Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Хохлаткіна .
Олена Анатоліївна Хохлаткіна ( 28 січня 1968 , Херсон ) — українська та радянська актриса кіно та театру, народна артистка України (2008)[1] .
Олена Хохлаткіна народилася 1968 року на Херсонщині. Після школи навчалась у Херсонському культурно-просвітницькому училищі (майстерня О. А. Каганова), яке закінчила у 1989 році[2] .
Творчу діяльність Олена Хохлаткіна розпочала на сцені Херсонського обласного українського музично-драматичного театру (нині — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша [3] . Працюючи у 1996 році тут отримала звання Заслужена артистка України. Згодом, деякий час працювала в Російському драматичному театрі республіки Адигея (Майкоп).
У 2000 році була запрошена до складу трупи Донецького обласного академічного українського музично-драматичного театру . У 2008 році стала Народною артисткою України. У 2015 році Олена Хохлаткіна переїхала до Києва і стала актрисою Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка .
...коли ти міняєш місце роботи, то кожного разу треба починати спочатку. І звання - те, що тобі дали десь - сприймається авансом. Так, народна, так, від тебе очікують якості, але ти повинен доводити, що гідний цього звання. Я маю надію, що в мене це виходить (Олена Хохлаткіна про своє служіння у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка
Після цього з 2016 року почала активно зніматись в українських телесеріалах.
Мадам Грицацуєва — «Діамантовий дим» за І.Ільфом і Є.Петровим
Гандзя — «Енеїда» за Іваном Котляревським
Двойра — «Захід» за І. Бабелем
Флавія Брент, Белінда Блайар — «Туди-сюди чотири рази (шум за сценою)» М.Фрейна
Мадам Вальтер — «Милий друг» за Гі де Мопассаном
Проня Прокопівна — «За двома зайцями» за Михайлом Старицьким
Вязопуриха, Матьє, Марі — «Історія коня» М.Розовського за Левом Толстим
Огюстін — «Вісім люблячих жінок» Р. Тома
Ганна — «Кавказька рулетка» Віктора Мережка
Марія — «Дванадцята ніч, або Що завгодно» Вільяма Шекспіра
Крихітка Сью — «В джазі тільки дівчата» О.Аркадіна-Школьника
Юлія Льоверетт — «Скандал у Гранд-Опера, або Знайдіть тенора» К.Людвіга
Берта — «Боїнг-Боїнг» М.Камолетті
Хівря — «Сорочинський ярмарок» за Миколою Гоголем .
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Клавдія Іванівна — Великі комбінатори
Грицацуєва — Великі комбінатори
Домісоль — Джельсоміно в країні брехунів
Памела — Дорога Памела
Уліта — Ліс
Алійде Труу — Очищення
Матільда Штосс — Три товариші
Озе - Пер Гюнт
Мати Крума - Крум
Відьма Зубиха - Конотопська відьма
Гелікон - Калігула
2022 — Памфір — мати Леоніда
2021 — Я працюю на цвинтарі — Мати-замовниця
2020 — Найгірша подруга — Антоніна
2020 — Доктор Віра
2019 — Сонячний листопад — Наталія
2019 — З вовками жити (у виробництві) — Тамара
2019 — Подорожник (у виробництві) — Валя
2019 — Ялинка на мільйон (у виробництві)
2019 — Таємна любов — нянечка в тюрмі
2019 — Кріпосна — Лопушинська
2018 — У минулого в боргу! — директорка дитячого будинку
2018 — Найкращий чоловік — Віра, домробітниця
2018 — Принцеса Жаба — епізод
2018 — Опер за викликом — господарка (у 7-й серії «Скелети у шафі, частина перша» та у 8-й серії «Скелети у шафі, частина друга»
2018 — Новорічний ангел — Никифорова, лікар
2018 — Ніщо не трапляється двічі — костюмер
2018 — На самій межі — Людмила
2018 — Кохання під мікроскопом — Клава
2018 — Хто ти? — Клава
2018 — Жити заради кохання — санітарка
2018 — Вище тільки кохання — Кимівна
2018 — Поверни моє життя — Ніна
2017 — Пташка співоча — Любов Матвіївна, сусідка
2017 — Пес-3 — Клавдія Жидких, мати Єгора (у 7-й серії «Месник»
2017 — Ноти кохання — епізод
2017 — Жіночий лікар-3 — Світлана Степанівна, акушерка
2017 — Одружити не можна помилувати — Катерина Станіславівна, консьєржка
2017 — Дівчина з персиками — Валентина, сусідка
2017 — Біжи, не оглядайся! — Лариса, комендант гуртожитку
2016 — Підкидьки
2016 — Забута жінка — епізод
1989 — Молода людина з хорошої сім'ї — епізод (3-тя серія)
Громадянська позиція [ ред. | ред. код ]
Олена Хохлаткіна не підтримує ідеологію самопроголошеної ДНР, тому у 2014 році покинула місто Донецьк в якому прожила 15 років та разом з родиною переїхала до столиці України[4] [5] .
Нагороди та номінації [ ред. | ред. код ]
1990—і
2000–і
2010–і
2020–і