Перейти до вмісту

Чагарникова перепілка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Perdicula)
Чагарникова перепілка
Перепілка скельна (Perdicula argoondah)
Перепілка скельна (Perdicula argoondah)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Фазанні (Phasianinae)
Триба: Coturnicini
Рід: Чагарникова перепілка (Perdicula)
Hodgson, 1837[1]
Види
Синоніми
Cryptoplectron Streubel, 1842[2]
  • Microplectron Streubel, 1842
  • Pseudortygion Streubel, 1842
  • Rubicola Blyth, 1842[3]
  • Microperdix Gould, 1862[4]
  • Perdicola Reichenow, 1882[5]
  • Persicula Salvin & Sclater, 1882[6]
Посилання
Вікісховище: Perdicula
Віківиди: Perdicula
ITIS: 176018
NCBI: 249171

Чагарникова перепілка[7] (Perdicula) — рід куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Представники цього роду мешкають в Індії, Бангладеш і на Шрі-Ланці[8].

Седедня довжина чагарникових перепілок становить 17-20 см, а вага 50-85 г. Від перепілок з роду Coturnix вони відрізняються коротким, доволі високим дзьобом, дещо колючим оперенням голови і хвостом, зо складається з дванадцяти доволі жорстких стернових пер (у перепілок 8-12 м'яких пер). Крім того, на лапах скельних і чагарникових перепілок є шпори. Чагарниковим перепілкам притаманний статевий диморфізм: самці і самиці відрізняються за забарвленням і розмірами.

Виділяють чотири види:[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. B.H. Hodgson. Indian Quails. „The Bengal Sporting Magazine”. 9, s. 344, 1837. 
  2. A.V. Streubel: J.S. Ersch & J.G. Gruber: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste. Leizpig: F. A. Brockhaus, 1842, s. 291. 
  3. E. Blyth. Appendix to Report, No. I.. „The journal of the Asiatic Society of Bengal”. 11 (2), s. 808, 1842. 
  4. J. Gould: Birds of Asia. Cz. 7. London: Printed by Taylor and Francis, pub. by the author, 1850–1883, ss. ryc. 3 i tekst. 
  5. A. Reichenow. Nachrichten und Neuigkeiten. Allgemeine Deutsche Ornithologische Gesellschaft. „Ornithologisches Centralblatt”. 7, s. 46, 1882. 
  6. O. Salvin & P.L. Sclater. Notices of recent Ornithological Publications. „The Ibis”. Fourth Series. 6, s. 344, 1882. 
  7. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  8. P.J.K. Mc Gowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, s. 513. ISBN 84-87334-15-6. 
  9. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.