Тім Бернерс-Лі
Сер Тімоті Джон Бе́рнерс-Лі (англ. Sir Timothy John «Tim» Berners-Lee; нар. 8 червня 1955, Лондон) — британський спеціаліст з інформатики, творець HTTP, HTML, URI і автор інших розробок в галузі інформаційних технологій, засновник та голова консорціуму W3C, головний розробник Всесвітнього павутиння (спільно з Робертом Кайо)[6], автор концепції семантичної павутини. Лауреат премії Тюрінга 2016 року.
Тім Бернерс-Лі народився в Лондоні (Англія). Його батьки, Конвей Бернерс-Лі та Мері Лі Вудс були математиками і працювали над створенням «Manchester Mark 1», одного з перших комп'ютерів. Тім навчався (1969—1973) в престижній школі Емануель (англ. Emanuel School) в передмісті Лондона Вондзверті, потім у Королівському коледжі в Оксфорді. Там він склав свій перший комп'ютер на базі мікропроцесора M6800 з телевізором замість монітора. Одного разу Тім і його друг були спіймані при проведенні хакерських дій, за що вони були позбавлені права користуватися університетськими комп'ютерами[7].
Після закінчення з відзнакою (англ. first-class honours) Оксфордського університету в 1976 році за спеціальністю «фізика» Бернерс-Лі поступив на роботу в компанію «Plessey Telecommunications Ltd» у графстві Дорсет, де пропрацював два роки, займаючись головно системами розподілених транзакцій, засобами розсилання повідомлень та технологіями штрих-кодування.
У 1978 році Бернерс-Лі перейшов до компанії «DG Nash Ltd», де займався програмами-драйверами для принтерів і створив модель багатозадачної операційної системи.
Потім він півтора року пропрацював у Європейській лабораторії з ядерних досліджень ЦЕРН (Женева, Швейцарія) консультантом з програмного забезпечення. Саме там він для власних потреб написав програму «Енквайр» (англ. «Enquire», можна вільно перекласти як «Дізнавач»), яка використовувала випадкові асоціації та заклала концептуальну основу для Всесвітнього павутиння. З 1981 по 1984 рік Тім Бернерс-Лі працював у компанії «Image Computer Systems Ltd» системним архітектором.
У 1984 році він отримав стипендію в CERN і зайнявся там розробкою розподілених систем для збору наукових даних. У цей час він працював над системою «FASTBUS» і розробив свою систему RPC (англ. Remote Procedure Call, віддалений виклик процедури).
У 1989 році, працюючи в CERN над внутрішньою системою обміну документів ENQUIRE, Бернерс-Лі запропонував глобальний гіпертекстовий проєкт, нині відомий як Всесвітнє павутиння. Проєкт було затверджено і реалізовано.
З 1991 по 1993 рік Тім Бернерс-Лі продовжував роботу над Всесвітнім павутинням. Він збирав відгуки від користувачів і координував роботу Павутиння. Тоді він вперше запропонував для широкого обговорення свої перші специфікації URI, HTTP і HTML.
У 1994 році Бернерс-Лі перейшов працювати на кафедру «3Com» в Лабораторії інформатики Массачусетського технологічного інституту[8]. Він і зараз є там провідним дослідником і обіймає посаду «засновника». Після злиття Лабораторії інформатики з Лабораторією штучного інтелекту в МТІ утворилася Лабораторія інформатики і штучного інтелекту (CSAIL).
У 1994 році він заснував Консорціум Всесвітньої павутини при Лабораторії інформатики МТІ. Відтоді і до сьогодні Тім Бернерс-Лі очолює цей консорціум. Консорціум займається розробкою і впровадженням стандартів для Інтернету. Консорціум ставить перед собою завдання повністю розкрити потенціал Всесвітньої павутини, поєднуючи стабільність стандартів з їхнью швидкою еволюцією.
У грудні 2004 року Тім Бернерс-Лі став професором Саутгемптонського університету. За вагомої підтримки університету він сподівається здійснити проєкт семантичної павутини.
У червні 2009 року прем'єр-міністр Великої Британії Гордон Браун призначив Бернерса-Лі радником при кабінеті міністрів. На цій посаді він протягом шести місяців займався питаннями поширення відкритої урядової інформації. За підсумками цієї роботи на початку 2010 року у Великій Британії розпочав роботу портал «data.gov.uk», на якому у відкритому доступі перебувають найрізноманітніші дані: від зведень погоди, які складаються державною метеорологічною службою Метеобюро, до статистики подій, інформації про транспортні потоки й бюджетні витрати.
Він взяв участь у церемонії відкриття Лондонської олімпіади, де сидів за своєю старою робочою станцією «NexSTcube» і передав з неї твіт «Це для кожного»[9].
Бернерс-Лі був одружений двічі. Його першу дружину звали Джейн (англ. Jane), вони познайомилися під час навчання в Оксфордському університеті, одружилися відразу після його закінчення і спочатку працювали разом в компанії «Plessey Telecommunications Ltd»[10]. Зі своєю другою дружиною, програмістом Ненсі Карлсон (англ. Nancy Carlson), Бернерс-Лі познайомився під час роботи в CERN, вони одружилися у 1990 році і разом виховують двох дітей: дочку Еліс і сина Бена[11][12]. У дитинстві Бернерс-Лі був хрещений в англіканській церкві, але згодом відмовився від цієї релігії. Вже після винаходу World Wide Web він став прихожанином Унітаріансько-універсалістської церкви[10][11][12]. Бернерс-Лі любить відпочивати на природі, грає на піаніно та гітарі[10]. Зараз сер Тім мешкає в передмісті Бостона з дружиною і дітьми, часто буває в роз'їздах по всьому світу.
У 1989 році, працюючи в ЦЕРНі, Бернерс-Лі запропонував проєкт, відомий під назвою «ВсесВітня паВутина» (англ. World Wide Web, скорочено WWW). Проєкт мав на меті публікацію гіпертекстових документів, пов'язаних між собою гіперпосиланнями, що полегшило б пошук і консолідацію інформації. Проєкт Павутини був призначений для вчених ЦЕРНу й спочатку використовувався у внутрішній мережі центру. Для здійснення проєкту Тімом Бернерс-Лі спільно з його помічниками були розроблені ідентифікатори URI (і, як окремий випадок, URL), протокол HTTP і мову HTML. Ці технології покладено в основу сучасної Всесвітньої павутини. У період з 1991 до 1993 рік Бернерс-Лі удосконалив технічні специфікації стандартів й опублікував їх.
У рамках проєкту Бернерс-Лі розробив програмне забезпечення першого у світі вебсервера «httpd» і першого у світі гіпертекстового веббраузера, що називався «WorldWideWeb». Цей браузер був одночасно і WYSIWYG-редактором (англ. WYSIWYG від What You See Is What You Get, «що бачиш, те й отримаєш»), його розробка була розпочата в жовтні 1990 року, а закінчена в грудні того ж року. Програма працювала в середовищі «NeXTStep» і почала поширюватися по Інтернету влітку 1991 року.
Перший у світі вебсайт Бернерс-Лі створив за адресою http://info.cern.ch [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]. Тепер сайт зберігається в архіві [Архівовано 7 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Цей сайт з'явився онлайн в Інтернеті 20 грудня 1990 року[13]. На цьому сайті описувалося що таке Всесвітня павутина, як встановити вебсервер, як роздобути браузер тощо. Цей сайт також був першим у світі інтернет-каталогом, тому що пізніше Тім Бернерс-Лі розмістив і підтримував там список посилань на інші сайти.
Головна літературна праця Бернерса-Лі — це книга «Плетучи павутиння: витоки та майбутнє Всесвітньої павутини» (англ. «Weaving the Web: Origins and Future of the World Wide Web», Texere Publishing, 1999, ISBN 0-7528-2090-7). У цій книзі він розповідає про процес створення Павутини, її концепції та своє бачення розвитку Інтернету. У цій основоположній праці автор говорить про кілька важливих принципів:
- Можливість редагувати інформацію Павутини не менш важлива, ніж можливість просто лазити по ній. У цьому сенсі Бернерс-Лі дуже розраховує на концепцію WYSIWYG, хоча Wiki — це теж крок у потрібному напрямку.
- Комп'ютери можуть бути використані для «фонових процесів», які допомагають людям працювати спільно.
- Кожен аспект Інтернету повинен працювати як павутина, а не як ієрархія. У цьому сенсі дуже неприємним винятком є система імен доменів (англ. Domain Name System, DNS), керована організацією ICANN.
- Вчені-комп'ютерники несуть не тільки технічну відповідальність, але й моральну.
Ще одна книга Бернерса-Лі називається «Прядучи семантичну павутину: повне розкриття потенціалу Всесвітньої павутини» (англ. «Spinning the Semantic Web: Bringing the World Wide Web to Its Full Potential», The MIT Press, 2005, ISBN 0-262-56212-X). У цій книзі він розкриває концепцію семантичної павутини, в якій він бачить майбутнє Інтернету.
Семантична павутина — це надбудова над Всесвітньою павутиною, яка покликана зробити розміщену в мережі інформацію зрозумілішою для комп'ютерів. При цьому кожен ресурс людською мовою був би забезпечений описом, зрозумілим комп'ютеру. Семантична павутина відкриває доступ до чітко структурованої інформації для будь-яких додатків, незалежно від платформи і незалежно від мов програмування. Програми зможуть самі знаходити потрібні ресурси, класифікувати дані, виявляти логічні зв'язки, робити висновки і навіть ухвалювати рішення на основі цих висновків.
- У 1994 році Бернерс-Лі став одним з шести осіб, уведених в Зал слави Всесвітньої павутини[14].
- 1997 року Тім Бернерс-Лі став офіцером Ордену Британської імперії[15].
- У 1999 році був уведений журналом «Time magazine» до списку «Time 100: Герої та кумири XX століття» (англ. TIME 100: Heroes & Icons of the 20th Century[16].
- У 2001 році увійшов до списку 100 найвизначніших британців за версією BBC, сформований за підсумками загальнонаціонального голосування[17].
- 16 липня 2004 королева Великої Британії Єлизавета II надала йому звання командора Ордену й посвятила в лицарі за «службу на благо глобального розвитку Інтернету»[18][19].
- У 2005 був проголошений видатним британцем 2004 року за свої досягнення та за «прояв основних британських рис характеру»[20].
- 13 червня 2007 року Бернерс-Лі отримав Орден Заслуг і став одним із 24 його членів, отримавши право використовувати додаток 'O.M.' після прізвища[21].
- У цьому ж році разом з Альбертом Гофманом очолив список 100 геніїв сучасності за версією видання «Дейлі Телеграф»[22].
- У 2011 році його уведено до Зали слави штучного інтелекту IEEE за «значимий внесок у сферу штучного інтелекту й інтелектуальних систем»[23].
- У 2012 році уведений «Товариством Інтернету» в Зал слави Інтернету (англ. The Internet Hall of Fame)[24].
Сер Тімоті Джон Бернерс-Лі має почесні звання від наступних університетів:
- Школа дизайну Парсонса (Нью-Йорк), доктор мистецтв (англ. Doctor of Fine Arts, DFA), 1996
- Саутгемптонський університет, доктор наук (D.Sc.), 1996, професор, 2004[25]
- Ессекський університет, доктор університету (англ. Doctor of the University, D.U.), 1998[26]
- Університет Південного Хреста, доктор філософії (PhD), 1998
- Відкритий університет, доктор університету, 2000[27]
- Колумбійський університет, доктор права (D.Law), 2001
- Оксфордський університет, доктор наук, 2001
- Університет Порт-Елізабет, доктор наук, 2002
- Університет Ланкастера, доктор наук, 2004[28]
- Манчестерський університет, доктор наук, 2008[29]
- Відкритий університет Каталонії, почесний доктор, 2008[30]
- Технічний університет Мадрида, почесний доктор, 2009[31]
- Амстердамський вільний університет, почесний доктор, 2009[32]
- Льєзький університет, доктор наук, 2009[33]
- Гарвардський університет, доктор наук, 2011[34]
- Сент-Ендрюський університет, доктор наук, 2013[35]
- Єльський університет, доктор інженерії та технології, 2014[36]
Тім Бернерс-Лі також є видатним членом Британського комп'ютерного товариства, почесним членом Інституту електроінженерії, почесним членом Товариства технічних комунікацій, членом Фонду Гільєрмо Марконі, членом Американської академії мистецтв і наук, членом Королівського товариства (2001), членом Американського філософського товариства, іноземним членом Національної академії наук США (2009).
Тім Бернерс-Лі відзначений великою кількістю нагород різного, в тому числі і міжнародного рівня. Нижче перераховані деякі з них.
- Премія в галузі комп'ютерів і комунікацій імені Кодзі Кобаясі від Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (1997);
- Нагорода від журналу «PC Magazine» за «Багаторічний внесок у технічну досконалість»;
- Включення журналом «Time magazine» до списку «100 найвидатніших розумів століття» (1999);
- Нагорода першопрохідникові від Фонду електронної свободи;
- Премія Японії від Фонду науки і технології Японії (2002);
- Премія Марконі (2002);
- Премія за наукові і технічні дослідження від Фонду Принца Астурійського (спільно з Ларрі Робертсом, Робом Каном і Вінтоном Серфом) (2002);
- Медаль прогресу й почесне членство від Королівського фотографічного товариства як знак признання винаходу, дослідження, публікації або іншої форми внеску в науку, результатом якої став суттєвий прогрес в науковому чи технічному розвитку фотографії або засобів подання зображень у широкому розумінні слова (2003)[37];
- Перший лауреат Технологічної премії тисячоліття (2004)[38];
- Спеціальна нагорода від Американського товариства інформаційної науки і технології;
- Премія «Квадрига» з формулюванням «Мережа знань» (2005)[39];
- Нагорода Співдружності націй за видатний внесок у справу масових комунікацій (2005);
- Премія Чарлза Старка Дрейпера (2007);
- Медаль Нільса Бора від ЮНЕСКО (2010).
На честь винахідника також названо астероїд 13926 Бернерс-Лі[40].
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ ACM Digital Library — ACM.
- ↑ https://www.acm.org/media-center/2024/january/fellows-2023
- ↑ https://royalsociety.org/people/timothy-berners-lee-11074
- ↑ https://www.siliconrepublic.com/enterprise/prof-mike-berners-lee-warns-against-environmental-impact-of-pointless-emails
- ↑ cern.info.ch – Tim Berners-Lee's proposal. Info.cern.ch. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 21 грудня 2011.
- ↑ Berners-Lee on the read/write web [Архівовано 1 вересня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «BBC NEWS» (англ.)
- ↑ Draper Prize. Massachusetts Institute of Technology. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 25 травня 2008.
- ↑ Friar, Karen (28 липня 2012). Sir Tim Berners-Lee stars in Olympics opening ceremony. ZDNet. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 28 липня 2012.
- ↑ а б в Nigel Farndale Tim Berners-Lee: a very British boffin [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «The telegraph» (англ.)
- ↑ а б Bobbie Johnson The Guardian profile: Tim Berners-Lee [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «The Guardian» (англ.)
- ↑ а б Sir Tim Berners-Lee portrait [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] на сайті «The telegraph» (англ.)
- ↑ The world's first website went online 25 years ago today. Архів оригіналу за 8 листопада 2020.
- ↑ The World-Wide Web Hall of Fame. Best of the Web Directory. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 20 червня 2015. (англ.)
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 54794. pp. 24–25. 13 червня 1997. Retrieved 28 липня 2012. (англ.)
- ↑ Quittner, Joshua (29 березня 1999). Tim Berners Lee—Time 100 People of the Century. Time Magazine. Архів оригіналу за 15 серпня 2007. Процитовано 20 червня 2015.
He wove the World Wide Web and created a mass medium for the 21st century. The World Wide Web is Berners-Lee's alone. He designed it. He loosed it on the world. And he more than anyone else has fought to keep it open, nonproprietary and free.
(англ.) - ↑ 100 great Britons – A complete list. Daily Mail. 21 серпня 2002. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 2 серпня 2012.
- ↑ Web's inventor gets a knighthood. BBC. 31 грудня 2003. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 25 May 2008.
- ↑ Creator of the web turns knight. BBC. 16 липня 2004. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 25 May 2008. (англ.)
- ↑ Three loud cheers for the father of the web. The Daily Telegraph. London. 28 січня 2005. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 травня 2008. (англ.)
- ↑ Web inventor gets Queen's honour. BBC. 13 червня 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 25 травня 2008. (англ.)
- ↑ "Top 100 living geniuses" ''The Daily Telegraph'' 28 October 2007. The Daily Telegraph. 30 жовтня 2007. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 21 грудня 2011. (англ.)
- ↑ IEEE Computer Society Magazine Honors Artificial Intelligence Leaders. DigitalJournal.com. 24 серпня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 18 вересня 2011. Press release source: PRWeb (Vocus) (англ.)
- ↑ 2012 Inductees [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.], Internet Hall of Fame website. Retrieved 24 April 2012 (англ.)
- ↑ Tim Berners-Lee, World Wide Web inventor, appointed Professor at University of Southampton. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015. (англ.)
- ↑ Honorary Graduates of University of Essex. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 15 грудня 2011. (англ.)
- ↑ Open University's online graduation. BBC NEWS. 31. March 2000. Архів оригіналу за 17 січня 2007. Процитовано 22 вересня 2010.
- ↑ Lancaster University Honorary Degrees, July 2004. Університет Ланкастера. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 25 травня 2008. (англ.)
- ↑ Scientific pioneers honoured by The University of Manchester. manchester.ac.uk. 2 грудня 2008. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2011.
- ↑ Honoris Causa: Sir Timothy Berners-Lee. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Universidad Politécnica de Madrid: Berners-Lee y Vinton G. Cerf—Doctores Honoris Causa por la UPM. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 15 серпня 2010.
- ↑ NU.nl (22 липня 2008). 'Bedenker' wereldwijd web krijgt eredoctoraat VU (Dutch) . Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 22 липня 2009.
- ↑ Université de Liège — Séance de rentrée académique 2009 [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- ↑ Harvard awards 9 honorary degrees [Архівовано 13 серпня 2011 у Wayback Machine.] news.harvard.edu Retrieved 11 June 2011 (англ.)
- ↑ Graduation ceremony | 600th Anniversary | University of St Andrews — 1413—2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Yale awards 12 honorary degrees at 2014 graduation [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Royal Photographic Society's Progress Medal [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Millennium Technology Prize 2004 awarded to inventor of World Wide Web. Millennium Technology Prize. Архів оригіналу за 30 серпня 2007. Процитовано 25 May 2008.
- ↑ Quadriga-Preis für Kohl und Aga Khan. Der Tagesspiegel. 30 вересня 2005. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 15 серпня 2008.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Тім Бернерс-Лі (англ.) .
- Особиста сторінка Тіма Бернерса-Лі [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Блог Тіма Бернерса-Лі, відкритий в грудні 2005-го
- Історична пропозиція Бернерса-Лі для CERN [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Знаменита книга «Плетучи павутиння: витоки та майбутнє Всесвітньої павутини» онлайн [Архівовано 6 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Перший у світі вебсайт (архів) [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Консорціуму Всесвітньої павутини (W3C) [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Винахідник WWW отримав орден «За заслуги»
- Народились 8 червня
- Народились 1955
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Лондонського королівського товариства
- Лицарі-командори ордена Британської імперії
- Офіцери ордена Британської імперії
- Кавалери ордена Хреста землі Марії 1 класу
- Лауреати стипендії Мак-Артура
- Лауреати Премії Японії
- Лауреати Технологічної премії тисячоліття
- Лауреати премії Дрейпера
- Лауреати премії королеви Єлизавети в галузі інженерії
- Нагороджені золотою медаллю Нільса Бора (ЮНЕСКО)
- Нагороджені Королівською медаллю
- Лауреати премії Марконі
- Члени Королівського товариства мистецтв
- Лауреати премії Тюрінга
- Нагороджені медаллю Лавлейс
- Нагороджені медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв)
- Члени Британського комп'ютерного товариства
- Почесні доктори Гарвардського університету
- Почесні доктори Єльського університету
- Лауреати Премії в галузі комп'ютерів і комунікацій імені Кодзі Кобаясі
- Дійсні члени ACM
- Семантична павутина
- Кавалери ордена Британської імперії
- Британські винахідники
- Британські інформатики
- Уродженці Лондона
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Історія Інтернету
- Піонери Інтернету
- HTTP
- Випускники Оксфордського королівського коледжу
- Члени Національної інженерної академії США
- Вільні люди міста Лондон
- 100 найвизначніших британців
- Люди, пов'язані з CERN