Павликівка (місцевість)
| Павликівка Житомир | ||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Країна |
 Україна | |
| Район | Богунський | |
| Адмінодиниця | Житомир | |
| Поштовий індекс | 10005 | |
| Головні вулиці | вулиця Чуднівська | |
| Транспорт | ||
| Тролейбус | 15, 15А | |
Павликівка — історична місцевість Житомира, колишнє передмістя.
Розташування[ред. | ред. код]
Павликівка розташована у Богунському адміністративному районі Житомира, на південний захід від центральної частини міста, неподалік місця впадіння річки Кам'янки у Тетерів. Таким чином, Павликівку оточують річки Тетерів (з півдня) та Кам'янка (зі сходу та північного сходу).
До Павликівки також прилучаються наступні місцевості: з півночі — Закам'янка, із заходу — Корбутівка.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Павликівка — колишнє передмістя, що з початку ХХ ст. перебуває у складі Житомира. Назва місцевості є похідною від прізвища одного із перших мешканців та забудовника цих земель — лікаря Каспера Павликовського. Родина Павликовських прожила у цій місцині понад 120 років, аж до більшовицького перевороту[1].
За даними перепису населення 1897 року у передмісті Павликівці мешкали 3187 осіб.[2]
Тривалий час місцевість являла собою систему багаточисленних хуторів з хаотичною забудовою, сформованою упродовж XIX сторіччя. Станом на початок ХХ століття на Павликівці існувала система Безназваних провулків — хаотичних і заплутаних.
На плані Житомира 1915 року, Павликівка — один зі значних районів тодішнього міста, оточений зі сходу річкою Кам'янкою, із заходу — хутором Щенявського, з північного заходу — Павликівським кладовищем, де здійснювались захоронення православних, римо-католиків, євреїв та мусульман (сучасний район вулиці Зв'язківців, територія заводу «Агромаш» та професійного ліцею сфери послуг)[3].[4] Також на мапі показаний острівець південніше Павликівки, що був оточений розгалуженими руслами Тетерева та виконував функцію відпочинкової зони з пляжем аж до створення Гідропарку на Корбутівці[5][6], після чого острівець став занедбаним, а північне русло Тетерева зазнало замулення і острівець зник з мап міста.
Наприкінці 1970-х років на Павликівці розпочався процес улаштування парку з Монументом Слави. Таким чином зник хутір Сабатіна, що розташовувався на пагорбі, де наразі знаходяться Монумент Слави і парк довкола монументу[7][4][8].
З часом назва місцевості «Павликівка» стає все менш уживаною, поступаючись назві «Корбутівка». Таким чином, у наш час містянами доволі часто вживається назва Корбутівка для усієї місцевості, розташованої західніше річки Кам'янки, у тому числі для території історичної Павликівки.
Сучасність[ред. | ред. код]
Транспортне забезпечення[ред. | ред. код]
Місцевість Павликівка перетинає зі сходу на захід Чуднівська вулиця, яка є складовою автошляху Н-03 (Житомир — Чернівці). По вулиці Чуднівській здійснює рух міський, приміський та міжміський громадський транспорт. На Павликівці знаходиться зупинка міського громадського транспорту «Монумент Слави».
Об'єкти інфраструктури[ред. | ред. код]
Навчальні та виховні заклади[ред. | ред. код]
- Житомирський базовий фармацевтичний коледж;
- Житомирський комерційний технікум;
- Загальноосвітня школа № 32.
Заклади культури:
- Польський Дім.
Підприємства, установи та організації[ред. | ред. код]
- Комунальне підприємство «Міськсвітло».
Рекреаційні зони та пам'ятки[ред. | ред. код]
- Монумент Слави.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 180, 388. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Suburbs of the cities of Russian empire 1897. pop-stat.mashke.org. Процитовано 1 серпня 2022.
- ↑ Дубман, Борис. Древние и старые кладбища Житомира. proza.ru. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ а б Polona. polona.pl. Процитовано 1 серпня 2022.
- ↑ Дубман, Борис. Житомирская Швейцария. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с.388. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Житомир. Генеральный план. Республиканский трест Геотопосъёмка. 1951 з уточненням на 1961 рік.
- ↑ Мокрицький, Георгій (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Книга 1. Житомир: Волинь. с.401. ISBN 966-690-084-X.
Джерела[ред. | ред. код]
- Геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани». [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — 1000 прим. — ISBN 966-690-084-X.
- Борис Дубман. Житомирская Швейцария.
| |||||||||||||
| |||||