Petaurista magnificus
| Petaurista magnificus | |
|---|---|
| |
| Ілюстрація[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Petaurista |
| Вид: | P. magnificus
|
| Біноміальна назва | |
| Petaurista magnificus (Hodgson, 1836)
| |
| |
| Ареал | |
Petaurista magnificus — вид гризунів родини Sciuridae[2]. Ця велика летяга живе в гімалайських лісах в Азії (Бутан, Індія, Непал, пд. Тибет). Зареєстрований на висотах від 400 до 3700 метрів над рівнем моря[2]. Як і інші летяги, вона веде нічний спосіб життя і здатна ковзати (а не літати, як кажан) на великі відстані між деревами, розправляючи патагіум, шкіру між кінцівками[3][4].
Цей вид мешкає у вічнозелених тропічних і субтропічних і широколистяних лісах. Здається, віддає перевагу листяним лісам. Гнізда з круглим входом займають на висоті 5–15 м над землею. Повідомляється, що вони мають період генерації 7–8 років[2]. Веде деревний і нічний спосіб життя та харчується листям, бруньками та квітами рододендронів та інших дерев, а також фруктами та травами. Здатний планерувати. Спостерігали, як особини цього виду ковзають на відстань від 60 до 100 метрів і роблять легку дугу вгору, щоб приземлитися[5].
Petaurista magnificus досягає довжини голови й тулуба від 36 до 42 сантиметрів, а довжина хвоста — від 41,5 до 48 сантиметрів. Довжина задньої лапи становить 72–78 міліметрів, довжина вуха 41–43 міліметри. Колір спини від коричневого до червонувато-коричневого з темно-коричневою або чорною смугою, яка тягнеться від голови через спину до основи хвоста. На плечах є жовтувато-коричневі плями, облямовані червонувато-коричневим кольором, а верхня сторона махової перетинки також забарвлена в червоно-коричневий колір. Живіт і горло, а також лапи більш світло-рудувато-коричневі. Основа хвоста темно-коричнева, після чого хвіст стає рудувато-коричневим протягом більшої частини своєї довжини і має чорний кінчик. Порівняно з Petaurista elegans, з якою вид частково симпатричний, він приблизно на 25 % більший[5][6].
- ↑ Pethers, H. (2011). Behind the scenes: the Hodgson project. Natural History Museum, London. Процитовано 12.08.2019.
- ↑ а б в г Molur, S. (2016). Petaurista magnificus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T16721A22271868. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T16721A22271868.en. Процитовано 17.11.2021.
- ↑ Jackson, S.M. (2012). Gliding Mammals of the World. CSIRO Publishing. с. 112—135. ISBN 9780643092600.
- ↑ Thorington, R.W. Jr.; J.L. Koprowski; M.A. Steele; J.F. Whatton (2012). Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press. с. 115. ISBN 978-1-4214-0469-1.
- ↑ а б Hodgson's Giant Flying Squirrel. In: Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, 2008; P. 178—179. ISBN 978-0-691-09984-2.
- ↑ Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012; P. 115. ISBN 978-1-4214-0469-1