Karanisia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Karanisia
Період існування: пізньо-середній еоцен 37.8
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Strepsirrhini
Інфраряд: incertae sedis
Рід: Karanisia
Seiffert et al, 2003
Типовий вид
Karanisia clarki
Seiffert et al., 2003
Види
  • Karanisia arenula Jaeger et al., 2010
  • Karanisia clarki Seiffert et al., 2003

Karanisia — вимерлий рід приматів мокроносих з відкладень середнього еоцену в Єгипті.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Відомі два види: K. clarki[1][2] і K. arenula[3]. Спочатку вважався короновим лорізідом, більш повний філогенетичний аналіз свідчить про те, що він більш базальний, ніж короновий лорізоподібний[4][5].

K. clarki був описаний у 2003 році з окремих фрагментів зубів і щелеп, знайдених у пізньому середньому еоцені (близько 40 мільйонів років тому) відкладеннях формації Birket Qarun в єгипетському Файюмі[6][7]. Зразки вказують на наявність зубного гребінця, що робить його найдавнішим викопним приматом, який, безсумнівно, має цю рису, яка є унікальною для всіх живих мокроносих[7].

У 2010 році другий вид, K. arenula, був описаний в журналі Nature з пізнього середнього еоцену в Лівії[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Karanisia. The Paleobiology Database. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 8 липня 2009.
  2. Karanisia clarki. ZipCodeZoo.com. Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 8 липня 2009.
  3. а б Jaeger, J. J.; Beard, K. C.; Chaimanee, Y.; Salem, M.; Benammi, M.; Hlal, O.; Coster, P.; Bilal, A. A.; Duringer, P.; Schuster, M.; Valentin, X.; Marandat, B.; Marivaux, L.; Métais, E.; Hammuda, O.; Brunet, M. (2010). Late middle Eocene epoch of Libya yields earliest known radiation of African anthropoids (PDF). Nature. 467 (7319): 1095—1098. Bibcode:2010Natur.467.1095J. doi:10.1038/nature09425. PMID 20981098. S2CID 4431606. Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2013.
  4. Seiffert, E. R. (2012). Early primate evolution in Afro-Arabia. Evolutionary Anthropology: Issues, News, and Reviews. 21 (6): 239—253. doi:10.1002/evan.21335. PMID 23280921.
  5. Gregg F. Gunnell; Doug M. Boyer; Anthony R. Friscia; Steven Heritage; Fredrick Kyalo Manthi; Ellen R. Miller; Hesham M. Sallam; Nancy B. Simmons; Nancy J. Stevens; Erik R. Seiffert (2018). "Fossil lemurs from Egypt and Kenya suggest an African origin for Madagascar's aye-aye". Nature Communications. 9: Article number 3193. doi:10.1038/s41467-018-05648-w.
  6. Seiffert, E.R.; Simons, E.L.; Attia, Y. (2003). Fossil evidence for an ancient divergence of lorises and galagos. Nature. 422 (6930): 421—424. Bibcode:2003Natur.422..421S. doi:10.1038/nature01489. PMID 12660781. S2CID 4408626.
  7. а б Gould, Lisa; Sauther, Michelle L., ред. (2006). Lemurs: Ecology and Adaptation (Developments in Primatology: Progress and Prospects) (вид. 1). Springer. с. 7–8. ISBN 978-0-387-34585-7.