Richelieu (1873)
«Рішельє» у гавані.
| |
Історія | |
---|---|
Військово-морські сили ФранціїФранція | |
Будівник: | Naval Arsenal de Toulon |
Закладений: | 1 грудня 1868 |
Спуск на воду: | 3 грудня 1873 |
Прийнятий: | 1876 |
Виведений: | 5 березня 1900 |
Доля: | утилізований 1911 |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | панцерник з центральною батареєю |
Водотоннажність: | 8984 т. |
Довжина: | 101,7 м. |
Ширина: | 17,4 м |
Осадка: | 8.5 м |
Двигуни: | дві горизонтальні парові машини 4600 к.с. |
Швидкість: | 13 вузлів |
Екіпаж: | 750 |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
«Рішельє» був панцерником з центральною батареєю з дерев’яним корпусом, побудованим для французького флоту на початку 1870-х років. Його назвали на честь державного діяча XVII століття кардинала де Рішельє.
«Рішельє» був розроблений Анрі Дюпюї де Ломом як вдосконалена версія броненосців типу «Осіо». Як броненосець з центральною батареєю, його озброєння було зосереджено на міделі. Як і більшість броненосців тої епохи, «Рішельє» був оснащений тараном у формі плуга, що виступав три метри від корпусу корабля. Метацентрична висота корабля була дуже низькою, трохи вище 0,5 метра.[1]
Рішельє був закладений в Тулоні в 1869 р. і спущений на воду 3 грудня 1873 р.[2] Хоча точна причина такого тривалого будівництва невідома, ймовірно, це було пов'язано з фінансовими труднощами, викликаними скороченням бюджету французького флоту після Франко-прусської війни 1870-71 рр., а також застарілими методами роботи французьких верфей того часу, які не підходили для індустріальної епохи.[3] Корабель розпочав ходові випробування 12 квітня 1875 року, але службу в Середземноморській ескадрі, флагманом якої він став, розпочав лише 10 лютого 1876 року. Він був виведений у резерв 3 грудня 1879 року.
Корабель був флагманом Середземноморської ескадри протягом більшої частини своєї кар'єри. «Рішельє» загорівся в Тулоні в 1880 році і був затоплений, щоб запобігти вибуху його боєзапасу. Корабель підняли і після ремонту він знову став флагманом[4]. Однак у 1886 році панцерник помістили у в резерв і, врешті-решт списали у в 1901 році. У 1911 році, коли «Рішельє» буксирували на утилізацію в Амстердам, він потрапив в шторм у Біскайській затоці, і його довелося відпустити з буксира. Тим не менш, корабель пережив шторм і був підібраний біля островів Сіллі, звідки його відбуксирували до кінцевого пункту призначення[5].
- ↑ Chesneau, Roger; Koleśnik, Eugène M.; Campbell, N. J. M. (1979). Conway's all the world's fighting ships, 1860-1905 (Англійська) (вид. 1st American ed). New York: Mayflower Books. с. 288. ISBN 0-8317-0302-4. OCLC 4775646.
- ↑ de Balincourt and Vincent-Bréchignac, p. 28
- ↑ de Balincourt and Vincent-Bréchignac, p. 28
- ↑ de Balincourt, Vincent-Bréchignac, Captain (1975). The French Navy of Yesterday: Ironclad Frigates. F.P.D.S. Newsletter. Akron, OH. Т. III (4). с. 28. OCLC 41554533.
- ↑ National Marine Engineers' Beneficial Association (U.S.) (1906). The American marine engineer. с. v. ISSN 0002-9866. Процитовано 7 лютого 2023.