Жук-носоріг європейський

? Жук-носоріг європейський
Жук-носоріг європейський (Oryctes nasicornis (Linnaeus, 1758)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Підклас: Крилаті комахи (Pterygota) Інфраклас: Новокрилі (Neoptera) Надряд: Голометабола (Holometabola) Ряд: Твердокрилі (Coleoptera) Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga) Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae Latreille, 1802) Рід: Oryctes Вид: Жук-носоріг європейський
Біноміальна назва
Oryctes nasicornis (Linnaeus, 1758)
Посилання
Вікісховище: Oryctes nasicornis Віківиди: Oryctes nasicornis EOL: 982103 NCBI: 465150 Fossilworks: 292580

Жук-носоріг звичайний (Oryctes nasicornis) — жук, що належить до родини Пластинчастовусі (Scarabaeidae).

Опис

Один з великих і своєрідних жуків європейської фауни у родині Пластинчастовусі (Scarabaeidae). Довжина тіла 25-43 мм. Тіло жука довгасте, опукле, широке; жук блискучий, темно-бурочервоного кольору, низ і стегна значно світліше, жовтувато-червоно-бурого кольору. Голова невелика. У самця більшу частину голови займає ріг, у самиці ріг маленький. Надкрила довгасті, опуклі, з добре розвиненими плечовими бурами. Груди в густих невеликих крапках і густих бурих волосках. Передні гомілки широкі, на кінці із зубцями, копальні. Жуки летять уночі на світло. Жуки не харчуються, у них відсутній ротовий апарат.

Поширення

Європа, Північна Африка, Близький Схід (Передкавказзя, Кавказ, Північно-Східна Туреччина, Північно-Східний Іран). Природний ареал виду охоплює зону широколистяних лісів і лісостеп Європи. Здатність жука розвиватися в місцях скупчення органіки, що не промерзає, — купах перепрілого гною, компоста, — дозволила виду проникнути північніше від основної частини природного ареалу.

В Україні відомий з усієї території, переважно номінативний підвид.

Місце проживання

Зволожені ліси, долини, залишки деревної рослинності — опале листя, гнилі пні, гній, компостні купи. Жуки активні з кінця червня по кінець липня у вечірні й нічні години. Удень жуки малоактивні, ховаються.

Чисельність

Нечисленний вид ряду твердокрилих.

Підвиди

Виділяють до 19 підвидів через вкрай високу поліморфність виду, проте не всі ентомологи підтримують таке розділення.

Закавказький носоріг (Oryctes nasicornis latipennis (Motsch)) Поширення — Передкавказзя, Кавказ, Північно-Східна Туреччина, Північно-Східний Іран. У Дагестані в низинні й у передгірних внутрішньо-гірських районах, у гори йде невисоко.

Розвиток

Самиці відкладають яйця в порохнявих пнях різних листяних порід, городніх компостах, у купах обпилювань тощо. З яєць личинки виходять улітку й мають типовий для родини зовнішній вигляд, часом досягаючи довжини в 12 см. Стадія личинки триває 3-4 роки. Личинки наприкінці свого розвитку забираються в прошарок на границі ґрунту й живильного субстрату. Стадія лялечки — 2 тижні.

Галерея

• 
  Самець жука-носорога
• 
  Самець жука-носорога
• 
  Личинки жука-носорога
• 
  ♀
• 

Література

• Gefaehrdete und seltene Wirbellose Lettlands. Teil І. Oryctes nasicornis (L., 1758) (Insecta Coleoptera: Scarabaeidae). — Latvijas entomologs 38: 70-75

Посилання

• Фотографії: Звичайний жук-носоріг і його личинка [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Сканографии: Звичайний носоріг [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Паустовський К. Г. «Пригоди жука-носорога» [Архівовано 20 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Ігор Куберский — «Жук-носоріг» — розповідь [Архівовано 30 грудня 2009 у Wayback Machine.]