L3MBTL2
Зовнішній вигляд
L3MBTL2 (англ. L3MBTL2, polycomb repressive complex 1 subunit) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 22-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 705 амінокислот, а молекулярна маса — 79 110[4].
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MEKPRSIEET | PSSEPMEEEE | DDDLELFGGY | DSFRSYNSSV | GSESSSYLEE | ||||
SSEAENEDRE | AGELPTSPLH | LLSPGTPRSL | DGSGSEPAVC | EMCGIVGTRE | ||||
AFFSKTKRFC | SVSCSRSYSS | NSKKASILAR | LQGKPPTKKA | KVLHKAAWSA | ||||
KIGAFLHSQG | TGQLADGTPT | GQDALVLGFD | WGKFLKDHSY | KAAPVSCFKH | ||||
VPLYDQWEDV | MKGMKVEVLN | SDAVLPSRVY | WIASVIQTAG | YRVLLRYEGF | ||||
ENDASHDFWC | NLGTVDVHPI | GWCAINSKIL | VPPRTIHAKF | TDWKGYLMKR | ||||
LVGSRTLPVD | FHIKMVESMK | YPFRQGMRLE | VVDKSQVSRT | RMAVVDTVIG | ||||
GRLRLLYEDG | DSDDDFWCHM | WSPLIHPVGW | SRRVGHGIKM | SERRSDMAHH | ||||
PTFRKIYCDA | VPYLFKKVRA | VYTEGGWFEE | GMKLEAIDPL | NLGNICVATV | ||||
CKVLLDGYLM | ICVDGGPSTD | GLDWFCYHAS | SHAIFPATFC | QKNDIELTPP | ||||
KGYEAQTFNW | ENYLEKTKSK | AAPSRLFNMD | CPNHGFKVGM | KLEAVDLMEP | ||||
RLICVATVKR | VVHRLLSIHF | DGWDSEYDQW | VDCESPDIYP | VGWCELTGYQ | ||||
LQPPVAAEPA | TPLKAKEATK | KKKKQFGKKR | KRIPPTKTRP | LRQGSKKPLL | ||||
EDDPQGARKI | SSEPVPGEII | AVRVKEEHLD | VASPDKASSP | ELPVSVENIK | ||||
QETDD |
Кодований геном білок за функціями належить до регуляторів хроматину, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транскрипція, регуляція транскрипції, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном цинку. Локалізований у ядрі.
- Wismar J. (2001). Molecular characterization of h-l(3)mbt-like: a new member of the human mbt family. FEBS Lett. 507: 119—121. PMID 11682070 DOI:10.1016/S0014-5793(01)02959-3
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
- Ogawa H., Ishiguro K., Gaubatz S., Livingston D.M., Nakatani Y. (2002). A complex with chromatin modifiers that occupies E2F- and Myc-responsive genes in G0 cells. Science. 296: 1132—1136. PMID 12004135 DOI:10.1126/science.1069861
- Impens F., Radoshevich L., Cossart P., Ribet D. (2014). Mapping of SUMO sites and analysis of SUMOylation changes induced by external stimuli. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 111: 12432—12437. PMID 25114211 DOI:10.1073/pnas.1413825111
- Hendriks I.A., Treffers L.W., Verlaan-de Vries M., Olsen J.V., Vertegaal A.C. (2015). SUMO-2 orchestrates chromatin modifiers in response to DNA damage. Cell Rep. 10: 1778—1791. PMID 25772364 DOI:10.1016/j.celrep.2015.02.033
- Lechtenberg B.C., Allen M.D., Rutherford T.J., Freund S.M., Bycroft M. (2009). Solution structure of the FCS zinc finger domain of the human polycomb group protein L(3)mbt-like 2. Protein Sci. 18: 657—661. PMID 19241375 DOI:10.1002/pro.51
- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:18594 (англ.) . Процитовано 12 вересня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ UniProt, Q969R5 (англ.) . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |