. M. 2000. SHRIMP U-Pb geochronology of volcanic rocks, Belt Supergroup, western Montana: evidence for rapid deposition of sedimentary strata. Canadian Journal of Earth Sciences. V. 37. P. 1287—1300.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]