Хутір Затишшя (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хутір Затишшя
Житомир
Загальна інформація
Район Корольовський район
Поштовий індекс 10007
Головні вулиці вулиця Коростишівська
Мапа

Хутір Затишшя — місцевість в Корольовському районі Житомира.

Розташування[ред. | ред. код]

Хутір Затишшя на північно-східній околиці Житомира, на теренах історичного району Смоківка.

Розташований у верхів'ї річки Крошенки довкола вулиці Коростишівської, на північ від вулиці Саєнка. Хутір Затишшя зі сходу та північного сходу обмежений міською смугою, з півночі, північного заходу та заходу — залізницею. З південного заходу та півдня до хутора Затишшя прилучається садибна забудова історичної місцевості Мар'янівка.

На території колишнього хутора є 4 топонімічних об'єкти. Головною вулицею є Коростишівська, якою курсують маршрутні таксі.

Топонімічні об'єкти місцевості[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Відомий з планів міста ХХ століття і документів. Сформувався з низки колишніх хуторів, що розкинулися довкола вулиці Коростишівської на теренах Смоківки. Назва «хутір Затишшя» збиральна і штучна.

З плану міста й передмістя 1852 року відомі: хутір Здаєвського, що розташовувався на місці нинішнього обласного педагогічного ліцею; хутір Гловацього (відомий також як Головачівка) — хутір Левківської волості Житомирського повіту, що розміщувався між нинішніми вулицями Саєнка, Коростишівською й Світинською, неподалік Смоківського кладовища. У 1911 році на хуторі 12 жителів, 2 двори.

На мапах Житомира 1906, 1915 років[1] місцевість знаходиться за межами міста та передмість, позначена як урочище Смоківка.

У 1923 — 1930 рр. місцевість як частина Смоківки належала до Вацківської сільської ради Левківського (пізніше Іванківського) району.

З 1930 року територія у складі Вацківської сільської ради підпорядкована Житомирській міській раді.

У 1950 — 1970-х рр. усі будівлі в цьому районі мали адресу «хутір Затишшя».

У 1957 році побудована вулиця Коростишівська. До того хутори з вулицею Старокиївською (нині вулиця Саєнка) з'єднувала дорога, що звиваючись прямувала до хуторів Соха-Чешейка, Харченка (нині Світин). Ділянка дороги збереглася у вигляді Радомишльського проїзду.

У 1990-х роках проїзди хутора дістали самостійні назви та адресацію будівель.

Садиби Радомишльського проїзду, окремі садиби нинішніх Коростишівської вулиці та проїзду Академіка Арциховського здебільшого сформувалися до Другої світової війни[2]. Житлова забудова проїзду Академіка Арциховського продовжується дотепер.

У 1990-х роках неподалік хутора Затишшя здійснювалося будівництво нового масиву садибної забудови Мар'янівки між річками Крошенка й Вошивиця. Один з новоутворених проїздів у 1989 році отримав назву Затишний. Нова назва закріпила історичний топонім.

Див. також[ред. | ред. код]

Смоківка

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Планъ города Житоміра. М.: 1:8400, 1915.
  2. Аерофотознімок 1944

Джерела[ред. | ред. код]