Яруга (Кам'янець-Подільський район)
| село Яруга | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Яруга Баговицька |
| Населення | 189 |
| Площа | 0,854 км² |
| Густота населення | 221,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32394 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′56″ пн. ш. 26°44′34″ сх. д. / 48.59889° пн. ш. 26.74278° сх. д.Координати: 48°35′56″ пн. ш. 26°44′34″ сх. д. / 48.59889° пн. ш. 26.74278° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32394, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Врублівці |
| Карта | |
  Яруга | |
 Яруга | |
| Мапа | |
| |
Яру́га — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Яруга — синонім слова яр, в значені глибокий, великий яр. Цю назву мають декілька географічних об'єктів України, село Яруга Могилів-Подільського району, село Кам'яна Яруга Чугуївського району та Сидорова Яруга Охтирського району.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Яруга розташоване в південно-західній частині України на лівому березі річки Баговичка, на відстані 1 км від села нижче за течією Баговичка впадає в Дністер. Відстань до райцентру міста Кам'янець-Подільський 16,2 кілометрів автошляхами.
Клімат[ред. | ред. код]
Яруга знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село початок XVIII століття. Історично зафіксовано інші назви – Яруга-Баговицька, Яружка.
Хресто-Воздвиженська церква заснована в 1756 році на кошти баговицького старости Іосифа Крузера та місцевих прихожан. Була дерев’яна одноповерхова споруда, в 1788 році перебудована. Припинила своє існування після 1801 року, тоді приход був об’єднаний з селом Врублівці.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігири, такі збереглись в селах: Нігин, Черче.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
З 1893 року в Ярузі діяла школа грамоти.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
В 2007 році під час зйомок фільму Тарас Бульба селі знімали деякі сцени з фільму.
14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
ЗАЗ-968М над Дністром[ред. | ред. код]
У 2021 році неподалік села, на іншому березі річки Баговичка, грума молодиків заради хайпу та лайків спалила та відзняли процес спалення старого ЗАЗ-968М. А відео та фото виклали у соцмережах. Вчинок молодих людей викликав однозначно негативну реакцію.[2]
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 189 осіб за даними перепису 2001 року.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу Яруги під стрімким урвищем над Дністром зберігся камінь-останець, який селяни називають «Бабою». Колись «Баба» мала голову, але протягом останніх років втратила її та стоїть безголова. Також на схід від села розташована пам'ятка природи — «Врублівецький ліс».
Козяча Церква[ред. | ред. код]
Гори «Козяча Церква» або ще «Замчище» розташовані неподалік на південь від села Яруга. Це мальовниче узгір’я вражає виглядом на Дністер, звідси відкривається панорама півострова, де лежить хутір Макарівка Чернівецької області, а за півостровом видно Велику Слобідку.
У 2007 році в цьому місці фільмували фінал кінострічки «Тарас Бульба». Останніх п’ять хвилин повісті Миколи Гоголя – спалення Тараса на кручі – знімали на монументальному камінні. Саме тут Богдан Ступка у ролі Тараса Бульби виголошував вкрай контроверсійну промову в фільмі.[3]
Світлини[ред. | ред. код]
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
 |
У Вікісловнику є сторінка Яруга. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ На Кам’янеччині на кручі над Дністром спалили автомобіль.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ЗАМЧИЩЕ? КОЗЯЧА ЦЕРКВА? ЯРУГА!.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |