Портал:Природничі науки
Природничі науки Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднувати під назвою гуманітарні науки. До природничих наук зараховують :
Це лише основні природничі науки. Насправді сучасне природознавство є розгалужений комплекс, що включає сотні наукових дисциплін.Вони взаємопов'язані між собою і доповнюють одне одного. Одна тільки фізика об'єднує ціле сімейство наук (механіка, термодинаміка, оптика, електродинаміка і т. д.)..::::::::::::::::читати далі |
Вибрана стаття Тигр, пантера тигр (Panthera tigris) — великий ссавець родини котячих, один із чотирьох видів групи «великих кішок» роду пантер (Panthera). Слово «тигр» походить від дав.-гр. τίγρις, яке у свою чергу походить із індоіранських мов, пов'язано з ав. t̰igri — «стріла», натякаючи на стрімкість тигра. Еволюційним центром походження і сучасного ареалу є Східна та Південно-Східна Азія. Бувши найбільшим у світі представником родини котячих, тигр у всіх екосистемах є верхівкою харчової піраміди. Згідно з палеонтологічними даними, розмір сучасних тигрів приблизно дорівнює найбільшим із викопних представників родини. Найчисельнішим із підвидів тигра є бенгальський тигр (номінативний підвид), чисельність якого становить близько 80 % загальної кількості виду. Він розповсюджений на території Індії, Бангладеш, М'янми, Бутану та Непалу. Тигр — вид, що перебуває під загрозою вимирання. Нині кількість цих тварин у неволі більша, ніж у природі..::::::::::::::::читати далі |
Вибране зображення |
Фізична термінологія А́томАбо не́ділка від грец. άτομοσ — неподільний), від др. грец. слова ἄτομος - неподільний, — найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. Фізична модель атома більш докладно розкриває подробиці його будови. Відповідно до неї, атом складається з щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів. Ядро оточене набагато більшою за розміром оболонкою з негативно заряджених електронів. Кількість протонів дорівнює кількості електронів і тому атом є електрично нейтральним. В іншому випадку (при втраті чи набутті одного або кількох електронів) атом перетворюється на іон, що має певний позитивний чи негативний електричний заряд (у разі нестачі електронів такий іон називається катіоном, а у разі надлишку - аніоном). У свою чергу, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопа: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його массове число А - кількістю нейтронів.::::::::::::::::читати далі |
Астрономічна термінологія
.
Кометний пил — космічний пил кометного походження. Вивчення кометного пилу може надати інформацію про час формування комет, а отже, як вважають, часи формування Сонячної системи. Зокрема, довгоперіодичні комети більшу частину часу перебувають далеко від Сонця, де температура середовища надто низька, щоб відбувалося випаровування. Лише наближаючись до Сонця і тепла, комета вивільняє доступний для спостережень та досліджень газ і пил. Кометні пилинки стають видимими завдяки розсіюванню ними сонячного випромінювання. Також деяка частина сонячної енергії поглинається й випромінюється в інфрачервоному діапазоні. Яскравість відбивної поверхні (якою є пилинка) пропорційна її освітленості та відбивній здатності. А освітленість від точкового або сферично симетричного джерела (яким є Сонце) змінюється обернено пропорційно квадрату відстані від нього. У припущенні сферичності пилинки, кількість відбитого світла залежить від поперечного перерізу проєкції форми пилової частинки, а отже, пропорційна квадрату її радіуса. Ісаак Ньютон передбачав, що комета складається з твердого ядра, яке.::::::::::::::::читати далі |
Хімічна термінологія Хімі́чний елеме́нт (заст. первеньСловник синонімів Караванського) — тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. Сукупність атомів елементу з однаковою масою називається нуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елементу з різними масами. Атоми даного хімічного елементу відрізняються від атомів інших елементів величиною заряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями. У нейтрального атома число електронів на електронних оболонках дорівнює заряду ядра. У разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, утворюється йон, однак це іон відповідного хімічного елемента. Кількість атомів хімічного елемента не змінюється при хімічних реакціях. Для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні ядерні реакції. Зокрема, за допомогою ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. На 2010 рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно в результаті ядерних реакцій. Усі відомі нині речовини, а їх уже 20 000 000, утворені атомами різних хімічних елементів..::::::::::::::::читати далі |
Біологічна термінологія Електричний синапс - тип синапсу. В першій половині ХХ сторіччя вважалося, що передача нервового сигналу за допомогою хімічного синапсу притаманна періферийним нервово-мускульним контактам хребетних (автономна мускулатура та моторні контакти), але, в основному через брак дослідних даних, синапси в Центральній нервовій системі (ЦНС) вважались такими, що використовують безпосередньо електричну передачу. Але, після відпрацювання методик внутрішньоклітинного запису електричних потенціалів в 1950-х роках, було показано, що з’єднання нейронів хімічними синапсами є правилом для ЦНС хребетних..::::::::::::::::читати далі |
Екологічна термінологія Гомогенність фітоценозів (англ. homogeneity від грец. homogenes — однорідний) — флористична і структурна однорідність фітоценозів. Данелія (англ. Dagnelie) сформулював наступні ознаки гомогенного угруповання: ймовірність знайти особину кожного виду постійна по всій площі спільноти, розподіл усіх видів відповідає закону розподілу Пуассона, всі види розподілені незалежно, схожість майданчиків не залежить від відстані між ними у просторі. Ці ознаки Г.ф. сформульовані занадто жорстко і тому практично неможливо знайти рослинність, яка задовольняла б їм усім одночасно, Г.ф. протиставляється гетерогенності фітоценозів. Концепція континууму виключає абсолютну Г.ф., і віднесення спільнот до класу гомогенних або гетерогенних явищ залежить від обраного порогу. Наприклад, нерівномірність розподілу окремих видів можна розглядати як несуттєву ознаку і говорити про гетерогенність фітоценозів тільки у випадку чергування у просторі різних комбінацій видів (кореляційних плеяд). У таксономічному континуумі поняттю «Г.ф.» відповідає гомотопність фітоценонів (стосовно не до фітоценозів, а до фітоценонів). Г.ф. досліджується за допомогою індексів гомогенності.::::::::::::::::читати далі |
Геологічна термінологія Осадонакопичення (рос. осадконакопление, англ. sedimentation; нім. Sedimentanhäufung f, Sedimentation f) – Осадонакопичення - процес взаємодії поверхневих геосфер Землі – атмосфери, гідросфери і літосфери за участю різних організмів (біосфери), який веде до утворення осадів на поверхні суші, в ріках, озерах, морях, океанах. Джерело енергії для процесу осадконакопичення – сонячна радіація, що трансформується на поверхні Землі і у водних басейнах в різні біологічні і геологічні процеси. Джерелом речовини для утворення осадів є продукти вивітрювання і перемиву порід суші, берегів водних басейнів, життєдіяльності організмів, вулканічних вивержень і матеріалу, що надходить із космосу..::::::::::::::::читати далі |
Природничо-географічна термінологія Зато́ка — частина океану, моря, озера, що заходить у суходіл, але має вільний водообмін з основною частиною водойми. Межі затоки визначають по прямій лінії між мисами біля входу або по певній ізобаті. За походженням розрізняють затоки океанічні та морські, за формою — воронкоподібна, витягнута, розгалужена; за властивостями вод — опріснена, солонуватоводна, солона; за глибиною — мілководні та глибоководні. Затоку можна називати бухтою, якщо вона є пристаніщем для кораблів чи суден і має причальні споруди чи, як мінімум, якорну стоянку для суден. Але бухтою може бути не тільки затока, а й частина естуарію..::::::::::::::::читати далі |
Астрономічна номенклатура Плуто́н (134340 Pluto) — найбільша відома карликова планета Сонячної системи та транснептуновий об'єкт, перший відкритий об’єкт поясу Койпера. Це найбільша за розміром та друга за масою карликова планета і відповідно дев’яте за розміром та десяте за масою небесне тіло, яке обертається навколо Сонця (без урахування супутників планет). Як і більшість тіл у поясі Койпера, Плутон складається здебільшого з каменю і льоду і є відносно малим - його маса менша за масу Місяця вп'ятеро, а об'єм — утричі (радіус приблизно 1187 км). Орбіта Плутона має значний ексцентриситет (0,25, тобто, вона доволі витягнута) і значний нахил до площини екліптики (17,1°). Через витягнутість орбіти Плутон то наближається до Сонця на відстань 29,6 а.о. (4,4 млрд км) і опиняється ближче, ніж Нептун, то віддаляється на 49,3 а.о. (7,4 млрд км). Плутон перебуває в стабільному орбітальному резонансі з Нептуном, тому їхнє зіткнення виключене. )::::::::::::::::читати далі |
Хімічна номенклатура Бензе́н (також бензо́л) — перший представник гомологічного ряду ароматичних вуглеводнів, молекулярна формула C6H6. Безбарвна летка рідина з характерним запахом. Вперше отриманий Майклом Фарадеєм з конденсату піролізу китового жиру в 1825 році. Промислово бензен добували із фракцій кам'яновугільної смоли, але з середини 20-го сторіччя практично весь промисловий обсяг бензену виробляється дегідрогенізацією нафтової сировини. Бензен має цінні властивості як розчинник, але через його високу токсичність і канцерогенність таке використання наразі дуже обмежено. Ця сполука є сировиною для промислового органічного синтезу, більше двох третин бензену іде на виробництво циклогексану, кумолу та етилбензену..::::::::::::::::читати далі |
Біологічна номенклатура Зелені водорості (Chlorophyta або Chlorophycota, Chlorophycophyta) — група еукаріотичних організмів, що налічує приблизно 20 000 видів, та зазвичай класифікується як відділ царства Зелені рослини ( чи Chlorobionta NCBI, класифікація Бремера). Вперше класифікація на рівні відділу виділена за забарвленням А. Пашером (Pasher) в 1914 році. Історично вона класифікувалася до підцарства Нижчі рослини царства Рослини та, пізніше, царства Найпростіші. Проте, перш за все сам поділ є штучним та базується на комплексі ознак (морфологічних, цитологічних, біохімічних та даних молекулярної біології). За деякими даними, Chlorophyta відносять до нетаксономічної категорії — супергрупи Архепластид (Archaeplastida). Вважається, що Вищі рослини походять від Chlorophyta. ::::::::::::::::читати далі |
Геологічна номенклатура
Глини — землисті незцементовані гірські породи, утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших мінералів, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність. За характером технологічних вимог промисловості серед глин виділяють чотири найважливіші групи: легкоплавкі, вогнетривкі та тугоплавкі; каоліни; адсорбційні (високодисперсні монтморилонітові). Глина може бути білою, сірою, червоною, жовтою, блакитною або чорною. За розташуванням виділяють глину підстелення..::::::::::::::::читати далі |
Природничо-географічна номенклатура Сіверський Донець впадає до Дону за 218 км від його гирла на висоті 5,5 м над рівнем моря. Таким чином падіння річки становить 195 м, середній ухил 0,18 м/км. Швидкість течії Сіверського Дінця невелика, від 0,15 м/c поблизу Чугуєва до 1,41 м/с у Лисичанську, на деяких ділянках майже нульова. На більшій частині течії річка має широку долину: від 8—10 км у верхів'ях до 20—26 км у нижній течії. Долина здебільшого асиметрична. Правий берег високий (інколи зустрічаються крейдяні скелі), дуже розчленований ярами, лівий пологий, у нього розміщується заплава з чисельними старицями, озерами і болотами, найбільше з яких озеро Лиман. Русло річки відрізняється звивистістю, особливо до впадіння річки Оскіл. На річці (у верхній і середній течії) багато перекатів, бистрин, невеликих поріжків, завалів.::::::::::::::::читати далі |
Нові статті
|
Теми природничих наук
|
Добра стаття Спонтанне порушення симетрії — спосіб порушення симетрії фізичної системи, при якому початковий стан та рівняння руху системи інваріантні відносно деяких перетворень симетрії, але в процесі еволюції система переходить у стан, для якого інваріантність відносно деяких (усіх) перетворень початкової симетрії вже є порушеною. Спонтанне порушення симетрії завжди пов'язане з виродженням стану з мінімальною енергією (вакууму). Множина всіх вакуумів має початкову симетрію, однак кожен вакуум окремо — ні. Наприклад, кулька в двохямковому жолобі скочується з нестійкого симетричного стану в стійкий стан із мінімальною енергією або вліво, або вправо, руйнуючи при цьому симетрію відносно зміни лівого на праве (інверсія)..::::::::::::::::читати далі |
Вибрані списки природничих наук Птахи, занесені до Червоної книги України — список із 87 видів птахів, яких включено до останнього видання Червоної книги України (2009). У порівнянні з попереднім виданням (1994), до нового було включено на 20 видів більше, у списку такі птахи позначені *. У таблиці наведено охоронний статус виду відповідно до Червоної книги України та критеріїв Міжнародного союзу охорони природи [2]. Види наведено у систематичному порядку, вони належать до 12 рядів. Використано українські та наукові назви, наведені у Червоній книзі України..::::::::::::::::читати далі |
Обрана ілюстрація |
Обраний життєпис природничих наук. Фізики Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Puluj, Johann Puluj; 2 лютого 1845, містечко Гримайлів, Галицький округ, Королівство Галичини та Володимирії — 31 січня 1918, Прага) — український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.
Початкову школу закінчив у Гримайлові й вступив до Тернопільської класичної гімназії, де разом з братами Олександром та Володимиром Барвінськими став співзасновником та активним діячем таємного товариства української молоді «Громада».::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис природничих наук. Астрономи Раймонд Артур Літтлтон (англ. Raymond Arthur Lyttleton, 7 травня 1911 - 16 травня 1995) — англійський астроном та геофізик, член Лондонського королівського товариства. Родився у Ворлі-Вудз. Освіту здобув у Кембриджському університеті. У 1937-1969 працював в тому ж університеті, професор теоретичної астрономії. З 1967 — співробітник Інституту астрономії (до 1972 — Інститут теоретичної астрономії) Кембриджського університету... У роботах з теоретичної геофізики він першим вказав на важливість врахування гідродинамічних властивостей рідкого ядра Землі при вивченні її обертання. .::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис природничих наук. Хіміки
Ро́берт Бе́рнс Ву́дворд (англ. Robert Burns Woodward; *10 квітня 1917, Бостон, Массачусетс — †8 липня 1979, Кембридж, Массачусетс) — американський хімік-органік. Вніс значний внесок у сучасну органічну хімію, особливо, в синтез і визначення структури складних природних продуктів. Тісно співпрацював з Роалдом Гоффманом у галузі теоретичних досліджень хімічних реакцій. Лауреат Нобелівської премії з хімії за 1965 рік.
Вудворд народився в Бостоні, в сім'ї Маргарет (уродженої Бернс), дочки вихідця з Шотландії, і Артура Честера Вудворда, сина аптекаря з Роксбері (Массачусетс). У 1918 році, коли Роберту виповнився один рік, його батько помер від пандемії грипу. З раннього віку Вудворда приваблювала хімія, він з захопленням самостійно осягав цей предмет ще в період навчання в школі першого і другого ступеня в Квінсі. До старших класів він вже міг впоратися майже з усіма дослідами, описаними в широковідомому посібнику Людвіга Гаттермана для практичних занять з органічної хімії. У 1928 році Вудворд зв'язався з генеральним консулом Німеччини в Бостоні, і через нього йому вдалося отримати копії декількох нових статей, опублікованих у німецьких журналах. Пізніше, у своїй Коуповскій лекції, він згадував, як він був зачарований, коли серед цих статей, він випадково наткнувся на перше повідомлення Дільса і Альдера про відкриття ними реакції циклоприєднання. Протягом усієї своєї кар'єри Вудворд часто використовував і вивчав цю реакцію, як в теоретичному плані, так і експериментально. .::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис природничих наук. Біологи Розалі́нд Е́лсі Фра́нклін (англ. Rosalind Elsie Franklin; *25 липня 1920 — †16 квітня 1958) — британський біофізик і кристалограф, що зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Франклін перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, завдяки яким Ватсон і Крік в 1953 році створили свою гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Пізніше Франклін керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту. Померла Франклін у 1958 році від пневмонії і раку. Франклін народилась в Ноттінг Хіллі, Лондон, у багатій та впливовій британській єврейській родині ... Франклін, разом з її підопічним Гослінгом, почали застосовувати її експертизу в рентгенівських дифракційних методах, вивчаючи структуру ДНК. Вона використовувала новий точний фокус рентгенівської трубки і мікрокамеру, замовлену Уїлкінсом, яку вона вдосконалила, і ретельно налаштувала. Спираючись на її знання фізичної хімії, Франклін також уміло маніпулювала критичною гідрацією її зразкі Вілкінса своєю зарозумілістю..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис природничих наук. Екологи Ма́лишева Людми́ла Леоні́дівна (10 листопада 1954 — 29 серпня 2000) — український фізико-географ, геоеколог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилась 10 листопада 1954 року в місті Києві. Закінчила 1977 року географічний факультет Київського університету. У Київському університеті працює з 1981 року молодшим науковим співробітником науково-дослідного сектору. Кандидатська дисертація «Ландшафтное обоснование выбора районов размещения АЭС (на примере Украинской ССР)» захищена у 1988 році. З 1992 року асистент кафедри фізичної географії, з 1995 року доцент, з 1999 професор, з 2000 завідувач кафедри географії України. Докторська дисертація «Теорія та методика ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки екологічного стану територій» захищена у 1998 році. Фахівець у галузі геохімії ландшафтів та ландшафтно-геохімічної екології.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис природничих наук. Географи Ободовський Олександр Григорович (18 січня 1958 року) — український гідролог, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народився 18 січня 1958 року Києві. Закінчив 1980 року Київський університет зі спеціальності «географ-гідролог». З 1980 року почав свій трудовий шлях інженером на географічному факультеті Київського державного університету, пізніше інженером-програмістом, старшим інженером Інформаційного обчислювального центру, у 1989–1992 роках асистент, з 1992 року доцент, з 2003 року професор кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету, з 1996 року заступник декана з наукової роботи географічного факультету. Кандидатська дисертація «Руслоформуючі витрати води річок рівнинної частини України» захищена у 1988 році в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова, докторська дисертація «Регіональний гідролого-екологічний аналіз руслових процесів» захищена в 2002 році в Київському національному університеті Тараса Шевченка.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис природничих наук. Геологи Карл Фрідріх Крістіан Мос (нім. Carl Friedrich Christian Mohs, 29 січня 1773, Генроде, Німеччина — 29 вересня 1839, Агордо, Італія) — німецький мінералог і геолог. Навчався в Галле і Фрайберзі, їздив на навчання до Франції та Британії. У 1812 році він став професором в Граці, в 1818 році переїхав в гірничу академію до м. Фрайберг і в 1826 до Відня. Помер коли подорожував до Італії в місті Агордо недалеко від Беллуно Одним із найважливіших винаходів Моса є шкала твердості мінералів, названа його іменем.::::::::::::::::читати далі |
Наукові-дослідні установи природничих наук Гри́нвіцька королі́вська обсервато́рія (англ. Royal Greenwich Observatory, код «000») — основна астрономічна організація Великобританії, з державним фінансуванням. Директор обсерваторії має титул королівського астронома. Заснована 1675 року королем Карлом ІІ для уточнення життєво важливих для мореплавців координат і спочатку розташовувалася в передмісті Лондона Гринвічі, у будівлях, спроєктованих Крістофером Реном..::::::::::::::::читати далі |
Наукові-освітні заклади природничих наук Одеський державний екологічний університет — ОДЕКУ (до 2001 р. називався Одеський гідрометеорологічний інститут, ОГМІ) — провідний виш у системі вищої екологічної та гідрометеорологічної освіти України, базовий виш Міністерства екології та природних ресурсів України. В інституті ведеться підготовка спеціалістів з вищою освітою за напрямком підготовки : «Гідрометеорологія», «Військова гідрометеорологія», «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», "Водні біоресурси", «Менеджмент», «Комп'ютерні науки». У складі університету Одеській коледж комп'ютерних технологій, Харківській і Херсонський гідрометеорологічні технікуми, Центр магістерської підготовки на базі Морського гідрофізичного інституту НАН України. Одеський державний екологічний університет має міжвідомчі навчально-науково-виробничі комплекси «Український центр гідрометеорологічної освіти», „Фізика довкілля (сумісно з Інститутом теоретичної фізики НАН України та Інститутом магнетизму НАН України), „Океанологія та морське природокористування” (сумісно з Морським гідрофізичним інститутом НАН України).::::::::::::::::читати далі |
Природничо-наукова періодика Ви можете додати сюди посилання на природничонаукові періодичні видання↓
}} |
Природничо-наукова література Ви можете додати сюди посилання на книги в області природничих наук↓
} |
Категорії |
Науково-популярні телепрограми та кінофільми «Сім кроків за обрій» — науково-популярний фільм, знятий в 1968 році на студії «Київнаукфільм» режисером Феліксом Соболєвим. Сенсаційний для свого часу фільм досліджує межі можливостей людського мозку, творчих і сенсорних здібностей людини. У кіноекспериментах, поставлених у фільмі, беруть участь: лічильник-феномен І. Шелушков; Б. Дрожін — людина, яка нібито володіє телепатичними і сенсорними здібностями; гросмейстер, чемпіон світу з шахів Михайло Таль, що дає у фільмі сеанс одночасної гри на десяти дошках наосліп; гіпнотизер В. Райков, який за допомогою гіпнозу домагається «вивільнення» потенційних можливостей серед учасників експерименту. .::::::::::::::::читати далі |
Вікіпроєкти |
Братні портали |
|