Сікора чубата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Leptasthenura platensis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сікора чубата

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Сікора (Leptasthenura)
Вид: Сікора чубата
Leptasthenura platensis
Reichenbach, 1853
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Leptasthenura platensis
Віківиди: Leptasthenura platensis
EOL: 914105
ITIS: 560761
МСОП: 22702167
NCBI: 555272

Сіко́ра чубата[2] (Leptasthenura platensis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Довжина птаха становить 16 см. Забарвлення переважно сіре, нижня частина тіла світліша, живіт має охристий відтінок. Крила темні, рудувато-коричневі, хвіст довгий, світло-коричневий. Над очима білі "брови". На голові помітний коричневий чуб.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Чубаті сікори мешкають у північній і центральній Аргентині (від Сальти, Формоси і Коррієнтеса на південь до північного Чубуту), на крайньому півдні Бразилії (південь Ріу-Гранді-ду-Сул), в Уругваї і південному Парагваї. Вони живуть в степах і пампі, у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в сухих чагарникових заростях. Віддають перевагу заростям Vachellia caven, Parkinsonia aculeata і Prosopis caldenia. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності на деревах. Гніздо чашоподібне. розміщується в дуплах дерев або в покинутих дуплах дятлів, можуть також використовувати покинуті гнізда інших птахів. В кладці 4 білих яйця, інкубаційний період триває 14-15 днів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Leptasthenura platensis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 лютого 2022.