Іванківська волость (Прилуцький повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Іванківська волость | ||||
Центр | Іванківці | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 19 419 (1885) | |||
Населення | 12 592 осіб (1885) | |||
Густота | 59.3 осіб / км² | |||
Іванківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Прилуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Іванківці.
Станом на 1885 рік — складалася з 26 поселень, 28 сільських громад. Населення 12592 осіб (6058 чоловічої статі та 6534 — жіночої), 2010 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 14098 | 13101 |
Приватної власності | 5033 | 3169 |
Казенної власності | 40 | 6 |
Іншої власності | 248 | 198 |
Загалом | 19419 | 16474 |
Основні поселення волості:
- Іванківці — колишнє державне та власницьке село при річках Удай і Лисогір за 30 верст від повітового міста, 1760 осіб, 307 дворів, православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, лавка, базари по вівторках, 2 кузні, 33 вітряних млини, 4 маслобійних заводів. За 12 верст — цегельний завод.
- Гурбинці — колишнє державне та власницьке село при річках Удай і Лисогір, 1398 осіб, 258 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, базари по четвергах, 17 вітряних млинів, маслобійний, пивоварний і винокурний заводи.
- Дігтярі — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 1400 осіб, 213 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, лавка, базари по п'ятницях, кузня, 4 вітряних млини, маслобійний завод.
- Гнатівка — колишнє державне та власницьке село при річці Лисогір, 669 осіб, 121 двір, православна церква, вітряний млин.
- Леляки — колишнє державне та власницьке село при річці Удай, 950 осіб, 163 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 9 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Горобіївка — колишнє державне та власницьке село при річці Глинна, 1500 осіб, 226 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 кузні, 25 вітряних млинів, 5 маслобійних заводів.
- Охиньки — колишнє державне та власницьке село при річці Селезень, 1470 осіб, 249 дворів, православна церква, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 3 лавки, базари по понеділках, кузня, 2 водяних і 25 вітряних млинів, маслобійний завод.
- Савинці — колишнє державне та власницьке село при річці Глинна, 1986 осіб, 295 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, базари по неділях, кузня, 38 вітряних млинів, маслобійний завод.
- Хукалівка — колишнє власницьке хутір при річці Глинна, 304 особи, 48 дворів, постоялий будинок, кузня, 2 вітряних млини, маслоробний і винокурний заводи.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |