Пантерові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Pantherinae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пантерові (великі кішки)
Період існування: 12–0 млн р. т. пізній міоцен — сучасність
пантера плямиста — типовий види роду Panthera
пантера димчаста — типовий види роду Neofelis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Пантерові (Pantherinae)
Pocock, 1917
Роди
Pantherinae:
зелений — Panthera, морський — Panthera uncia, оранжевий — Neofelis
Вікісховище: Pantherinae

Підродина пантерові[1], великі кішки[2] (Pantherinae), або триба пантери (Pantherini)[3] — клада ссавців родини котових (Felidae), яка містить 2 сучасні роди: Panthera і Neofelis, що охоплюють 7 сучасних видів.

Критерієм належності до великих кішок є не розміри тіла, а морфологічні особливості, зокрема будова під'язикової кістки. Через це до підродини пантерових (або великих кішок) не відносять такі види як пума та гепард.

Слід зазначити, що деякі науковці вважають за доцільне розділяти сучасних котових (Felidae) на рівні триб — пантери (Pantherini) й коти (Felini), оскільки відмінності між ними є занадто незначними, а еволюційна радіація занадто мала, на противагу до морфологічної й еволюційної різниці між сучасними Felidae і членами підродини махайродових (Machairodontinae)[4].

Класифікація

[ред. | ред. код]

(Вимерлі види та підвиди позначені з символом †)

  • Рід Пантера (Panthera)
Panthera leo Вид Лев
Panthera onca Вид Ягуар
Panthera pardus Вид Пантера плямиста/Пардус
Panthera uncia Вид Ірбіс
Panthera tigris Вид Тигр
Panthera atrox † Вид Американський лев
Panthera spelaea † Вид Пантера печерна/Печерний лев

Інші викопні види: Panthera blytheae, Panthera palaeosinensis, Panthera zdanskyi, Panthera gombaszoegensis, Panthera youngi, Panthera shawi, Panthera balamoides

Neofelis nebulosa Вид Димчаста пантера
Neofelis diardi Вид Борнейська пантера

Деякі ознаки вказують на те що рід † Metailurus може належати до підродини пантерових, однак наразі його поміщають до махайродових. Рід †Miopanthera також має ознаки подібні до сучасних Neofelis і Panthera, але, як це буває щодо викопного матеріалу, 100% певності немає.

Належність виду мармурова кішка (Pardofelis marmorata) до підродини великих кішок була дискусійною. Згідно з традиційною точкою зору її відносять до підродини малих кішок і виділяють у власний рід мармурова кішка (Pardofelis), однак з'явились припущення про її зв'язок з великими кішками. Недавні молекулярно-генетичні дослідження кажуть на користь її близького споріднення з родом катопум (Catopuma), через що сучасні систематики знов відносять її до малих кішок.

Дискусії відбуваються і щодо класифікації виду сніговий барс (Uncia uncia). У минулому багато таксономістів відносили його до роду пантера (Panthera), але пізніше його було розміщено у окремий рід Барс (Uncia). Проте, недавнє молекулярне вивчення показало належність цього виду до роду пантера (Panthera).

Еволюція

[ред. | ред. код]

Предок пантерових відділився від спільної лінії котових у пізньому міоцені приблизно 11 млн років тому. Приблизно 6.5 млн років тому розділилися роди Neofelis і Panthera[5].

Філогенетичне дерево пантерових[6][7]

      
Neofelis

Neofelis nebulosa

Neofelis diardi

Panthera

Panthera palaeosinensis

Panthera blytheae

Panthera unciaірбіс

Panthera zdanskyi

Panthera tigrisтигр

Panthera gombaszoegensis

Panthera oncaягуар

Panthera pardusпардус (типовий вид)

Panthera leoлев

Panthera spelaea

Panthera atrox


Малюнок на шерсті

[ред. | ред. код]

На шерсті всіх великих кішок є плями, навіть якщо вони на перший погляд зовсім не видимі. Вони помітні у леопарда, димчастого леопарда, снігового барса та ягуара і менш помітні у лева та тигра. У левів плями проявляються як правило у молодих особин. У тигра смуги на шерсті є видовженими плямами. Меланізм зафіксовано і пантери плямистої, ягуара й димчастих пантер; поміж тигрів трапляються біла й псевдомеланістична форми[5].

Ревіння

[ред. | ред. код]

Великі кішки відрізняються від своїх менших родичів будовою під'язикової кістки. Вона складається з маленьких кісточок, які слугують для закріплення язикового м'язу в горлі. Раніше цю ознаку пов'язували з умінням ревти. Однак новіші дослідження показують, що ревіння ґрунтується на інших анатомічних особливостях, перш за все — спеціальній будові гортані. У лева, тигра, леопарда та ягуара вона характеризована дуже довгими голосовими зв'язками та товстою еластичною тканиною, що дозволяє ревти. Сніговий барс, димчастий леопард та інші види котячих такими особливостями обділені й ревти не вміють.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae. — 2021. — Вип. 12. — С. 300–314.
  2. Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка " Зал ссавців
  3. Загороднюк, І.; Харчук, С.; Улюра, Є.; Ільюхін, Ю.; Олійник, Ю.; Крон, А.; Шидловський, І.; Питель-Гута, С; Бокотей, А; Пономаренко, О.; Харчук, Л. Колекції котових (Felidae) у природничих музеях України та їх значення у поширенні природничих знань // Geo&Bio. — 2022. — Вип. 23. — С. 15–52. — DOI:10.15407/gb2304.
  4. Kingdon, J.; Happold, ‎D.; Butynski, Th. Mammals of Africa. — A&C Black, ‎2013. — С. 145, 148.
  5. а б Castelló J. R. Felids and Hyenas of the World. — Princeton University Press, 2020. — С. 30. — ISBN 9780691205977.
  6. Tseng Z. J., Wang X., Slater G. J., Takeuchi G. T., Li Q., Liu J., Xie G. Himalayan fossils of the oldest known pantherine establish ancient origin of big cats // Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. — 2014. — Вип. 281. — № 1774. — DOI:10.1098/rspb.2013.2686.
  7. Piras P. et al. Evolution of the sabertooth mandible: A deadly ecomorphological specialization // Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. — 2018. — Вип. 496. — С. 166–174. — DOI:10.1016/j.palaeo.2018.01.034.

Посилання

[ред. | ред. код]