Titanohyrax

Titanohyrax; Період існування: 56.0–33.9 PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
	Зуби
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Даманоподібні (Hyracoidea)
Родина:	†Titanohyracidae
Рід:	†Titanohyrax; Matsumoto, 1922
Типовий вид
	Titanohyrax andrewsi;
Види
	†T. andrewsi Matsumoto, 1922; †T. angustidens Rasmussen and Simons, 1988; †T. mongereaui Sudre, 1979; †T. tantalus Court and Hartenberger, 1992; †T. palaeotherioides (Schlosser, 1911); †T. ultimus Matsumoto 1922;
Вікісховище: Titanohyrax

Titanohyrax — це вимерлий рід великих або дуже великих даманів еоцену та олігоцену. Зразки були знайдені в сучасних Алжирі, Тунісі, Єгипті та Лівії. Деякі види, як-от T. ultimus, за оцінками, такі ж великі, як сучасний носоріг. Види Titanohyrax досі маловідомі через їхню рідкість у викопних рештках.

Titanohyrax незвичайний серед численних палеогенових гіракоїдів своїми лофоселенодонтними зубами (з зубами, які є лофодонтами та селенодонтами, повністю моляриформними премолярами та відносно високою коронкою щоки. Це свідчить про те, що рід мав фоліворну дієту^[2].

Рід був вперше описаний у 1922 році для виду T. ultimus з раннього олігоцену формації Джебель-Катрані, Фаюмська депресія, Єгипет^[3]. Автор описав його як «надзвичайно гігантський вид, який є найбільшим з усіх відомих досі гіракоїдів» — оцінки маси тіла коливаються від 600 до 1300 кг^[4]. T. tantulus є найменшим відомим видом Titanohyrax з масою тіла близько 23 кг^[4].

Примітки

↑ Matsumoto, H., 1922. Megalohyrax, Andrews and Titanohyrax, gen. nov. A revision of the genera of hyracoids from the Fayum, Egypt. Proceedings of the Zoological Society 1921, 839-850
↑ Rasmussen, D. T., 1989. The evolution of the Hyracoidea: a review of the fossil evidence. In: Prothero, D.R., Schoch, R.M. (Eds.), The Evolution of Perissodactyls. Oxford University Press, New York, P. 57–78.
↑ Court, N.; Hartenberger, J. (1992). A new Species of the Hyracoid Mammal Titanohyrax from the Eocene of Tunisia (PDF). Palaeontology. 35 (2): 309—317. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 12 серпня 2022. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Tabuce, R. 2016. A mandible of the hyracoid mammal Titanohyrax andrewsi in the collections of the Muséum National d’Histoire Naturelle, Paris (France) with a reassessment of the species. Palaeovertebrata, 40, p.e4.

[Matsumoto1922-1] Matsumoto, H., 1922. Megalohyrax, Andrews and Titanohyrax, gen. nov. A revision of the genera of hyracoids from the Fayum, Egypt. Proceedings of the Zoological Society 1921, 839-850

[Rasmussen1989-2] Rasmussen, D. T., 1989. The evolution of the Hyracoidea: a review of the fossil evidence. In: Prothero, D.R., Schoch, R.M. (Eds.), The Evolution of Perissodactyls. Oxford University Press, New York, P. 57–78.

[Court-3] Court, N.; Hartenberger, J. (1992). A new Species of the Hyracoid Mammal Titanohyrax from the Eocene of Tunisia (PDF). Palaeontology. 35 (2): 309—317. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 12 серпня 2022. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]

[Tabuce2016-4] а ^б Tabuce, R. 2016. A mandible of the hyracoid mammal Titanohyrax andrewsi in the collections of the Muséum National d’Histoire Naturelle, Paris (France) with a reassessment of the species. Palaeovertebrata, 40, p.e4.

[1]

[2]

[3]

[4]