Перейти до вмісту

Єлань-Коліно

Координати: 51°09′00″ пн. ш. 41°13′00″ сх. д. / 51.15° пн. ш. 41.216666666667° сх. д. / 51.15; 41.216666666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Єлань-Коліно
Елань-Колено
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Новохоперський район
Поселення Коленовське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20227824001
Код ЗКТМО: 20627424101
Основні дані
Населення 4689 (2010)[1]
Поштовий індекс 397420 і 397430
Телефонний код +7 47353
Географічні координати: 51°09′00″ пн. ш. 41°13′00″ сх. д. / 51.15° пн. ш. 41.216666666667° сх. д. / 51.15; 41.216666666667
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Єлань-Коліно (Росія)
Єлань-Коліно
Єлань-Коліно

Єлань-Коліно (Воронезька область)
Єлань-Коліно
Єлань-Коліно

Мапа


CMNS: Єлань-Коліно у Вікісховищі

Єлань-Коліно (рос. Елань-Колено) — село у Новохоперському районі Воронезької області Російської Федерації.

Населення становить 4689 осіб (2010)[1]. Входить до складу муніципального утворення Коленовське сільське поселення.

Історія

[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я.

За даними на 1859 рік у державному селі Новохоперського повіту Воронізької губернії мешкало 4162 особи (2011 чоловіків та 2151 жінка), налічувалось 460 дворових господарств, діяла православна церква, поштова станція, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Єланської волості Новохоперського повіту, населення становило 5668 осіб, налічувалось 873 двори, діяли православна церква, поштова станція, 10 лавок, 2 постоялих двори, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7592 осіб (3733 чоловічої статі та 3859 — жіночої), з яких 7589 — православної віри[4].

За даними на 1900 рік населення зросло до 7439 осіб (3718 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 1060 дворових господарств, діяли православна церква, земська і церковно-парафіяльна школа, 2 маслобійних і 4 цегельних заводи, паровий млин, 21 вітряний млин, 5 крупорушок, 6 кузень, трактир, 12 дріб'язкових та 2 винні лавки, існувало 9 суспільних будівель[5].

Від 1928 року належить до Новохоперського району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.

Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року входить до складу муніципального утворення Коленовське сільське поселення[6].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1959[7]1979[8]2002[9]2010[10]
5258535353444689
1000
2000
3000
4000
5000
6000
1959
1979
2002
2010

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населенных пунктов Воронежской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2038)
  3. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-32. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4558)
  6. Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области». Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 14 квітня 2020.
  7. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013. (рос.)
  9. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  10. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)