Єлле Ван-Дамме

	Єлле Ван-Дамме
	Єлле Ван-Дамме
	Єлле Ван-Дамме під час гри за «Стандард» (Льєж) (2014)
Особисті дані
Повне ім'я	Єлле Франсуа Марія Ван-Дамме
Народження	10 жовтня 1983 (41 рік)
	Локерен, Бельгія
Зріст	194 см
Вага	87 кг
Громадянство	Бельгія
Позиція	захисник,; лівий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Номер	37
Юнацькі клуби
1989—1993; 1993—1998; 1998—2001	«Локерен»; «Беверен»; «Локерен»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
Єлле Ван-Дамме у Вікісховищі

Єлле Франсуа Марія Ван-Дамме (фр. Jelle François Maria Van Damme / нід. Jelle François Maria Van Damme; нар. 10 жовтня 1983, Локерен, Бельгія) — бельгійський футболіст, центральний / лівий захисник та лівий півзахисник. Виступав за клуби Бельгії, Англії, Німеччину, Нідерланди та США. Також зіграв понад 30 матчів за національну збірну Бельгії.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Футболом розпочав займатися у 6-річному віці у «Локерені». За декілька сезонів привернув до себе увагу багатьох європейських клубів. У 1993 році перебрався до академії «Беверена», але вже 1998 року повернувся до «Локерена».

У 2001 році перебрався до «Жерміналь Беєрсхота». Антверпенський клуб одразу ж почав підпускати юного гравця до основного складу. Під керівництвом Франкі ван дер Ельста зіграв свої перші хвилини у Лізі Жупіле. Провів 7 матчів у чемпіонаті Бельгії та 1 поєдинок у кубку Бельгії. «Беєрсхот» мав партнерську угоду з «Аяксом», тому вже в лютому 2002 року Єлле прийнняв пропозицію від нідерландського клубу прибути до нього на перегляд.

«Аякс»

Влітку 2002 року підписав повноцінну угоду з «Аяксом», де вже виступали його співвітчизники Веслі Сонк та том Сотерс. Дебютував за першу команду 12 квітня 2002 року. Яскраво себе проявив у Кубку Нідерландів. У матчі проти «Спарти» вийшов замість капітана Крістіана Ківу (за рахунку 4:0 на користь «Аякса»). У складі «Аякса» не лише виграв Ередивізі цього сезону, а також потрапив до попереднього списку гравців, які готувалися до фіналу кубку Нідерландів проти «Утрехта». Окрім цього, у складі «Йонг Аякса» став переможцем чемпіонату U-23, а з командою Яна Олде Рікерінка дійшов до півфіналу Кубку Нідерландів.

Сезон 2002/03 років розпочав у Лізі чемпіонів як основний гравець, дебютував у програному (0:1) виїзному матчі проти «Інтернаціонале» (відіграв усі 90 хвилин). Але в листопаді 2002 року зламати палець на нозі. Після закінчення сезону підписав 3-річний контракт з нідерландським топ-клубом^[1]. Наступного сезону допоміг «Аяксу» знову вийти до групового етапу Ліги чемпіонів, але шансів зіграти в першій команді, яка виграла чемпіонат, у нього було небагато, а клуб на фланзі захисту віддав перевагу бразильцю Максвеллу. У складі «Аякса» двічі ставав чемпіоном країни (2002 і 2004), виграв національний кубок (2002) та Щит Йогана Кройфа (2002). Загалом за «Аякс» провів 33 поєдинки.

«Саутгемптон»

Через нестачу ігрової практики футболіста^[2] у червні 2004 року клуб вирішив прийняти пропозицію про купівлю Ван-Дамме за 2,5 мільйони британських фунтів від представника англійської Прем'єр-ліги «Саутгемптона»^[3]. Силова гра англійського футболу повинна була підходити йому більше, ніж нідерландський чемпіонат. Єлле довелося конкурувати з 36-річним досвідченим фланговим захисником та колишнім гравцем збірної Грем Ле Со. Ван Дамм грав у команді разом з Джеймсом Бітті, Пітером Краучем, Джеймі Реднаппом і Кевіном Філліпсом, серед інших. Під час свого перебування в «Саутгемптоні» ігрової практики отримував небагато, зіграв шість матчів у сезоні 2004/05 років, в якому клуб вилетів у Чемпіоншип.

Оренда у «Вердер»

Сезон 2005/06 років провів в оренді в клубі німецької Бундесліги «Вердер» (Бремен)^[4], але знову грав нерегулярно, зіграв вісім матчів (з них — три у старті), але разом з «музикантами» став срібним призером Бундесліги. У німецькому клубі став одноклубником Торстена Фрінгса, Тіма Боровскі, Жоана Міку та Мірослава Клозе та інших. Під керівництвом тренера Томаса Шаафа у гравця було небагато можливостей для виходу на поле, частково через те, що він отримав травму наприкінці вересня 2005 року, саме тоді, коли він виборов собі місце в основі. Загалом зіграв у восьми матчах чемпіонату, одному кубковому матчі та одному матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів. Також відзначився одним голом. По завершення сезону німецький клуб на продовжив оренду, тому Ван-Дамме повернувся до Англії.

«Андерлехт»

У пошуках ігрової практики повернувся на батьківщину, щоб у червні 2006 року за 500 000 євро відступних підписати контракт з «Андерлехтом», де став дублером лівого захисника Олівьє Дешахта. Але після приходу на посаду головного тренера Аріель Якобс, проявив себе на позиції атакувального лівого півзахисника, доки остаточно не витіснив з вище вказаної позиції свого одноклубника Барта Гора на постійній основі. Єлле мав проблеми зі здоров'ям і повинен був перенести операцію на нозі в грудні 2008 року, після чого залишив поле на два місяці. Загалом його чотирирічний період в «Андерлехті» став набагато успішнішим, оскільки Єлле разом з командою виграв два розіграші Ліги Жупіле (ще двічі ставав срібним призером) і Кубок Бельгії 2008 року, а також декілька разів виступав на групових етапах Ліги чемпіонів. З роками став одним із ключових гравців «пурпурно-білих» і став улюбленцем вболівальників. На лівому фланзі використовувався як у захисті, так і в півзахисті. Єлле відзначився голом у переможному (2:1) поєдинку проти принципового суперника «Брюгге», завдяки чому виграв другий з вище вказаних чемпіонських титулів у 2010 році^[5]. Щороку з'являлося багато клубів, які цікавилися Єлле. Під час зимового трансферного вікна 2009 року у послугах Ван-Дамме були зацікавлені й декілька клубів зі Східної Європи, серед яких був і казанський «Рубін», який потребував посилення лінії оборони^[6]. Проте в підсумку генеральний менеджер «Андерлехта» Герман ван Голсбек заявив, що Єлле не залишить клуб до кінця сезону^[7]. Сам же Ван-Дамме в інтерв'ю фламандській газеті «Het Laatste Nieuws» заявив, що йому приємно дізнатися про інтерес з боку такого клубу як «Рубін», але оскільки дружина Йелле, Елке, вагітна, Ван Дамме не побажав їхати в Росію поодинці, але зазначив, що буде готовий обговорювати трансфер у жовтні 2009 року, коли очікується народження сина^[8]. Проте найнаполегливішим став прямий конкурент «Андерлехта», «Стандард» (Льєж), який сподівався викупити Ван Дамма влітку 2009 року, але гравець залишився з «пурпурно-білими». У «Стандарда», щоправда, на захисника залишилися чималі гроші. Клуб був готовий заплатити «Андерлехту» трансферну суму в 5 мільйонів євро, а самому Ван Дамму пропонували зарплату в 1,5 мільйона євро на рік. На той час така пропозиція вдвічі перевищувала річну зарплату таких гравців, як Стівен Дефур (капітан і володар нідерландської «Золотої бутси») і Милан Йованович (Найкращий професіональний футболіст року і володар «Золотої бутси»). Ван-Дамме зіграв за «Андерлехт» 148 матчів, у яких відзначився 18-ма голами.

Під час перебування у Брюсселі став джерелом неприємного інциденту, коли захисник «Стандарда» Огучі Оньєву звинуватив його в расизмі, стверджуючи, що Єлле назвав його «брудною мавпою» під час плей-оф Чемпіонату 2008–09 років між клубами^[9]. Згодом Огучі подав до суду на Ван Дамма, хоча в лютому 2011 року після зустрічі між двома гравцями позов було відкликано, оскільки Ван Дамм вибачився за будь-яку образу, яку він міг зробити^[10].

«Вулвергемптон Вондерерз»

У червні 2010 року повернувся до Прем'єр-лігу, став гравцем «Вулвергемптон Вондерерз». Ван-Дамме підписав трирічну угоду з можливістю продовження ще на один рів, як повідомляється за суму відступних у розмірі 2,5 мільйона фунтів стерлінгів^[11]. Тренер «Вовків» Мік Маккарті деякий час наполягав на його приході та зумів випередити у боротьбі за гравця такі клуби, як «Вест-Бромвіч Альбіон» і «Фулгем», а також казанський «Рубін». За умовами про перехід до «Андерлехту» в 2006 році, «Саутгемптон» повинен був отримати від 10 до 15 % від гонорару, отриманого «Вовками», що склало близько 300 000 фунтів стерлінгів. Через декілька тижнів після переходу зізнався, що хотів би залишитися в «Андерлехті», але керівництво не задовільнило його пропозицію^[12].

Спочатку бельгійцю було важко адаптуватися. Через деяких колишніх одноклубників по «Андерлехту» давав зрозуміти, що сумує за Бельгією, після чого в ЗМІ відразу ж виникло багато припущень про можливе повернення до колишнього клубу^[13]. Згодом з'явилися чутки про перехід до «Стандарда». Але невдовзі льєжський клуб оголосив на своєму офіційному сайті, що Ван-Дамме більше не є варіантом для клубу через занадто високу суму відступних. Згодом ним зацікавився й «Брюгге». Своїм першим та єдиним голом за «Вовків» відзначився 11 вересня 2010 року в поєдинку проти «Фулгема». Ван-Дамме провів лише 6 поєдинків за «Вулвергемптон». Проте йому не вдалося адаптуватися в клубі, і 29 листопада 2010 року підписав попередню угоду про повернення в Бельгію, на три з половиною роки з льєзьким «Стандардом», після шести зіграних матчів за клуб з Мідлендса^[14].

«Стандард» (Льєж)

Повернення Ван-Дамме до Бельгії офіційно підтвердили в січні 2011 року, після відкриття трансферного вікна. Як виявилося, заява про незацікавленість у футболісті була оманою, щоб випередити конкурентів. Люк Девро, головний тренер «Брюгге», оголосив у ЗМІ після переходу Ван-Дамме в «Стандард», що «Брюгге» уклав угоду як з «Вулвергемптоном», так і з самим гравцем^[15]. Незважаючи на цю угоду, гравець зрештою опинився у Рушів. Голова Роджер Ванден Сток назвав Ван-Дамме «нестабільним хлопчиком» після його повернення до Бельгії. Зрештою клуб заплатив «Вулвергемптону» 3 500 000 євро.

Ван-Дамме, лівий захисник за профелем, в «Стандарді» виступав у півзахисті, разом із Акселем Вітселем, Стівеном Дефуром і Камарою. Дебютував у «Стандарді» 23 січня у програному (0:2) поєдинку проти свого колишнього клубу, «Андерлехта»^[16]. У липні 2011 року, як і в «Андерлехті», тренер Хосе Ріга призначив його капітаном команди. Його виступи в «Андерлехті» ніколи не було проблемою в Льєжі, і донині він є одним із небагатьох колишніх гравців, яких ніколи не освистували у клубі^[17]. У 2011 і 2016 роках з командою вигравав кубок з Льєжом. За 5,5 років провів за «Стандард» 205 матчів, у яких 22 рази відзначився голом.

«Лос-Анджелес Гелаксі»

26 січня 2016 року було оголошено, що Єлле Ван-Дамме вільним агентом приєднався до «Лос-Анджелес Гелаксі»^[18]. Він став одноклубником, зокрема, Роббі Кіна. Дебютував за нову команду 24 лютого 2016 року в чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів КОНКАКАФ проти «Сантос Лагуни». У своєму першому сезоні в США став стабільним гравцем захисту, номінувався на нагороди «Новачок року» і «Захисник року». 3 серпня 2017 року викликаний на Матч всіх зірок МЛС. Таким чином, він був визнаний одним з найкращих гравців MLS того сезону. Ван Дамм вийшов у стартовому складі на матч проти «Реала», де грав разом з Кака, Бастіаном Швайнштайгером і Давідом Вільєю. У другому сезоні в американському клубі став капітаном команди. За два сезони зіграв 55 матчів за «ЛА Гелексі», в яких йому вдалося відзначитися 2-ма голами.

«Антверпен»

У серпні 2017 року повернувся до Бельгії, після того як «Антверпен» викупив контракт футболіста за 235 000 доларів^[19]. Гравець пояснив, що основною причиною відходу з «Гелексі» було те, що він хотів бути ближче до своїх дітей^[20]. У свою чергу «Гент» також планував повернути колишнього гравця «Андерлехта» і «Стандарда» до Бельгії. Підписав контракт на два сезони з клубом з Босейлстадіоном. «Антверпен» став його дев'ятим клубом у насиченій кар'єрі.

Два роки по тому, однак, не отримав пропозицію про продовження контракту, незважаючи на те, що швидко став основним гравцем команди. На початку другого сезону перебування в «Антверпені» планувалося розпочати переговори про продовження контракту. Потім у нього виник конфлікт з тренером Ласло Белені. Загалом провів 58 матчів за «Антверпен», у яких йому вдалося відзначитися одним голом.

«Локерен»

3 липня 2019 року підписав 1-річний контракт з «Локереном». У «Локерені» перетнувася з новим власником Луї де Фрізом, з яким працював у минулому. Однак його перебування в «Локерені» закінчилася провалом. У чемпіонаті команда посіла останнє місце і змушений був грати в плей-оф за збереження місця в чемпіонаті проти «Руселаре». Однак цей матч так і не відбувся через пандемію COVID-19. Також виникли серйозні фінансові проблеми, що зробило банкрутство неминучим.

Завершення кар'єри

У лютому 2021 року, після півроку перебування без клубу, оголосив про завершення професіональної кар'єри^[21]^[22].

Кар'єра в збірній

Дебютував у національній збірній Бельгії 29 березня 2003 року в програному (0:4) матчі кваліфікації чемпіонату Європи 2004 проти Хорватії. У футболці «Червоних дияволів» йому довелося конкурувати, зокрема, з Петером ван дер Гейденом, Філіппом Леонаром і Дідьє Деденом, а згодом ще й з Ніколасом Ломбертсом, Філіпом Дамсом і Томасом Вермаленом. Виступав за національну збірну в невдалих для неї кваліфікаційних турнірах до чемпіонату світу 2006 і 2010 років, а також у Євро-2008. З 2003 по 2014 рік 40 разів викликався до складу збірної Бельгії, зіграв 31 матч, забитими м'ячами не відзначався.

Особисте життя

Ван-Дамме був одружений на колишній тенісистці Елке Клейстерс, сестрі Кім Клейстерс, з якою одружився у травні 2008 року в Бре. Пара розлучилася у 2016 році. В Єлле від шлюбу з Елке залишився син (2009) та донька (2010)^[23].

Двоюрідний брат колишньої велосипедистки Еві Ван-Дамме.

Цікаві факти

Напередодні матчу льєжського «Стандарда» проти петербурзького «Зеніта» російські журналісти поцікавилися, чи пов'язаний Єлле з бельгійським голлівудським актором Жаном-Клодом Ван Дамом^[24].

Статистика виступів

Клубна

Матчі та голи по клубах, сезонах та змаганнях
Клуб	Сезон	Ліга			Нац. кубок		Кубок ліги		Конт. кубок		Інші		Загалом
Клуб	Сезон	Дивізіон	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
«Локерен»	1998–99	Ліга Жупіле	1	0	0	0	—		—		—		1	0
«Жерміналь Беєрсхот»	2001–02	Ліга Жупіле	7	0	0	0	—		—		—		7	0
«Аякс»	2001–02	Ередивізі	1	0			—		0	0	—		1	0
	2002–03		11	0			—		7	0	—		18	0
	2003–04		6	0			—		5	0	—		11	0
	Загалом		18	0	0	0	0	0	12	0	0	0	30	0
«Саутгемптон»	2004–05	Прем'єр-ліга	6	0	0	0	3	0	—		—		9	0
«Вердер» (Бремен) (оренда)	2005–06	Бундесліга	8	1	1	0	—		1	0	—		10	1
«Андерлехт»	2006–07	Ліга Жупіле	25	0	0	0	—		3	0	—		28	0
	2007–08		29	7	1	0	—		10	0	—		40	7
	2008–09		22	3	0	0	—		—		2^[a]	0	24	3
	2009–10	Ліга Жупіле	24	2	1	0	—		10	1	10^[b]	5	45	8
	Загалом		100	12	2	0	0	0	23	1	12	5	137	18
«Вулвергемптон Вондерерз»	2010–11	Прем'єр-ліга	6	1	0	0	0	0	—		—		6	1
«Стандард» (Льєж)	2010–11	Ліга Жупіле	8	2	4	1	—		—		9^[b]	0	21	3
	2011–12		20	5	2	2	—		9	0	11^[c]	0	42	7
	2012–13		28	3	2	1	—		—		7^[b]	0	37	4
	2013–14		28	3	1	0	—		7	0	10^[b]	0	46	3
	2014–15		19	2	1	0	—		9	0	7^[b]	0	36	2
	2015–16		17	2	2	0	—		4	1	—		23	3
	Загалом		120	17	12	4	0	0	29	1	44	0	205	22
«ЛА Гелексі»	2016	Major League Soccer	28	0	1	0	—		2	0	3^[d]	0	34	0
	2017	Major League Soccer	18	1	3	1	—		—		—		21	2
	Загалом		46	1	4	1	0	0	2	0	3	0	55	2
«Антверпен»	2017–18	Ліга Жупіле	19	0	1	0	—		—		4^[e]	0	24	0
	2018–19	Ліга Жупіле	25	1	0	0	—		—		9^[e]	0	34	1
	Загалом		44	1	1	0	0	0	0	0	13	0	58	1
«Локерен»	2019–20	Челлендж Про-ліга	23	1	1	0	—		—		—		24	1
Усього за кар'єру			379	34	21	5	3	0	67	2	72	5	542	46

↑ плей-оф за чемпіонство у Першому дивізіоні Бельгії
↑ ^а ^б ^в ^г ^д матчі плей-оф у Лізі Жупіле
↑ Десять матчів у плей-оф ліги, поєдинок у Суперкубок Бельгії
↑ Матчі в плей-оф MLS
↑ ^а ^б Матчі в плей-оф Ліги Жупіле

У збірній

Статистика матчів і голів за збірну — Хорватія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
29-3-2003	Загреб	Хорватія	4 – 0	Бельгія	Відбір до ЧЄ 2004	-	67'
20-8-2003	Брюссель	Бельгія	1 – 1	Нідерланди	товариський матч	-	48' 62'
10-9-2003	Брюссель	Бельгія	2 – 1	Хорватія	Відбір до ЧЄ 2004	-
11-10-2003	Льєж	Бельгія	2 – 0	Естонія	Відбір до ЧЄ 2004	-	56'
18-2-2004	Брюссель	Бельгія	0 – 2	Франція	товариський матч	-
31-3-2004	Кельн	Німеччина	3 – 0	Бельгія	товариський матч	-	65'
28-4-2004	Брюссель	Бельгія	2 – 3	Туреччина	товариський матч	-	46'
17-8-2005	Брюссель	Бельгія	2 – 0	Греція	товариський матч	-	90'
3-9-2005	Зениця	Боснія і Герцеговина	1 – 0	Бельгія	Відбір до ЧС 2006	-	65' 78'
20-5-2006	Трнава	Словаччина	1 – 1	Бельгія	товариський матч	-
24-5-2006	Генк	Бельгія	3 – 3	Туреччина	товариський матч	-	73' 86'
16-8-2006	Брюссель	Бельгія	0 – 0	Казахстан	Відбір до ЧЄ 2008	-	60'
6-9-2006	Єреван	Вірменія	0 – 1	Бельгія	Відбір до ЧЄ 2008	-	67'
7-2-2007	Брюссель	Бельгія	0 – 2	Чехія	товариський матч	-	46'
24-3-2007	Лісабон	Португалія	4 – 0	Бельгія	Відбір до ЧЄ 2008	-	81' 89'
6-6-2007	Гельсінкі	Фінляндія	2 – 0	Бельгія	Відбір до ЧЄ 2008	-	85'
21-11-2007	Баку	Азербайджан	0 – 1	Бельгія	Відбір до ЧЄ 2008	-
20-8-2008	Нюрнберг	Німеччина	2 – 0	Бельгія	товариський матч	-	46' 64'
6-9-2008	Льєж	Бельгія	3 – 2	Естонія	Відбір до ЧС 2010	-	70'
11-10-2008	Брюссель	Бельгія	2 – 0	Вірменія	Відбір до ЧС 2010	-
15-10-2008	Брюссель	Бельгія	1 – 2	Іспанія	Відбір до ЧС 2010	-	73'
19-11-2008	Люксембург	Люксембург	1 – 1	Бельгія	товариський матч	-	46'
12-8-2009	Теплиці	Чехія	3 – 1	Бельгія	товариський матч	-	80'
3-3-2010	Брюссель	Бельгія	0 – 1	Хорватія	товариський матч	-
19-5-2010	Брюссель	Бельгія	2 – 1	Болгарія	товариський матч	-	64'
11-8-2010	Турку	Фінляндія	1 – 0	Бельгія	товариський матч	-	46'
8-10-2010	Астана	Казахстан	0 – 2	Бельгія	Відбір до ЧЄ 2012	-	79'
9-2-2011	Гент	Бельгія	1 – 1	Фінляндія	товариський матч	-	59'
29-3-2011	Брюссель	Бельгія	4 – 1	Азербайджан	Відбір до ЧЄ 2012	-	80'
6-2-2013	Брюгге	Бельгія	2 – 1	Словаччина	товариський матч	-	62'
14-8-2013	Брюссель	Бельгія	0 – 0	Франція	товариський матч	-	80'
Усього		Матчів	31		Голів	0