Перейти до вмісту

MPG/ESO (телескоп)

Координати: 29°15′28″ пд. ш. 70°44′12″ зх. д. / 29.25786° пд. ш. 70.736648° зх. д. / -29.25786; -70.736648
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Телескоп MPG/ESO
Телескоп MPG/ESO
Частина відОбсерваторія Ла-Сілья[1]
Розташуванняпустеля Атакама, Чилі Чилі
Координати29°15′28″ пд. ш. 70°44′12″ зх. д. / 29.25786° пд. ш. 70.736648° зх. д. / -29.25786; -70.736648
ОрганізаціяЄвропейська південна обсерваторія
Висота2,375 м
Збудовано22 червня 1983
Перше світло22 червня 1983[1]
Стиль телескопаТелескоп Річі — Кретьєна
Кількість телескопівмонтування телескопа[1]
Діаметр2,20 м
Кутова роздільна здатність1,5E−6 радіан
Збиральна площа телескопа3,8 квадратний метр
Фокусна відстань17,6 м
Монтуваннямонтування телескопа[1]
Вебсайтeso.org/public/teles-instr/lasilla/mpg22/
Мапа
CMNS: MPG/ESO у Вікісховищі

Телескоп MPG/ESO (англ. New Technology Telescope, NTT) — 2,2-метровий наземний телескоп із діафрагмою f/8,0[2] (17,6 метра[3]) у Європейській південній обсерваторії у Ла-Сілья, Чилі. Побудований компанією Carl Zeiss і працює з 1984 року. Позичений на невизначений термін Європейській південній обсерваторії від Інституту астрономії Макса Планка. У жовтні 2013 року його повернули до МВДІ. Час роботи телескопа розподіляється між програмами спостереження MPIA та MPE, тоді як експлуатація та обслуговування телескопа є відповідальністю Європейської південної обсерваторії.[4]

Телескоп містить три інструменти. 67-мільйонна піксельна камера Wide Field Imager[5] з полем зору, здатним охоплювати повний Місяць; оптичний/ближній інфрачервоний детектор спалахів гамма-випромінювання GROND, який переслідує післясвітіння найпотужніших вибухів у Всесвіті, відомих як спалахи гамма-випромінювання, і спектрограф високої роздільної здатності FEROS, який використовувався для детального дослідження зірок.[6]

У листопаді 2010 року його використовували для спостереження за HIP 13044 і відзначили те, що вважалося першим випадком виявлення планетної системи в зоряному потоці позагалактичного походження.[7] Проте подальший аналіз у 2014 році не виявив доказів існування планети, що обертається навколо зірки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г MPG/ESO 2.2-metre telescopeЄвропейська південна обсерваторія.
  2. The ESO/MPI 2.2m Telescope. ESO. 2 червня 2014.
  3. GROND - a 7-channel imager (PDF). Процитовано 31 травня 2013.
  4. European Southern Observatory. ESO. 2 червня 2014.
  5. WFI—Wide Field Imager. ESO. 19 травня 2014.
  6. MPG/ESO 2.2-metre telescope. ESO. Процитовано 15 вересня 2015.
  7. Jones, M. I.; Jenkins, J. S. (2014). No evidence of the planet orbiting the extremely metal-poor extragalactic star HIP 13044. Astronomy & Astrophysics. 562: id.A129. arXiv:1401.0517. Bibcode:2014A&A...562A.129J. doi:10.1051/0004-6361/201322132. S2CID 55365608.

Посилання

[ред. | ред. код]