Перейти до вмісту

Mucuna pruriens

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Mucuna pruriens
Mucuna pruriens inflorescence
Scientific classification edit
Kingdom: Plantae
Clade: Tracheophyta
Clade: Angiospermae
Clade: Eudicots
Clade: Rosids
Order: Fabales
Family: Fabaceae
Subfamily: Faboideae
Genus: Mucuna
Species:
M. pruriens
Binomial name
Mucuna pruriens

Synonyms[1]
  • Carpogon capitatus Roxb.
  • Carpogon niveus Roxb.
  • Carpopogon capitatus Roxb.
  • Carpopogon niveum Roxb.
  • Carpopogon pruriens (L.) Roxb.
  • Dolichos pruriens L.
  • Macranthus cochinchinensis Lour.
  • Marcanthus cochinchinense Lour.
  • Mucuna aterrima (Piper & Tracy) Holland
  • Mucuna atrocarpa F.P.Metcalf
  • Mucuna axillaris Baker
  • Mucuna bernieriana Baill.
  • Mucuna capitata Wight & Arn.
  • Mucuna cochinchinense (Lour.) A.Chev.
  • Mucuna cochinchinensis (Lour.) A.Chev.
  • Mucuna deeringiana (Bort) Merr.
  • Mucuna esquirolii H. Lév.
  • Mucuna esquirolii H.Lev.
  • Mucuna hassjoo (Piper & Tracy) Mansf.
  • Mucuna hirsuta Wight & Arn.
  • Mucuna luzoniensis Merr.
  • Mucuna lyonii Merr.
  • Mucuna martinii H.Lev. & Vaniot
  • Mucuna minima Haines
  • Mucuna nivea (Roxb.) DC.
  • Mucuna nivea (Roxb.) Wight & Arn.
  • Mucuna prurita (L.) Hook.
  • Mucuna prurita Wight
  • Mucuna sericophylla Perkins
  • Mucuna utilis Wight
  • Mucuna velutina Hassk.
  • Negretia mitis Blanco
  • Stizolobium aterrimum Piper & Tracy
  • Stizolobium capitatum (Roxb.) Kuntze
  • Stizolobium cochinchinense (Lour.) Burk
  • Stizolobium deeringianum Bort
  • Stizolobium hassjoo Piper & Tracy
  • Stizolobium hirsutum (Wight & Arn.) Kuntze
  • Stizolobium niveum (Roxb.) Kuntze
  • Stizolobium pruriens (L.) Medik.
  • Stizolobium pruritum (Wight) Piper
  • Stizolobium utile (Wall. ex Wight) Ditmer
  • Stizolobium velutinum (Hassk.) Piper & Tracy

Mucuna pruriens — тропічна бобова рослина, що походить з Африки та тропічної Азії, широко натуралізована та культивована.[2] Народні назви англомовних народів: мавпячий тамаринд, оксамитовий боб, бенгальський оксамитовий боб, оксамитовий боб Флориди, оксамитовий боб Маврикія, оксамитовий боб Йокогами, кавейдж, ковіч, лакуна боб і ліонський боб.[2]

Рослина сумно відома сильним свербінням, яке виникає при контакті з нею,[3] особливо з молодим листям і насіннєвими коробочками.

Рослина має сільськогосподарську та декоративну цінність.

опис

[ред. | ред. код]

Mucuna pruriens — це однорічний кущ, що в'ється, з довгими пагонами, які можуть досягати понад 15 метрів у довжину. Коли рослина молода, вона майже повністю вкрита пухнастими волосками, але в старшому віці волоски майже непомітні. Листки трійчасті, яйцеподібні, оберненояйцеподібні, ромбоподібні або широкояйцеподібні. Сторони листкових пластинок часто сильно рифлені, а кінчики загострені. У молодих екземплярів обидві сторони листя опушені.

Суцвіття мають форму волотей. Вони 15—32 сантиметри (6—13 дюйм) довгі і мають дві, три або багато квіток, які можуть бути білими, лавандовими або фіолетовими. Коронка пурпурова або біла.

Плід — біб, довжиною 4-13 см. По всій довжині є виступ, а лушпиння вкрите пухкими помаранчевими волосками, які викликають сильний свербіж при контакті зі шкірою.[4][5] Стручки містять до семи блискучих чорних або коричневих насінин. Суха вага насіння становить 55—85 грамів (2—3 унції) на 100 насінин.[6]

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Насіння рослини містить близько 3,1-6,1% L-DOPA.[7] М. pruriens var. pruriens має найвищий вміст L-DOPA.[8]

Таксономія

[ред. | ред. код]

Підвид

[ред. | ред. код]
  • Mucuna pruriens ssp. deeringiana (Bort) Hanelt
  • Mucuna pruriens ssp. pruriens [5]

різновиди

[ред. | ред. код]
  • Mucuna pruriens var. hirsuta (Wight & Arn. ) Вілмот-Дір
  • Mucuna pruriens var. pruriens (L.) DC. [9]
  • Mucuna pruriens var. червонолистий [2]
  • Mucuna pruriens var. utilis (Wall. ex Wight) LHBailey — сорт, що не жале, вирощується в Гондурасі.[10]

Використання

[ред. | ред. код]

У багатьох частинах світу M. pruriens використовується як важлива кормова культура, культура під пар і зелене добриво.[11] Оскільки рослина відноситься до бобових, вона фіксує азот і удобрює ґрунт. В Індонезії, особливо на Яві, боби їдять, вони широко відомі як «Бенгук».

M. pruriens — широко поширена в тропіках кормова рослина. Для цього всю рослину згодовують тваринам як силос, сушене сіно або сушене насіння. Силос М. pruriens містить 11-23% сирого протеїну, 35-40% сирої клітковини, а сушені боби 20-35% сирого протеїну. Він також використовується в країнах Беніну та В'єтнаму як біологічний засіб боротьби з проблемною травою Imperata cylindrica.[11][12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Plant List: A Working List of All Plant Species. Процитовано 8 березня 2015.
  2. ↑ а б в Mucuna pruriens: інформація на сайті GRIN
  3. ↑ Andersen HH, Elberling J, Arendt-Nielsen L (September 2015). Human surrogate models of histaminergic and non-histaminergic itch (PDF). Acta Dermato-Venereologica. 95 (7): 771—7. doi:10.2340/00015555-2146. PMID 26015312.
  4. ↑ Reddy VB, Iuga AO, Shimada SG, LaMotte RH, Lerner EA (April 2008). Cowhage-evoked itch is mediated by a novel cysteine protease: a ligand of protease-activated receptors. The Journal of Neuroscience. 28 (17): 4331—5. doi:10.1523/JNEUROSCI.0716-08.2008. PMC 2659338. PMID 18434511.
  5. ↑ а б Rätsch, Christian (1998). Enzyklopädie der psychoaktiven Pflanzen. Botanik, Ethnopharmakologie und Anwendungen. Aarau: AT-Verl. с. 15. ISBN 978-3-85502-570-1.
  6. ↑ Factsheet - Mucuna pruriens. www.tropicalforages.info. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 23 лютого 2008.
  7. ↑ Dart, Richard C. (2004). Medical Toxicology - Google Book Search. ISBN 978-0-7817-2845-4. Процитовано 15 березня 2008.
  8. ↑ Pulikkalpura H, Kurup R, Mathew PJ, Baby S (June 2015). Levodopa in Mucuna pruriens and its degradation. Scientific Reports. 5 (1): 11078. Bibcode:2015NatSR...511078P. doi:10.1038/srep11078. PMC 4460905. PMID 26058043.
  9. ↑ Picapica
  10. ↑ CANADA: Hotline will help health care officials dealing with opioid cases andrsaquo; Medicine Hat News. drugpolicycentral.com. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 4 серпня 2017. [Архівовано 2015-04-22 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б Factsheet - Mucuna pruriens. www.tropicalforages.info. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 21 травня 2008.
  12. ↑ Nyirenda, D. The effects of different processing methods of velvet beans (Mucuna pruriens) on L-dopa content, proximate composition and broiler chicken performance (PDF). Scientific Information System Redalyc. Процитовано 14 травня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Mucuna_pruriens