Westerlund 1-26
Фото великого розсіяного скупчення Westerlund 1 з виноскою, яка показує W1-26 з пов'язаною хмарою іонізованого водню (фото ESO)
| |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Жертовник |
Пряме піднесення | 16г 47х 05.403с[1] |
Схилення | -45° 50′ 36.76″[1] |
Видима зоряна величина (V) | 17.194[2] |
Характеристики | |
Спектральний клас | M2-M6Ia[3] |
Показник кольору (B−V) | +5.000[2] |
Показник кольору (U−B) | −7.445[2]
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | {{{radial_v}}} км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: {{{prop_mo_ra}}} мас/р Схил.: {{{prop_mo_dec}}} мас/р |
Паралакс (π) | {{{parallax}}} ± {{{p_error}}} мас |
Відстань | 11,500 св. р. (3,550[4] пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
{{{absmag_v}}} |
Фізичні характеристики | |
Радіус | 1,530[4] R☉ |
Світність | 380,000[4] L☉ |
Ефективна температура | 3,600[5] K |
Інші позначення | |
Westerlund 1 W26, 2MASS J16470540-4550367, Westerlund 1 BKS AS, Westerlund 1 BKS A
| |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Cl*+Westerlund+1+BKS+AS |
Westerlund 1-26 або Wd 1-26 — це червоний надгігант або гіпергігант на околиці молодого масивного скупчення (англ. super star cluster) Westerlund 1. Зоря є однією з найбільших зір, відомих станом на 2015 рік, хоча її радіус погано визначений (він оцінюється приблизно в 1530 радіусів Сонця або 7 а. о.). Якби зорю розмістити в центрі Сонячної системи, її фотосфера поглинула б орбіту Юпітера.
Розсіяне скупчення Westerlund 1 було відкрито Бенгтом Вестерлундом 1961 року під час інфрачервоного огляду у так званій зоні уникання і було описано як «дуже почервоніле скупчення в сузір'ї Жертовника». На той час спектральні типи зір скупчення визначити було неможливо, крім найяскравішої зорі, яку попередньо визначили зорею спектрального класу M[6][7].
1969 року Боргман, Корнєєв та Слінгерланд провели фотометричний огляд скупчення та позначили зорі, які вони дослідили. Найяскравіша зоря, яка виявилася потужним джерелом радіовипромінювання, була позначена літерою «A»[8]. Тому в каталозі SIMBAD зоря має назву Westerlund-1 BKS A, хоча саме скупчення на той час ще не мало назви, — спочатку зорю називали Жертовник A, а інше потужне джерело радіовипромінювання у тому ж скупченні — Жертовник C. Її яскравість у радіодіапазоні вказує на належність Westerlund 1-26 до рідкісних «радіозір». Вестерлунд виконав спектрографічні дослідження скупчення, на той час ще не визначеного як Westerlund 1, яке було надруковано 1987 року, і де зоря отримала номер 26 та спектральний клас M2I[7].
Сучасна назва походить від 1998 року, коли скупчення було названо Westerlund 1 (Wd1) у науковій праці, у якій Жертовник A назвали зорею 26, а Жертовник C — зорею 9[9].
Зоря розташована за 11 500 світлових років від Землі. Видиме світло зорі майже повністю поглинається космічним пилом, тому її досліджували в діапазоні від довгих інфрачервоних до радіохвиль. Радіус зорі становить приблизно 1500 радіусів Сонця, її спектральний тип — червона зоря великої яскравості. У радіодіапазоні вона в 310 000 разів яскравіша за Сонце[10], що вказує на її світність близько 380 000 разів більшу за сонячну (MV –9,2)[4].
Westerlund 1-26 класифікована як яскравий надгігант. З температурою поверхні близько 3000 К, вона розташована у верхньому правому куті діаграми Герцшпрунга — Рассела. Холодна поверхня вказує на те, що більшість енергії зоря випромінює в інфрачервоному діапазоні. Зоря також демонструє велику втрату речовини, що може вказувати на її подальший розвиток у зорю Вольфа — Райє. За спостереженнями, зоря Westerlund 1-26 кілька разів змінювала спектральний клас, але змін у світності не було[4].
У жовтні 2013 р. за допомогою оглядового телескопа ДВТ обсерваторії Паранал астрономи відкрили, що Westerlund 1-26 оточена хмарою іонізованого водню. Це перша іонізована туманність, яка відкрита довкола червоного надгіганта завдяки видимим лініям емісії, та друга після відкриття іонізованої туманності довкола NML Лебедя 1982 р.[11][12] Туманність простягається на 1,3 парсека довкола зорі.
- ↑ а б Cutri, R. M.; Skrutskie, M. F.; Van Dyk, S.; Beichman, C. A.; Carpenter, J. M.; Chester, T.; Cambresy, L.; Evans, T.; Fowler, J.; Gizis, J.; Howard, E.; Huchra, J.; Jarrett, T.; Kopan, E. L.; Kirkpatrick, J. D.; Light, R. M.; Marsh, K. A.; McCallon, H.; Schneider, S.; Stiening, R.; Sykes, M.; Weinberg, M.; Wheaton, W. A.; Wheelock, S.; Zacarias, N. (2003). VizieR Online Data Catalog: 2MASS All-Sky Catalog of Point Sources (Cutri+ 2003). VizieR On-line Data Catalog: II/246. Originally published in: 2003yCat.2246....0C. 2246: 0. Bibcode:2003yCat.2246....0C.
- ↑ а б в Lim, Beomdu; Chun, Moo-Young; Sung, Hwankyung; Park, Byeong-Gon; Lee, Jae-Joon; Sohn, Sangmo T.; Hur, Hyeonoh; Bessell, Michael S. (2013). The Starburst Cluster Westerlund 1: The Initial Mass Function and Mass Segregation. The Astronomical Journal. 145 (2): 46. arXiv:1211.5832. Bibcode:2013AJ....145...46L. doi:10.1088/0004-6256/145/2/46.
- ↑ Clark, J. S.; Ritchie, B. W.; Negueruela, I.; Crowther, P. A.; Damineli, A.; Jablonski, F. J.; Langer, N. (2011). A VLT/FLAMES survey for massive binaries in Westerlund 1. Astronomy & Astrophysics. 531: A28. arXiv:1105.0776. Bibcode:2011A&A...531A..28C. doi:10.1051/0004-6361/201116990.
- ↑ а б в г д Wright, N. J.; Wesson, R.; Drew, J. E.; Barentsen, G.; Barlow, M. J.; Walsh, J. R.; Zijlstra, A.; Drake, J. J.; Eisloffel, J.; Farnhill, H. J. (16 жовтня 2013). The ionized nebula surrounding the red supergiant W26 in Westerlund 1. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters. 437 (1): L1—L5. arXiv:1309.4086. Bibcode:2014MNRAS.437L...1W. doi:10.1093/mnrasl/slt127.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ MacKey, Jonathan; Castro, Norberto; Fossati, Luca; Langer, Norbert (2015). Cold gas in hot star clusters: The wind from the red supergiant W26 in Westerlund 1. Astronomy & Astrophysics. 582: A24. arXiv:1508.07003. Bibcode:2015A&A...582A..24M. doi:10.1051/0004-6361/201526159.
- ↑ Westerlund, Bengt (1961). A Heavily Reddened Cluster in ARA. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 73: 51. Bibcode:1961PASP...73...51W. doi:10.1086/127618.
- ↑ а б Westerlund, B. E. (1987). Photometry and spectroscopy of stars in the region of a highly reddened cluster in ARA. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 70: 311. Bibcode:1987A&AS...70..311W. ISSN 0365-0138.
- ↑ Borgman, J.; Koornneef, J.; Slingerland, J. (1970). Infra-red photometry of a heavily reddened cluster in Ara. Astronomy and Astrophysics. 4: 248. Bibcode:1970A&A.....4..248B.
- ↑ Clark, J. S.; Fender, R. P.; Waters, L. B. F. M.; Dougherty, S. M.; Korrnneef, J.; Steele, I. A.; Van Blokland, A. (1998). Discovery of extended radio emission in the young cluster Wd1. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 299 (4): L43. arXiv:astro-ph/9807303. Bibcode:1998MNRAS.299L..43C. doi:10.1046/j.1365-8711.1998.02038.x.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Dougherty, S. M.; Clark, J. S.; Negueruela, I.; Johnson, T.; Chapman, J. M. (2010). Radio emission from the massive stars in the galactic super star cluster Westerlund 1. Astronomy and Astrophysics. 511: A58. arXiv:0912.4165. Bibcode:2010A&A...511A..58D. doi:10.1051/0004-6361/200913505.
- ↑ Morris, M.; Jura, M. (1983). The nature of NML Cygnus. Astrophysical Journal. 267: 179. Bibcode:1983ApJ...267..179M. doi:10.1086/160856.
- ↑ Habing, H. J.; Goss, W. M.; Winnberg, A. (1982). An H II region near NML Cygnus. Astronomy and Astrophysics. 108: 412. Bibcode:1982A&A...108..412H.