Перейти до вмісту

Microcystis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Microcystis
Microcystis aeruginosa
Біологічна класифікація редагувати
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Ціанобактерії (Cyanobacteria)
Клас: Cyanophyceae
Ряд: Chroococcales
Родина: Microcystaceae
Рід: Microcystis
Kützing, 1833
Види

Див. нижче

Вікісховище: Microcystis

Microcystis — рід прісноводних ціанобактерій. Багато представників роду Microcystis можуть продукувати нейротоксини і гепатотоксини, такі як мікроцистини і ціанопептоліни. Екосистеми часто включають ізолятів, що продукують токсини, і що не продукують[1].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва Microcystis походить від грецьких слів[2] mikros (маленький) + kystis (міхур)

Фізична характеристика

[ред. | ред. код]
Колонії Microcystis плавають у колбі Ерленмеєра

Як випливає з етимології, Microcystis мають маленькі клітини (декілька мікрометрів у діаметрі), які містять везикули, наповнені газом (також відсутні окремі оболонки)[2]. Клітини зазвичай організовані в колонії (скупчення яких видно неозброєним оком), які спочатку мають сферичну форму, втрачаючи когерентність, з часом стають перфорованими або неправильної форми. Ці колонії пов'язані густим слизом, що складається зі складних полісахаридних сполук, які в свою чергу складаються з моносахаридів, таких як ксилоза, маноза, глюкоза, фукоза, галактоза і рамноза[3].

Екологія

[ред. | ред. код]
Колонія Microcystis wesenbergii під епіфлуоресцентним мікроскопом із зеленим підсвічуванням ДНК за допомогою SYTOX Green

У Північній Америці цвітіння Microcystis спричинило проблеми в багатьох прісноводних системах протягом останніх 20 років. Серед таких систем великі озера (Ері, Окічобі) і невеликі регіональні водні маси. У 2014 році виявлення токсину мікроцистину в очищеній воді міста Толідо (штат Огайо) призвело до припинення водопостачання понад 400 000 жителів. Прорив токсину в системі був пов'язаний із присутністю вірусу, який лізував клітини і вивільняв із них токсин[4].

Ризики для здоров'я

[ред. | ред. код]

Ціанобактерії можуть виробляти нейротоксини і гепатотоксини, такі як мікроцистини і ціанопептоліни[5][6]. Також повідомлялося, що Microcystis виробляли сполуку (або сполуки), які могли справляти порушення ендокринної системи[7].

Види Microcystis включають у себе:[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rinta-Kanto, J. M.; Ouellette, A. J. A.; Boyer, G. L.; Twiss, M. R.; Bridgeman, T. B.; Wilhelm, S. W. (січень 2005). Quantification of Toxic Microcystis spp. during the 2003 and 2004 Blooms in Western Lake Erie using Quantitative Real-Time PCR. Environmental Science & Technology (англ.). 39 (11): 4198—4205. Bibcode:2005EnST...39.4198R. doi:10.1021/es048249u. ISSN 0013-936X. PMID 15984800. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  2. а б Cyanobacteria: Microcystis. The Silica Secchi Disk. Connecticut College: The SilicaSecchi Disk. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 15 січня 2022. [Архівовано 2008-03-26 у Wayback Machine.]
  3. Thomas Rohrlack, Manfred Henning and Johannes-Günter Kohl (1999). Mechanisms of the inhibitory effect of the cyanobacterium Microcystis aeruginosa on Daphnia galeata's ingestion rate (PDF). Journal of Plankton Research. 73 (5): 980—984. doi:10.1021/np900818c. PMID 20405925. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2022. Процитовано 15 січня 2022. [Архівовано 2022-02-02 у Wayback Machine.]
  4. Steffen, Morgan M.; Davis, Timothy W.; McKay, R. Michael L.; Bullerjahn, George S.; Krausfeldt, Lauren E.; Stough, Joshua M.A.; Neitzey, Michelle L.; Gilbert, Naomi E.; Boyer, Gregory L.; Johengen, Thomas H.; Gossiaux, Duane C. (20 червня 2017). Ecophysiological Examination of the Lake Erie Microcystis Bloom in 2014: Linkages between Biology and the Water Supply Shutdown of Toledo, OH. Environmental Science & Technology (англ.). 51 (12): 6745—6755. Bibcode:2017EnST...51.6745S. doi:10.1021/acs.est.7b00856. ISSN 0013-936X. PMID 28535339. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  5. Tooming-Klunderud, Ave (2007). On the Evolution of Nonribosomal Peptide Synthetase Gene Clusters in Cyanobacteria. University of Oslo. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 15 січня 2022.
  6. Karl Gademann, Cyril Portmann, Judith F. Blom, Michael Zeder and Friedrich Jüttner (2010). Multiple Toxin Production in the Cyanobacterium Microcystis: Isolation of the Toxic Protease Inhibitor Cyanopeptolin 1020 (PDF). J. Nat. Prod. 73 (5): 980—984. doi:10.1021/np900818c. PMID 20405925. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2022. Процитовано 15 січня 2022. [Архівовано 2022-02-02 у Wayback Machine.]
  7. Rogers, Emily D.; Henry, Theodore B.; Twiner, Michael J.; Gouffon, Julia S.; McPherson, Jackson T.; Boyer, Gregory L.; Sayler, Gary S.; Wilhelm, Steven W. (березень 2011). Global Gene Expression Profiling in Larval Zebrafish Exposed to Microcystin-LR and Microcystis Reveals Endocrine Disrupting Effects of Cyanobacteria. Environmental Science & Technology (англ.). 45 (5): 1962—1969. Bibcode:2011EnST...45.1962R. doi:10.1021/es103538b. ISSN 0013-936X. PMID 21280650. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  8. Taxonomy Browser Genus: Microcystis. AlgaeBase. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.