Перейти до вмісту

Lepanto (1928)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Канонерський човен «Лепанто»
«Окіцу»
«Сісен Нін»
«Лепанто» в Йокогамі, 1938 рік
Служба
Тип/клас Мінний загороджувач типу «Аціо»
Держава прапора Італія
Японія
Республіка Китай
Спущено на воду 22 травня 1927 року
Введено в експлуатацію 1928 рік
Виведений зі складу флоту розібраний у 1956 році
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 615 т
Довжина 66,0 м
Ширина 8,7 м
Осадка 2,4 м
Технічні дані
Рухова установка 2 котли
2 парові машини
Потужність 1 500 к.с.
Швидкість 15 вузлів
Екіпаж 66 чоловік
Озброєння
Артилерія 2 x 102-мм гармати «102/35 Mod. 1914»
1 x 40-мм гармата Vickers QF 2

«Лепанто» (італ. Lepanto) був мінним загороджувачем типу «Аціо» ВМС Італії. Корабель перекласифіковали як канонерський човен в 1934 році. Його залишили на захисті інтересів Італії на Далекому сході з 1933 по 1943 рік, коли корабель затопили в Китаї під час Другої світової війни. Пізніше його підняли та відновили Імперським ВМС Японії та прийняли на озброєння як «Окіцу». Використовувався переважно для супроводження конвоїв. Після закінчення війни перейшов Китайській Республіці і прослужив наступні десять років у її флоті.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Служба у ВМС Італії (1927 – 1943)

[ред. | ред. код]

Залишався неактивним у Шанхаї з 1940 року, після переходу Італії до союзників «Лепанто» 9 вересня 1943 року його власний екіпаж затопив корабель біля причалу. [1]

Служба в Імперських ВМС Японії (1943 – 1945)

[ред. | ред. код]

8 листопада 1943 року «Лепанто» був піднятий Першим інженерним департаментом флоту Navy 1st Construction Department (яп. 海軍第一工作部, Kaigun Dai-1 Kōsaku-Bu) . До 1 березня 1944 року ремонт був завершений, і корабель увійшов до складу Імперського флоту Японії та перейменований на «Окіцу» .Його відправили до Mitsubishi Heavy Industries для встановлення озброєння. Процес завершений до 14 травня.

Починаючи з 5 червня, корабель почав супроводжувати конвої в районі Шанхаю. У квітні наступного року його оснастили радіолокатором на морській базі у Сасебо. 17 липня 1945 року корабель збив три літаки P-51 Mustangs та один В-25 Мітчелл у Шанхаї.

15 вересня 1945 року екіпаж здався силам Китайської Республіки, а 30 вересня корабель був виведений з експлуатації.

На службі у військово-морському флоті Республіки Китай (1945 – 1956)

[ред. | ред. код]

У 1946 році корабель був перейменований на «Сісен Нін» (咸寧 ). Його подальша кар'єра у ВМС Республіки Китай з цього моменту не відзначалась подіями, за винятком евакуації на Тайвань та захоплення британського торгового судна в липні 1950 року. Приблизно 1956 року корабель зняли з експлуатації.

Фотографії

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Rekishi Gunzō. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 6 листопада 2019., History of Pacific War Vol. 51, The true histories of the Imperial Japanese Vessels Part 2, Gakken (Japan), June 2002, ISBN 4-05-602780-3
  • Ships of the World special issue Vol. 47, Auxiliary Vessels of the Imperial Japanese Navy, Kaijinsha. Архів оригіналу за 30 травня 2009. Процитовано 6 листопада 2019., (Japan), March 1997
  • The Maru Special, Japanese Naval Vessels No. 45, Japanese gunboats, Ushio Shobō. Архів оригіналу за 6 червня 2009. Процитовано 6 листопада 2019. (Japan), November 1980

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Rastelli, Achille (2011). Italiani a Shanghai: la regia Marina in Estremo Oriente. Mursia, pp. 127-134.