Rolls-Royce Trent

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Trent
Турбовентиляторний двигун Trent, встановлений на випробувальному стенді на випробувальному полігоні Rolls-Royce у Дербі, Великобританія.
Тип Турбовентиляторний двигун
Походження Велика Британія Велика Британія
Виробник Rolls-Royce Holdings
Перший запуск Серпень 1990
Галузі використання Airbus A330
Airbus A340-500
Airbus A340-600
Airbus A350
Airbus A380
Boeing 777
Boeing 787
Попередній двигун Rolls-Royce MT30[en]
Наступний двигун Rolls-Royce Trent 500
Rolls-Royce Trent 700
Rolls-Royce Trent 800
Rolls-Royce Trent 900
Rolls-Royce Trent 1000
Rolls-Royce Trent XWB
Rolls-Royce Trent 7000

Rolls-Royce Trent — сімейство турбовентиляторних двигунів з високим коефіцієнтом двоконтурності, вироблених Rolls-Royce. Він продовжує тривальну архітектуру RB211 з максимальною тягою в діапазоні від 61 900 до 97 000 фунт-сил (275—431 кН). Випущений як RB-211-524L у червні 1988 року, прототип вперше був запущений у серпні 1990 року. Його першим варіантом є Trent 700, представлений на Airbus A330 у березні 1995 року, потім Trent 800 для Boeing 777 (1996), Trent 500 для A340 (2002), Trent 900 для A380 (2007), Trent 1000 для Boeing 787 (2011), Trent XWB для A350 (2015) і Trent 7000 для A330neo (2018). Також має морські та промислові варіанти, такі як Rolls-Royce MT30[en].

Розробка

[ред. | ред. код]

На момент приватизації у квітні 1987 року, не зважаючи на успіх RB211, на великому цивільному ринку турбовентиляторних двигунів домінували General Electric і Pratt & Whitney, а частка Rolls-Royce становила лише 8 %.[1] У червні Rolls-Royce вивчала можливість випуску RB211-700, з можливою потужністю 65 000 фунтів-сил (290 кН) для двомоторного реактивного літака Airbus A330, далекомагістрального Boeing 767 і MD-11, створених на основі Boeing 747-400 — 524D4D, з потенціалом зростання до 70 000 фунт-сил (310 кН).[2] До червня 1988 року компанія Rolls-Royce інвестувала понад 540 мільйонів доларів США в розробку модернізованого RB-211-524L з новим 95 дюймовим (240 см) вентилятором замість 86 дюймів (220 см) для -524G/H з чотирма ступінями турбін LP замість трьох, орієнтуючись на 65 000-70 000 фунт-сил (290—310 кН).[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pugh, Peter (2002). The Magic of a Name, Part Three. Icon Books. ISBN 1-84046-405-4.
  2. Rolls Examines Development of Rb211-700 Engine for Future Twinjet Aircraft. Aviation Week. 8 червня 1987. с. 23.
  3. Rolls-Royce Will Invest $540 Million in Developing Uprated RB211 Version. Aviation Week. 20 червня 1988. с. 30.

Посилання

[ред. | ред. код]