Α Стрільця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
α Стрільця

Розташування α Стрільця (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Стрілець
Пряме піднесення 19г 23х 53.17483с[1]
Схилення −40° 36′ 57.3705″[1]
Видима зоряна величина (V) +3.97[2]
Характеристики
Спектральний клас B8 V[3]
Показник кольору (B−V) −0.10[2]
Показник кольору (U−B) −0.33[2]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −0.7[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +30.49[1] мас/р
Схил.: −119.21[1] мас/р
Паралакс (π) 17.94 ± 0.22 мас[1]
Відстань 182 ± 2 св. р.
(55.7 ± 0.7 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
+0.23[5]
Фізичні характеристики
Маса 2.95[6] M
Світність 117[7] L
Ефективна температура 12,387±421[6] K
Обертальна швидкість (v sin i) 71[6] км/с
Інші позначення
Rukbat, α Sgr, CD−40° 13245, FK5 728, GC 26737, HD 181869, HIP 95347, HR 7348, SAO 325060, PPM 353699
Посилання
SIMBADдані для HD+181869

α Стрільця (α Sgr, Rukbat [ˈrʌkbæt][8][9]) — зоря в сузір'ї Стрільця.

Властивості

[ред. | ред. код]

α Стрільця — блакитна зоря головної послідовності класу B. Неозброєним оком вона не виглядає особливо яскравою на небі, її видима зоряна величина становить +3,97.

Ефективна температура зірки приблизно вдвічі перевищує температуру Сонця, і вона майже втричі масивніша, а світність у видимому діапазоні довжин хвиль приблизно в 117 разів перевищує сонячну. Виходячи з надмірного випромінювання інфрачервоного випромінювання, він може мати диск з уламками, подібно до Вега. Це спектроскопічно подвійна система. Дослідження всього неба ROSAT виявило, що α Стрільця випромінює надлишковий потік рентгенівського випромінювання, яке не очікується від зір цього спектрального класу. Найвірогідніше пояснення полягає в тому, що в рентгені випромінює супутник.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д van Leeuwen, Floor (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752v1, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600 Note: see VizieR catalogue I/311.
  2. а б в Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J
  3. Buscombe, W. (1962), Spectral classification of Southern fundamental stars, Mount Stromlo Observatory Mimeogram, 4: 1, Bibcode:1962MtSOM...4....1B
  4. Evans, D. S. (June 20–24, 1966), Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.), The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities, Determination of Radial Velocities and Their Applications, Proceedings from IAU Symposium No. 30, University of Toronto: International Astronomical Union, 30: 57, Bibcode:1967IAUS...30...57E
  5. Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
  6. а б в David, Trevor J.; Hillenbrand, Lynne A. (2015), The Ages of Early-Type Stars: Strömgren Photometric Methods Calibrated, Validated, Tested, and Applied to Hosts and Prospective Hosts of Directly Imaged Exoplanets, The Astrophysical Journal, 804 (2): 146, arXiv:1501.03154, Bibcode:2015ApJ...804..146D, doi:10.1088/0004-637X/804/2/146, S2CID 33401607.
  7. Zorec, J.; Royer, F. (January 2012), Rotational velocities of A-type stars. IV. Evolution of rotational velocities, Astronomy & Astrophysics, 537: A120, arXiv:1201.2052, Bibcode:2012A&A...537A.120Z, doi:10.1051/0004-6361/201117691, S2CID 55586789.
  8. Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.
  9. IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 липня 2016.