Очікує на перевірку

Yakuza 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Yakuza 2
РозробникNew Entertainment R&D Dept.
ВидавецьSega
Жанр(и)пригодницький бойовик, кримінальна драма
Платформа PlayStation 2
 PlayStation 3
 Wii U
Дата випуску
    • PlayStation 2
      JP — 7 грудня 2006
      NA — 9 вересня 2008
      EU — 19 вересня 2008
      AU — 28 вересня 2008
      PlayStation 3
      JP — 1 листопада 2012
      Wii U
      JP — 8 серпня 2013
Режим гри Однокористувацька гра
МоваАУДІО: японська
ТЕКСТ: японська, англійська
Творці
ПродюсерМасайоші Кікучі
Керівник(и)Рюта Уеда
Сценарист(и)Масайоші Йокояма[en], Макото Ітакура
Ігродизайнер(и)Такеші Танака, Дайсуке Сато
Програміст(и)Тецуя Каку, Коджі Токієда
Художник(и)Дайсуке Сато
Композитор(и)Хіденорі Шоджі[en], Хідекі Сакамото[en], Норіхіко Хібіно[en], Такахіро Ізутані[en]
Технічні деталі
НосійDVD
Yakuza
Офіційний сайт

Yakuza 2[a] — пригодницька відеогра, розроблена та видана компанією Sega для PlayStation 2. Продовження Yakuza (2005) і друга частина однойменної серії. Гра була випущена у грудні 2006 року в Японії і у вересні 2008 року в Північній Америці, Європі та Австралії. Ремастер оригінальної Yakuza та Yakuza 2 під назвою Ryū Ga Gotoku 1&2 HD Edition[b] вийшов в Японії на PlayStation 3 у листопаді 2012 року та Wii U у серпні 2013 року. Повноцінний ремейк, Yakuza Kiwami 2, був випущений для PlayStation 4 у 2017 році та портований на Microsoft Windows у 2019 році.

Yakuza 2 була позитивно сприйнята критиками. Рецензенти високо оцінили презентацію та бойову систему, яка, у порівнянні з оригінальною грою, зазнала ряду покращень. І хоча Yakuza 2 стала третьою найбільш продаваною у Японії грою для PlayStation 2 у рік свого виходу, на Заході вона повністю провалилась, продавшись всього 40 тис копій.[1] Такий комерційний провал обумовлений скоріше всього тим, що західний реліз відбувся мало того, що двома роками пізніше японського, так ще і у самому кінці життєвого циклу PS2, коли ця консоль вже втратила актуальність для більшості користувачів.

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

Детальніші відомості про ігровий процес ви можете знайти в статті Yakuza.

Геймплей Yakuza 2 залишився практично ідентичним оригінальній грі, за винятком розширеного арсеналу анімацій ефектних добивань ворогів та збільшення кількості міні-ігор.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Сетинг

[ред. | ред. код]

Сюжет Yakuza 2 розгортається через рік після подій першої частини і є її прямим продовженням. Дія гри відбувається в Камурочо́, що є реалістичним відтворенням Кабукічо[en] в Токіо, а також у Со́тенборі і Шинсейчо́ в Осаці, реалістично змодельованих за зразком Дотонборі[en] і Шинсекай[en] відповідно.

Через рік після подій у Міленіум Товер, Казума Кірію (Такая Курода) знову виявляється втягнутим у конфлікт між Кланом Тоджо і Альянсом Омі, суперницькою організацією якуза з Осаки. Юкіо Тераду (Ґо Шиномія), п'ятого голову клану Тоджо, вбито. Кірію, відомий в злочинному світі як Дракон Доджими, має вирушити до Сотенборі в Осаці, щоб спробувати домовитися про мир між ворогуючими кланами, але Рюджи Ґода (Масамі Івасакі[en]), відомий як Дракон Кансай, не зупиниться ні перед чим, щоб розв'язати війну між двома кланами.

Синопсис
У грудні 2006 року у мирному житті Кірію та Харуки (Куґімія Ріе) з'являється голова клану Тоджо, Юкіо Терада. Він розказує, що після минулорічних подій з втратою ¥10 млрд та боротьби всередині клану за крісло голови, клан Тоджо близький до розпаду. Їхній суперник з Осаки, Альянс Омі (до якого колись належав сам Терада), готується до війни проти них і Терада благає Кірію допомогти укласти мир з Омі. Спочатку Кірію відмовляється, але змінює свою думку після того, як на них нападають вбивці з підпорядкованого Омі Клану Ґо-Рю і смертельно ранять Тераду. Після зустрічі з офіцерами Тоджо, Кірію звертається за допомогою до людини, яка, на його думку, має стати наступним головою: сина вбитого десять років тому Сохея Доджими, Дайґо Доджими (Сатоші Токушіґе), котрий вже кілька років як покинув Тоджо. Зрештою, Кірію переконує Дайґо повернутися у клан та супроводжувати його на зустрічі з Омі.

Перебуваючи в Осаці, Кірію дізнається, що Дайґо покинув клан після того, як потрапив до в'язниці за напад на високопоставленого офіцера Омі, чиї головорізи залякували власників бізнесу в Камурочо. Кірію також зіткнувся зі згаданим офіцером Омі — Рюджи Ґодою, патріархом клану Го-Рю Альянсу Омі. Приховавши свою особистість, Кірію розмовляє з Рюджи, який хвалиться своїми планами захопити Токіо і стати «Драконом Японії» — найвідомішим якуза з усіх, що коли-небудь жили. Поки Кірію розмовляє з Рюджи, спільник Рюджи підриває бомбу в офісі сім'ї Казама у Камурочо. Тим часом в Осакське управління поліції надходить наказ про взяття під охорону легендарного якузи Казуми Кірію. Тому що, якщо з ним щось станеться на території Осаки, то між Сходом і Заходом японського злочинного світу спалахне тотальна війна. Цю роботу долучають детектива Каору Саяму (Ю Дайкі), котра відома у поліції своїм прізвиськом «Мисливиця на якудзу» і особливою неприязню до клану Тоджо.

У штаб-квартирі Омі Кірію і Дайґо зустрічаються з прийомним батьком Рюджи, головою Альянсу Омі Джином Ґодою (Масуо Амада[en]), його заступником і колишнім учнем Теради Рьо Такашимою (Хіроші Тачі), а також Тораносуке Сенґоку (Тадахіса Сайзен), патріархом найбагатшої родини Омі. Хоча мирні переговори спочатку проходять успішно, Рюджи зі своїми головорізами вриваються у будівлю і влаштовують переворот, щоб Рюджи, ставши наступним головою Омі, напав на клан Тоджо. Бій зупиняє прибуття взводу поліції на чолі з Каору Саямою, які мають завдання забезпечити безпеку Кірію під час його перебування в регіоні. Поки Саяма супроводжує Кірію в безпечне місце, її ранить найманий вбивця, підісланий Такашимою. Кірію випадково підслуховує Саяму, котра говорить своїй прийомній матері, що супроводжує Кірію, тільки тому що той належить до клану Тоджо, що може допомогти їй дізнатися долю своїх біологічних батьків. Паралельно вони дізнаються, що іноземна банда на машині з номерами Камурочо викрала Дайґо та Джина Ґоду. Кірію повертається до Камурочо і незважаючи, що цей район не підпадає під юрисдикцію Саями, вона вирушає з ним.

У Токіо Кірію зустрічається з лідерами Тоджо. Побоюючись, що війна може бути неминучою, Кірію пропонує звернутися по допомогу до Ґоро Маджими (Хіденарі Уґакі), колишнього капітана Сім'ї Шимано, який вже покинув клан Тоджо через сутички з Терадою. Відтоді Ґоро створив власну Сім'ю Маджима, тож його допомога може забезпечити Тоджо необхідну кількість людей на випадок війни. Неохоче, але Маджима все ж погоджується допомогти Тоджо у критичній ситуації. Паралельно друг Кірію з токійської поліції, детектив Макото Дате (Казухіро Ямаджі[en]) разом з детективом Джиро Каварою (Сусуму Тераджима[en]) дізнаються, що вибух в офісі сім'ї Казама і викрадення Дайґо та Джина Ґоди здійснила одна й та сама організація — мафія Джинвон. Ця група була корейським злочинним синдикатом, який воював з кланом Тоджо наприкінці 1970-х років, але нібито були знищені у 1980 році. Саяма розповідає Кірію, що приблизно в цей час були вбиті її батьки, і вона підозрює, що вони були членами Джинвон. Дізнавшись місцезнаходження їх укриття, Кірію звільняє Дайґо, але Джина Ґоду на той момент вже переправили в інше місце.

В подальшому розслідуванні стає відомо, що наприкінці 70-х клан Тоджо вів програшну війну проти Джинвон, але раптовий перелом у бойових діях стався, коли Сохей Доджима дізнався, що лідери мафії влаштовують вечірку в одному зі складських офісів на Різдво 1980 року. Скориставшись нагодою, він відправив двох своїх найкращих офіцерів, Шинтаро Казаму та Футоші Шимано, щоб знищити все керівництво Джинвон. Після цієї різанини клан Тоджо переміг у війні, а родина Доджима стала однією з наймогутніших у клані. Хоча всі вважали, що все керівництво було знищено, Кірію з Саямою дізнаються, що Казама пощадив щонайменше трьох присутніх там людей. Він також повідомляє їм, що бос Саями з поліцейського департаменту, Цутому Бешо (Хідеказу Акаї), допомагав Казамі переховувати тих, хто вижив, ще коли служив у поліції Токіо.

Поки Саяма вирушає до Осаки, щоб поговорити про це зі своїм босом, Кірію залишається в Токіо на похороні Теради. Церемонія переривається, коли з'являється Рюджи, який офіційно проголошує війну Тоджо і повідомляє, що через три дні "жалоби" клан Ґо-Рю нападе на місто. Подальші негаразди відбуваються тієї ж ночі, коли Сенґоку та його люди починають атаку на Токіо. Армія його людей прибуває в Камурочо, але їх відбивають люди Маджими.

В своєму розслідування Саяма дізнається, що поліція і правда дозволила Тоджо знищити корейську мафію у 1980-му. Відчуваючи провину, Бешо допоміг Казамі переховувати тих, хто вижив. Він втратив зв'язок з двома з них, але знає, як вони можуть розшукати третього. Той розповідає, що разом з ним вижили двоє охоронців боса. Він також розповідає, що інший детектив поліції допоміг дружині боса, Суйон, та її єдиній дитині втекти. Тепер Саяма вважає, що вона була тією дитиною, яка вижила під час різанини.

Кірію і Саяма отримують приголомшливі новини: виявляється, що Ватару Курахаші (Шун Суґата), начальник Дате в поліції Токіо, мало того, що весь цей час працював з Джинвон, так ще і виявився одним з виживших у різанині 1980 року. До Кірію з Саямою приєднується детектив Кавара і разом вони перемагають терориста, але Кавара отримує смертельне поранення. Перед смертю детектив Кавара відкриває Саямі правду про її батьків: Суйон дійсно була її матір'ю, але батьком є сам Кавара, а не бос Джинвон. Врятувавши Суйон під час різанини, він деякий час переховував вдову вбитого мафіозі, бо інакше її чекала смерть. Вони закохалися і народили спільну дитину, але Джинвон врешті-решт вистежили і вбили Суйон, що спонукало Кавару в секреті віддати маленьку Саяму, щоб врятувати її від корейської мафії. Відтоді він продовжував вбивати кожного члена Джинвон, якого знаходив у Японії. Саяма зі сльозами на очах прощається з батьком, який помирає у неї на руках.

Після жалоби за батьком Саяма повертається до Осаки, щоб спробувати розшифрувати файли, знайдені в офісі терориста Курахаші, сподіваючись знайти інформацію про другу дитину своєї матері та останнього з трьох вцілілих в різанині. Тим часом Кірію залишається в Токіо, щоб підготуватися до наступу Рюджи Ґода проти Тоджо. З'являється інформація, що корейці мають намір підірвати бомби по всьому Камурочо, як тільки клан Ґо-Рю вторгнеться в місто. Наступної ночі Ґо-Рю мобілізуються проти Токіо, і починається справжнє пекло. Маджимі та його людям вдається знешкодити всі бомби, встановлені Джинвон, але вони надто зайняті, щоб забезпечити підтримку в боях з головорізами Рюджи, залишаючи наземну оборону банді Дайґо та решткам сил Тоджо. Після того, як основні сили Ґо-Рю ледве вдається відтіснити назад, сили Тоджо настільки розбиті, що не в змозі відбити наступний штурм. Рюджи надсилає Кірію повідомлення: наступної ночі вони зійдуться віч-на-віч на даху побудованого фірмою Маджими хмарочоса, Камурочо Гілз, щоб вирішити долю Токіо.

Саямі вдається розкрити особистість іншої дитини Суйон, якою виявляється Рюджи Ґода. Саяма не може дозволити Кірію битися зі своїм зведеним братом на смерть і таємно вирішує замість нього зустрітися з Рюджи та спробувати відмовити його від продовження війни. Побоюючись за безпеку Саями, Кірію поспішає у Камурочо Гілз. Рюджи шокований, дізнавшись правду про своє походження, але Саяма не в змозі відмовити його від мети. Кірію та Рюджи зіштовхуються у двобої один на один, де обидва отримують важкі поранення, але Кірію здобуває перемогу. Однак, щойно битва здається закінченою, на місце події прибуває загін Джинвон на чолі з ніким іншим, як самим начебто загиблим Юкіо Терадою. Терада розповідає, що він і є останнім вижившим у різанині 1980 року, і що весь цей час він очолював мафію Джинвон. Він інсценував свою смерть від рук Ґо-Рю, щоб спровокувати війну, яка б знищила Тоджо, що стало б помстою Джинвон за вбивство їхніх лідерів 26 років тому.

Бій переривається несподіваним приходом начальника штабу Омі Рьо Такашими, який весь цей час працював з Терадою, постачаючи йому інформацію про Омі та Тоджо. Користуючись тим, що всі втомлені попередньою серією боїв, Такашима намагається вбити всіх присутніх, щоб взяти під контроль і Омі, і Тоджо. Він смертельно ранить Тераду, котрий помираючи активує останню бомбу, яку він приніс із собою, з таймером, занадто коротким для того, щоб будь-хто з них встиг покинути будівлю. Рюджи вбиває Такашиму, залишаючи на сцені лише смертельно поранених Рюджи та Кірію, і неушкоджену Саяму. Не бажаючи йти без свого новознайденого брата і чоловіка, якого вона полюбила, Саяма залишається з ними на даху хмарочосу. За лічені хвилини до кінця Саяма втішає розкаяного Рюджи, який помирає у неї на руках. Змирившись із неминучою смертю, Кірію і Саяма цілуються, коли таймер бомби доходить до нуля.

В епілозі Харука відвідує могилу на кладовищі... але це не могила Кірію. Дате розповідає, що Терада з самого початку зняв з бомби детонатор, бо знав, що Такашима його зрадить. Через деякий час Кірію і Саяма приєднуються до Харуки на могилі Теради.

Розробка

[ред. | ред. код]

Yakuza 2 була анонсована в серпні 2006 року, тоді ж Sega пообіцяли покращену бойову систему та розширення ігрового світу.[2][3] Вносячи зміни до Yakuza 2, розробники враховували побажання фанатів. Однією з головних цілей при розробці нової гри було покращення бойового рушія. Бої проти кількох супротивників були однією з найважливіших речей, що враховувалися при вдосконаленні рушія. Так, наприклад, стало набагато простіше атакувати ворогів, які наступають на персонажа з різних сторін, а також перемикати цілі посеред бійки, щоб швидко прибрати того, хто міг підкрастися з флангу. Також, враховуючи одну з найбільших скарг від гравців першої частини, у локалізації гри було збережено оригінальну японську озвучку замість американського дубляжу, котрий на той час вже міцно затвердився на постаменті найсміших мемів фандому.[4][5][6] Команда також розширила арсенал бойових прийомів Кірію, щоб зробити бої більш захопливими.[7]

Саундтрек

[ред. | ред. код]

Дводисковий бокс-сет Ryū ga Gotoku & Ryū ga Gotoku 2 Original Sound Track (HCV-287) був виданий Wave Master в Японії 25 січня 2007 року.[8] Музику написали Хіденорі Шоджі[en], Хідекі Сакамото[en], Норіхіко Хібіно[en] і Такахіро Ізутані[en]. Сакамото був великим шанувальником оригінальної гри, тож просто не міг пропустити можливість попрацювати над її сиквелом.[5]

Маркетинг

[ред. | ред. код]

Щоб підтримати дороге виробництво гри, в тому числі зробити Камурочо і Сотенборі реалістичними відтвореннями токійського Кабукічо і осакського Дотонборі, Sega уклали контракт на проведення рекламної кампанії з відомими японськими фірмами. В результаті деякі ігрові локації, такі як мережа магазинів Don Quijote, Башта Цутенкаку[en], найвідоміші кафе і ресторани Дотонборі разом з існуючими в них меню були змодельовані за зразками реальних будівель.

Sega також використовували продакт-плейсмент і впроваджували рекламу в гру. Сюди входить співпраця з Suntory, рекламні банери та продукцію яких часто можна побачити у грі, а торгові автомати з Boss Coffee також стоять по всьому Камурочо і Сотенборі. Оскільки компанія виробляє не тільки місцеві напої, а є дистрибутором і іноземних алкогольних напоїв, усі бренди, що з'являються в барах і пабах, такі як Віскі[en], бурбон Jack Daniel's або пиво Carlsberg, є справжніми брендами Suntory.

Оцінки і відгуки

[ред. | ред. код]

Yakuza 2 отримала «загалом позитивні» оцінки на агрегаторі рецензій Metacritic, набравши 77 балів.[9]

Загалом рецензенти хвалили геймплей другої частини серії. Так на думку Крістана Ріда з Eurogamer: «Геймплей Yakuza 2 добре збалансований. Тут достатньо різноманітності та інтриги, щоб бійки не здавалися одноманітними. Механіка побий їх усіх, ймовірно, здасться трохи спрощеною для хардкорних фанатів жанру, але тут є приємне поєднання глибини та звичної доступності».[11] З ним погодився Тері Нґуєн з 1Up.com: «Бої залишаються жорстокими та надзвичайно цікавими», хоча і поскаржився на прив'язку гри до застарілої на той момент PlayStation 2, можливості якої значно стримують гру.[10] Каролін Петіт з GameSpot хоч в цілому і залишилась задоволена боями, але посварила гру за невдале використання QTE механік: «часто у вас занадто мало часу, щоб відреагувати».[13]

Маючи відмінні один від одного враження від окремих аспектів гри, всі рецензенти розкритикували дратуючі геймдизайнерські рішення, коли для просування сюжету гравцю необхідно блукати по ігровому світу без жодного уявлення про своє місце призначення.[11][10][15][14] Цитуючи GameSpot: «[...] дратує те, що гра часто не дає чіткого уявлення про те, куди вам потрібно йти далі. Іноді гра ставить на мапі гарну велику точку в пункті призначення, але все частіше в міру проходження вам доводиться просто блукати околицями, поки ви не знайдете потрібну крамницю або потрібну людину, з якою можна поговорити».[13]

Сюжет сиквелу отримав значно стриманішу реакцію публіки на відміну від оригінальної гри. Да думку рецензента 1Up.com: «У той час як оригінальна Yakuza мала сюжет, який можна з повним правом назвати "гарною кримінальною драмою", ця частина пропонує лише посередню історію».[10] Цю думку доповнює рецензент GameSpot: «Історія починається десь у царині дико неправдоподібного і до кінця стає просто абсурдною. Але якщо ви змиритеся з її надмірностями і просто підете назустріч, ви знайдете кримінальну драму, яка буде настільки ж цікавою, наскільки й обурливою».[13] В той же час Сему Бішопу з IGN сюжет Yakuza 2 сподобався: «Це справді фантастична кримінальна драма, яка постійно піднімає теми честі та поваги».[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В Японії відома як Ryū ga Gotoku 2 (яп. 龍が如く2,англ. Like a Dragon 2; Дослівно «Подібний дракону 2»)
  2. 龍が如く 1&2 HD EDITION
  1. Gibson, Ellie (30 липня 2009). Yakuza 3 won't go west, says SEGA. Eurogamer. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 2 серпня 2024.
  2. Ryu Ga Gotoku (Yakuza) 2 in the works. Siliconera. 31 серпня 2006. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 2 серпня 2024.
  3. IGN Staff (17 травня 2012). Yakuza Sequel Announced. IGN. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 2 серпня 2024.
  4. Sega tells us why they kept the Japanese voice track in Yakuza 2. Siliconera. 4 вересня 2008. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 2 серпня 2024.
  5. а б Yakuza 2 Music Interview - Hidenori Shoji and Hideki Sakamoto. Siliconera. 20 вересня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2 серпня 2024.
  6. Japan: SEGA Explains Yakuza 2's Japanese Voices. Kotaku. Архів оригіналу за 12 вересня 2008. Процитовано 2 серпня 2024.
  7. Yakuza 2 Video - E3 2008: Interview. GameTrailers. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 2 серпня 2024.
  8. Yakuza & Yakuza 2 OST - official webpage. ryu-ga-gotoku.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2009. Процитовано 2 серпня 2024.
  9. а б Yakuza 2 critic reviews. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 2 серпня 2024.
  10. а б в г Nguyen, Thierry (17 вересня 2008). Yakuza 2 Review for PS2, PS3. 1UP.com. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 2 серпня 2024.
  11. а б в Reed, Kristan (19 вересня 2008). Yakuza 2 Review. Eurogamer. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 2 серпня 2024.
  12. Ryu ga Gotoku 2 Info. gamebrink.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2006. Процитовано 3 серпня 2024.
  13. а б в г Petit, Carolyn (22 вересня 2008). Yakuza 2 Review. GameSpot. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 2 серпня 2024.
  14. а б Romano, Natalie (11 березня 2008). Yakuza 2 Review - PlayStation 2. GameZone. Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 2 серпня 2024.
  15. а б в Bishop, Sam (11 вересня 2008). Yakuza 2 Review. IGN. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 2 серпня 2024.