Sociopath (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/2 липня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Sociopath (художник)|2 липня 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Sociopath
український соціальний художник
Жанрcтірт-арт
Напрямокартивізм, стінопис, трафаретне мистецтво, кіновиробництво
Роки творчості2012 до сьогодні
Творитрилогія "Ікони Революції"
Сайтfacebook.com/Sociopathua
Художник #Sociopath в момент створення трилогії "Ікони Революції". Київ, 2014 рік.

Художник #Sociopath — псевдонім анонімного київського стріт-арт художника, продюсера арт-групи «Бімба продакшн». Працює в жанрах соціального артивізму, стінопису та трафаретного мистецтва з 2012 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Відомо, що #Sociopath народився в місті Дніпро. Художник не має академічної мистецької освіти. Почав займатися стріт-артом у 2012 році, на той момент художникові було близько 40 років.

Творчість

[ред. | ред. код]
"Family Ok", 2012 рік.

Для широкого загалу художник став відомим після створення роботи 2012 року “Family Ok” із зображенням тодішнього президента України Віктора Януковича. “Віктора Федоровича я зообразив досить толерантно. Настільки толерантно, що люди іноді не розуміють, це за чи проти”, - художник #Sociopath в інтерв”ю Радіо Свобода. [1]

Найвідоміші роботи — трилогію “Ікони Революції” художник створив під час Революції Гідності, в Києві, на стіні на вулиці Грушевського, 4[2].[3]

Під час революційних подій 2013-2014 років художник став ініціатором створення та продюсером арт-групи «Бімба продакшн»[4]. Учасники фільмували події Майдану, зокрема у документальному проєкті «ДНК UA».[5] Після революційних подій учасники арт-групи - #Sociopath та режисер Клавдія Буквич перебували в Криму, знімали відеосюжети про військових та документальну стрічку "Позивний диверсант".[6] Відеоархіви поїздок художника в зону АТО у 2014-2015 роках лягли в основу відеопроєкту "В зоні АТО". [7]

Художник #Sociopath під час створення трилогії "Війна" у Львові, 2015 рік.

Антивоєнна тематика у творчості художника почалася з трилогії "Війна", яку #Sociopath створив після поїздок в зону АТО, у травні 2014 року, на стіні у центрі Львова.[8] "Череп у касці, що пробила куля, - символ-голос кожного полеглого у цій війні бійця. Друга робота присвячена патріотам, які ціною своїх життів сьогодні відстоюють наше право на свою Землю. Третя - це образ ворога, якого неодмінно буде подоланo" — так автор описав свої роботи.[9] За кілька днів після створення малюнки було знищено.

Повномасштабній війні в Україні художник присвятив серію робіт "Genocide", заголовною якої є картина "Важкі дні". "Я більше не хочу малювати про війну, кожен з нас волів би стерти з памʼяті те, що відбувається і наповнити себе добрішими відчуттями. Але поки ми усі переживаємо важкі часи, як нація, як люди, як митці". [10]

Серія жіночих портретів "Нове Сонце України" і її заголовна робота "Мати" [11]- творче втілення сподівань митця на перемогу.

Трилогія "Ікони Революції"

[ред. | ред. код]
Трилогія "Ікони Революції". Київ, вул. Грушевського, 4. 2014 рік.

Трилогія "Ікони Революціїʼ" - одне з найвідоміших протестних графіті Києва.[12][13] Їх історична цінність є предметом ЗНО випускників шкіл.[14] У 2014 році Міністерство культури України внесло фасад вулиці Грушевського, 4, а заразом і роботи #Sociopath, до переліку пам”яток культури місцевого значення.[15]

Графіті створене в ніч проти 10 лютого 2014 року. Над трьома півтораметровими картинами автор працював близько 6-ти годин. Трилогія стала одним із символів Революції Гідності.[16]

“Ось хлопці стоять на барикадах, коктейлі Молотова кидають. Я - художник, я можу своїм мистецтвом протестувати. Тому виникла така ідея намалювати ці три малюнки - Лесі Українки, Тараса Шевченка і Франка. Такі ікони, “Ікони Революції”, - так художник пояснив створення своїх робіт на стіні.[17]

Ось яку оцінку графіті дав художник Олександр Ройтбурд: «Ці роботи були символами пережитого країною високого моменту. Графіті служили прив’язкою подій тих років до історичного контексту. Це була дуже грамотна робота».[18]

2 вересня 2017 року «Ікони Революції» стерли з фасаду будівлі на Грушевського.[19][20]. Художник заявив, що хоче відновити картини на законних підставах.[21] Перемовини щодо відновлення оригінальних графіті #Sociopath вів з тодішнім міністром культури України Євгеном Нищуком.[22][23] [24] Предметом перемовин стали: паспортизація малюнків, надання їм офіційного статусу пам'яток історії та захисту у вигляді бронескла. Однак, Євген Нищук не виконав своїх обіцянок, тому автор відмовився від співпраці. [25] В той же час, організація "Новий вогонь" самовільно відтворила графіті за мотивами оригінальних малюнків.[26] Художник #Sociopath назвав цю акцію вандалізмом і спробою піару[27], а самі малюнки "фейком". У травні 2018 року на кальках "Ікон Революції" невідомий написав слово "fake"[28][29].

Оригінальні полотна трилогії "Ікони Революції" нині зберігаються в особистій колекції художника.

"Важкі дні", 2023 рік. Серія картин про війну "Genocide".
"Мати", 2022 рік. Серія жіночих портретів "Нове Сонце України".

Виставки

[ред. | ред. код]
Трилогія "Ікони Революції" на виставці в Національному музеї Тарас Шевченка, 2024 рік.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Художник #Sociopath: Мистецтво має бути як постріл. Радіо Свобода (укр.). 13 серпня 2013. Процитовано 3 липня 2024.
  2. ↑ На Грушевського з`явилися Франко, Шевченко та Леся Українка у касках та протигазах.
  3. ↑ Біля барикад на Грушевського з'явилися Іван Франко у касці та Леся Українка у протигазі. ТСН.ua (укр.). 11 лютого 2014. Процитовано 3 липня 2024.
  4. ↑ Офіційний YouTube-канал арт-групи "Бімба продакшн".
  5. ↑ «ДНК UA». day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  6. ↑ Фільм «Позивний Диверсант» розповість про окупацію Криму. ZAXID.NET (укр.). 7 липня 2014. Процитовано 3 липня 2024.
  7. ↑ Нове відео БІМБА з проекту "В зоні #АТО". Українська правда. Процитовано 3 липня 2024.
  8. ↑ Інтерв"ю художника #Sociopath для журналу "Український тиждень".
  9. ↑ ‪#‎Sociopath створив у Львові стріт-арт малюнки про війну. Фото. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 1 липня 2024.
  10. ↑ Офіційний інстаграм-акаунт художника #Sociopath.
  11. ↑ НОВЕ СОНЦЕ УКРАЇНИ/NEW SUN OF UKRAINE. Український стріт-арт. Соціальний художник #Sociopath, 15 травня 2023, процитовано 3 липня 2024
  12. ↑ Історична пам’ятка, а не стріт-арт.
  13. ↑ Наталія Мосієнко "Мистецтво Майдану" (PDF).
  14. ↑ ЗНО 2019.
  15. ↑ Наказ №869 Міністерства культури України (PDF).
  16. ↑ Art Embedded into Protest: Staging the Ukrainian Maidan. Art Journal Open (амер.). 28 червня 2017. Процитовано 4 липня 2024.
  17. ↑ Ікони Революції. #Sociopath / Icons of the Revolution. #Sociopath, 11 лютого 2020, процитовано 3 липня 2024
  18. ↑ Вогонь запеклих не пече. Урядовий Кур’єр. 6 вересня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  19. ↑ Інститут нацпам'яті скаржитиметься через стерті графіті часів Майдану. BBC News Україна (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  20. ↑ З фасаду магазину на Грушевського стерли “ікони революції”. Українська правда (укр.). Процитовано 1 липня 2024.
  21. ↑ Графіті на Грушевського відновить вуличний художник Sociopath. hromadske.ua (укр.). 5 вересня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  22. ↑ Sociopath створив «Ікони революції» на Майдані. Митець-анонім розповідає, чому важливо їх відновити. The Village Україна (укр.). 17 травня 2023. Процитовано 1 липня 2024.
  23. ↑ Міністр культури Євген Нищук заявляє, що художник Sociopath готовий відновити графіті часів Євромайдану.
  24. ↑ Автор готовий відновити графіті часів Євромайдану на Грушевського.
  25. ↑ Інтер"ю художника #Sociopath для інтернет-видання "The Village Україна", 2023 рік.
  26. ↑ Доля "ікон революції" на Грушевського: як ставляться українці до пам’яті про Євромайдан. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). 15 жовтня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  27. ↑ Автор «Ікон Революції» про їх «відновлення»: Це вандалізм. ГЛАВКОМ (укр.). 15 жовтня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  28. ↑ Невідомі розмалювали знамениті графіті “Ікони Революції”. Українська правда (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  29. ↑ "Ікони революції" на Грушевського знову замальовано. Уже вшосте. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). 25 травня 2018. Процитовано 3 липня 2024.
  30. ↑ У Львівському Палаці мистецтв триває інтерактивна виставка про Революцію Гідності (відео) • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). 7 грудня 2014. Процитовано 1 липня 2024.
  31. ↑ Онлайн-галерея Oncyber. Виставка робіт художника #Sociopath.
  32. ↑ «Територія свободи: Майдан»: про виставку у Музеї Шевченка | Антиквар (укр.). 8 березня 2024. Процитовано 1 липня 2024.
  33. ↑ Шевченко не дав Україні зникнути колись, не дасть і тепер. Gazeta.ua (укр.). 2 березня 2024. Процитовано 3 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Sociopath_(художник)&oldid=42971861