Комаров Володимир Леонтійович
Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869, Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — російський та совєцький ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР. Член-кореспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.[8]
Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.
Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.[8]
Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив й описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела й класифікував їх за хімічним складом.[8]
Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).
Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.[8]
Ім'ям Комарова названо
- Пік Комарова
- Льодовики
- Гора Комарова
- Комарово — селище Ленінградської області.[8]
- Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л
На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких
- ↑ IPNI, Kom.
- ↑ а б Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
- ↑ а б в г Бубырева В. А., Гельтман Д. В. В.Л. Комаров и Санкт-Петербургский университет, Vladimir L. Komarov and St. Petersburg University // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 68–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14004
- ↑ Собисевич А. В., Самокиш А. В. Академик Комаров и его время (к 150-летию со дня рождения В.Л. Комарова), Academician Komarov and his time (toward the 150th anniversary of the birth of V.L. Komarov) // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 129–136. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14008
- ↑ Рожнов В. В., Св. В. Найденко История биологической науки в истории академического здания на Ленинском проспекте в Москве, The history of biological science in the history of the academic building on Leninsky Prospekt in Moscow // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 1. — С. 7–23. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2021-11001
- ↑ Klavdieva M. M. An outstanding botanist and president of the USSR Academy of Sciences V.L. Komarov in the reports of the international conference on the history of science and technology (October 2019), Выдающийся ботаник и президент Академии наук СССР В.Л. Комаров в докладах международной конференции по истории науки и техники (октябрь 2019 г.) // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 152–162. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14010
- ↑ Самокиш А. В. Школьные и инструкторские биологические станции в Петрограде-Ленинграде, The School Extracurricular Biological Stations in Petrograd // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 1. — С. 48–71. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ а б в г д е Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1
- Автори ботанічних таксонів
- Народились 13 жовтня
- Народились 1869
- Померли 5 грудня
- Померли 1945
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Доктори біологічних наук
- Академіки РАН
- Академіки Болгарської АН
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Лауреати Сталінської премії
- Нагороджені срібною медаллю імені М. М. Пржевальського
- Російські метеорологи
- Російські ботаніки
- Біогеографи Росії
- Гляціологи Росії
- Гідрологи Росії
- Радянські гідрологи
- Російські лімнологи
- Російські мандрівники
- Радянські мандрівники
- Президенти АН СРСР
- Випускники фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету
- Іноземні члени Болгарської АН
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Дійсні члени РАН (1917—1925)
- Академіки АН СРСР
- Віце-президенти РАН
- Головні учені секретарі Російської академії наук
- Президенти Російської академії наук
- Президенти Руського ботанічного товариства
- Люди на марках
- Співробітники Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова РАН
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання