Noa

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Noa
Ноа
івр. אֲחִינוֹעַם נִינִי‎
Основна інформація
Повне ім'яАхіноам Ніні
Achinoam Nini
Дата народження23 червня 1969(1969-06-23)[1][2][3] (55 років)
Місце народженняТель-Авів-Яфо, Ізраїль[4][1]
Роки активності1990 — дотепер
ГромадянствоІзраїль[1]
Професіїспівачка, композиторка, джазвумен
ОсвітаRimon School of Jazz and Contemporary Musicd[4], Salanter Akiba Riverdale Academyd і Ramaz Schoold
Інструментигітара[4][1], ударний музичний інструмент[1][5], фортепіано[4] і скрипка[5]
ЖанрПоп, етно
ПсевдонімиNoa[6]
ЛейблGeffen Records
www.noasmusic.com/
CMNS: Файли у Вікісховищі
Див. також: Ноа

Ахіноам Ніні (івр. אחינועם ניני‎), відома як Но́а (Noa; івр. נועה‎; 23 червня 1969, Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська естрадна співачка, авторка пісень та мультиінструменталістка (ударні, гітара, піаніно), а також активістка. З Мірою Авад представляла Ізраїль на Пісенному конкурсі Євробачення 2009 року в Москві з піснею «Має бути інший шлях» (англ. There Must Be Another Way) з пацифістським змістом.

Більшість її пісень можна віднести до стилю етно, хоча вона також виконує пісні й в інших стилях понад 10 мовами: івритом, англійською, французькою, іспанською, італійською, на їдиші, арабською.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 23 червня 1969 року неподалік Тель-Авіва в родині вихідців з Ємену. Її батько — інженер-хімік, а мати — дитяча психологиня. Незабаром після народження дочки батьки переїхали до США в Нью-Йорк.

У 8-річному віці Ахіноам почала складати перші пісні. На її творчість мали вплив американські автори і виконавці 1960-х років (Барбра Стрейзанд, Джоні Мітчелл). У 17 років кинула навчання в Нью-Йоркській академії мистецтв і подалася до Ізраїлю, де вступила до школи Мей Боєр. По якімсь часі познайомилась з Ашером Бараком, з яким пізніше одружилася. В Ізраїлі Ахіноам відбула службу в Збройних силах Ізраїлю.

Поштовхом для розвитку співочої кар'єри Ахіноам стала зустріч Гілем Дором (Gil Dor), гітаристом і композитором, співзасновником Школи джазової і сучасної музики «Rimon», де вона вчилася з 1990 року. Дор помітив талановиту ученицю і вони розпочинають співпрацю та у достатньо короткий термін видають два івритомовні альбоми. Перший містив поп-, рок- і джаз-композиції (Achinoam Nini Gil Dor Live 1991), другий був на поезії ізраїльських поетес (Achinoam Nini Gil Dor 1993) і став у країні платиновим.

Міжнародний дебют співачки Ноа відбувся з альбомом «Noa» (1993), починаючи з якого завдяку Дору Ноа співпрацює з лейблом Geffen Records.

Відтоді творчість Ноа розвивається у 2 напрямках — на міжнародний ринок (Noa, Calling, Blue touches Blue, Now, Genes&Jeanes) та на внутрішньоізраїльський (Achinoam Nini, Achinoam Nini & The Israel Philarmonic Orchestra, First Collection). Крім того, саме Ноа стала першою виконавицею ролі циганки Есмеральди в мюзиклу «Нотр-Дам де Парі» (1997) на основі твору Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Ноа також виконала саундтреки до декількох популярних кінострічок («Життя прекрасне», 1997; «Вавилон», 1999).

За свою кар'єру Ноа співала дуетами з такими відомими виконавцями, як Sting, Стіві Вандер, Лара Фабіан, Халедом і багатьма іншими.

Ноа відзначається активною політичною і громадською позицією й не може у своїй творчості обійти стороною арабо-ізраїльський конфлікт — вона присвятила кілька пісень трагічно загиблому прем'єр-міністру Ізраїлю Іцхаку Рабіну. Пацифіський і спрямований на пошуки «іншого шляху, який конче має бути», зміст має пісня, яку разом з Мірою Авад, на дуеті з якою настояла са́ме Ноа, вона заспівала на Пісенному конкурсі Євробачення 2009 року в Москві.

Особисте життя і благодійність

[ред. | ред. код]

У шлюбі з доктором Ашером Бараком. У них двоє дітей: син Аелі і дочка Еноа.

У 2004 році Ноа призначена представницею Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Achinoam Nini and Gil Dor Live (липень 1991)
  • Achinoam Nini and Gil Dor (вересень 1993)
  • Noa (березень 1994)
  • Calling (травень 1996)
  • Achinoam Nini (квітень 1997)
  • Achinoam Nini & the Israel Philharmonic Orchestra (квітень 1998)
  • Blue Touches Blue (березень 2000)
  • First Collection (березень 2001)
  • Now (вересень 2002)
  • Noa Gold (жовтень 2003)
  • Noa Live — DVD/Double CD with the Solis Quartet (жовтень 2005)
  • Genes & Jeans (квітень 2008)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #134965183 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ а б в г AllMusic — 1991.
  5. ↑ а б Montreux Jazz Festival Database
  6. ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Noa&oldid=43337994