Іменування хімічних елементів
Хімічні елементи можуть бути названі за різним принципом: іноді на честь людини, яка їх відкрила, або місця, де вони були виявлені. Деякі мають латинське чи грецьке коріння, що походить від чогось, пов'язаного з елементом, наприклад, способу, у який він використовувався.
Усі 118 виявлених елементів підтверджені та мають офіційну назву та символ згідно з рішенням IUPAC. Останні чотири назви та символи були додані 28 листопада 2016 року.[1][2] До речі, на даний момент немає непідтверджених відкриттів і всі сім періодів (рядків) періодичної таблиці заповнені.
| Періодична система хімічних елементів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Група → Період ↓ |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 1 H Водень |
2 He Гелій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2 | 3 Li Літій |
4 Be Берилій |
5 B Бор |
6 C Вуглець |
7 N Азот |
8 O Кисень |
9 F Фтор |
10 Ne Неон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3 | 11 Na Натрій |
12 Mg Магній |
13 Al Алюміній |
14 Si Кремній |
15 P Фосфор |
16 S Сірка |
17 Cl Хлор |
18 Ar Аргон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 4 | 19 K Калій |
20 Ca Кальцій |
21 Sc Скандій |
22 Ti Титан |
23 V Ванадій |
24 Cr Хром |
25 Mn Манган |
26 Fe Залізо |
27 Co Кобальт |
28 Ni Нікель |
29 Cu Мідь |
30 Zn Цинк |
31 Ga Галій |
32 Ge Германій |
33 As Арсен |
34 Se Селен |
35 Br Бром |
36 Kr Криптон | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 5 | 37 Rb Рубідій |
38 Sr Стронцій |
39 Y Ітрій |
40 Zr Цирконій |
41 Nb Ніобій |
42 Mo Молібден |
43 Tc Технецій |
44 Ru Рутеній |
45 Rh Родій |
46 Pd Паладій |
47 Ag Срібло |
48 Cd Кадмій |
49 In Індій |
50 Sn Олово |
51 Sb Стибій |
52 Te Телур |
53 I Йод |
54 Xe Ксенон | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 6 | 55 Cs Цезій |
56 Ba Барій |
* | 72 Hf Гафній |
73 Ta Тантал |
74 W Вольфрам |
75 Re Реній |
76 Os Осмій |
77 Ir Іридій |
78 Pt Платина |
79 Au Золото |
80 Hg Ртуть |
81 Tl Талій |
82 Pb Свинець |
83 Bi Вісмут |
84 Po Полоній |
85 At Астат |
86 Rn Радон | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 7 | 87 Fr Францій |
88 Ra Радій |
** | 104 Rf Резерфордій |
105 Db Дубній |
106 Sg Сіборгій |
107 Bh Борій |
108 Hs Гасій |
109 Mt Майтнерій |
110 Ds Дармштадтій |
111 Rg Рентгеній |
112 Cn Коперницій |
113 Nh Ніхоній |
114 Fl Флеровій |
115 Mc Московій |
116 Lv Ліверморій |
117 Ts Теннессин |
118 Og Оганесон | |||||||||||||||||||||||||||||||
| 8 | 119 Uue Унуненній |
120 Ubn Унбінілій |
*** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * | 57 La Лантан |
58 Ce Церій |
59 Pr Празеодим |
60 Nd Неодим |
61 Pm Прометій |
62 Sm Самарій |
63 Eu Європій |
64 Gd Гадоліній |
65 Tb Тербій |
66 Dy Диспрозій |
67 Ho Гольмій |
68 Er Ербій |
69 Tm Тулій |
70 Yb Ітербій |
71 Lu Лютецій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** | 89 Ac Актиній |
90 Th Торій |
91 Pa Протактиній |
92 U Уран |
93 Np Нептуній |
94 Pu Плутоній |
95 Am Америцій |
96 Cm Кюрій |
97 Bk Берклій |
98 Cf Каліфорній |
99 Es Ейнштейній |
100 Fm Фермій |
101 Md Менделевій |
102 No Нобелій |
103 Lr Лоуренсій | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| *** | 121 Ubu Унбіуній |
122 Ubb Унбібій |
123 Ubt Унбітрій |
124 Ubq Унбіквадій |
125 Ubp Унбіпентій |
126 Ubh Унбігексій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Назви елементів можуть посилатися на:
- міфологічну концепція або персонаж (включаючи астрономічний об'єкт),
- мінерал або подібну речовину,
- місце або географічний регіон,
- властивість елемента, або
- науковця.
Хімічні елементи іноді називають на честь людей — особливо синтетичні елементи, відкриті (синтезовані) після прибл. 1940 року. Дуже небагато з них названо на честь своїх першовідкривачів, і лише два були названі на честь живих людей: елемент сіборгій був названий на честь Гленна Сіборга, який був живий на момент присвоєння назви в 1997 році;[3] а в 2016 році Оганесон був названий на честь Юрія Оганесяна (ще живий станом на січень 2022).
Багато трансуранових елементів названо на честь лауреатів Нобелівської премії:
Інші трансуранові елементи названі на честь вчених, які не є лауреатами премії:[4][5]
Трансурановий елемент флеровій був названий на честь Лабораторії ядерних реакцій імені Фльорова, яка, в свою чергу, була названа на честь радянського фізика Георгія Фльорова. IUPAC заявив, що елемент був названий на честь лабораторії, а не на честь Фльорова[6], але Юрій Оганесян, який очолював групу в лабораторії, яка виявила елемент, сказав, що був намір назвати його саме на честь Фльорова.[7]
Елемент самарій названо на честь Василя Самарського-Биховця[8], а гадоліній опосередковано названий (через мінерал гадолініт) на честь Югана Ґадоліна.[9][10]
Лекок де Буабодран, який назвав елемент галій на честь своєї батьківщини Франції (від лат. Gallia, що означає Галлія), заперечував, що назва елемента була каламбуром на його власне ім'я («le coq» французькою означає «півень», як і «gallus» латиною).[11][12]
Деякі хімічні елементи названі на честь місць на планеті Земля. Елементи, названі на честь існуючих країн і міст:
- Полоній — на честь Польщі.[13]
- Францій і галій — обидва названі на честь Франції.[14]
- Ніхоній — на честь Японії.
- Германій — на честь Німеччини.[15]
- Берилій був названий на честь мінералу берил, назва якого, можливо, походить від Белур, міста в штаті Карнатака в Індії.[16][17]
- Індій отримав свою назву від кольору індиго, який видно в його спектрі, латинське indicum означає «індійський», що робить його опосередковано названим на честь Індії.[18]
- Америцій — на честь Америки.[19][20]
- Європій — на честь Європи.
- Берклій — на честь американського міста Берклі.
- Тенессин і каліфорній — на честь американських штатів Теннессі і Каліфорнія відповідно.
- Дубній і московій — на честь російських міст Дубна[21] і Москва.
Деякі місця в Скандинавії мають елементи, названі на їх честь:
- Ітрій, тербій, ербій та ітербій названі на честь шведського села Іттербю, де вперше були знайдені їхні руди.[22]
- Гафній названий на честь Hafnia, латинської назви Копенгагена.[23][24]
- Гольмій названий на честь Holmia, латинської назви столиці Швеції Стокгольма.[25][22]
- Скандій походить від латинського назви Скандинавії.
- Тулій походить від давньогрецького слова для віддаленої арктичної землі, яку римляни називали ultima Thule.[22][26]
Ряд інших елементів названо на честь класичних іменувань різних місцевостей:
- Рутеній походить від загальної латинської назви регіону, що включає Білорусь, Україну та Росію.[27]
- Лютецій названий на честь Lutetia, латинської назви Парижа.
- Назва мідь (cuprum) походить від давньоанглійського слова, яке походить від латинської назви острова Кіпр.[28]
- Назви як магнію, так і марганцю походять від назви грецького регіону Магнезія.[29]
Назви елементів за астрономічними об'єктами походять від давньої асоціації металів з різними планетами та їхніми богами, а саме: ртуті — з Меркурієм; міді — з Венерою; заліза — з Марсом (за назвою римського бога війни); олова — з Юпітером (названий на честь римського головного бога); і свинця — з Сатурном (названим на честь стародавнього бога, який був батьком Юпітера). Сонце і Місяць асоціювалися відповідно з золотом і сріблом.
Кілька елементів названо безпосередньо на честь астрономічних тіл, включаючи планети, карликові планети, астероїди, Землю, Сонце та Місяць: уран, нептуній, плутоній, церій і паладій були названі відповідно на честь Урана, Нептуна, Плутона, Церери та Паллади.[30][31][32][33][34] Назва селен походить від грецького слова, що означає Місяць (Σελήνη). Подібним чином назва гелій походить від грецького слова, що означає Сонце (Ἢλιος), оскільки перші докази існування гелію були у вигляді чітких спектральних ліній випромінювання Сонця, які не можна було пояснити жодним із відомих елементів у 1870-х роках.[35] Телур названий на честь латинського слова tellus, що означає «земля».
Багато елементів названо на честь мінералів та гірських порід, у яких вони містяться, наприклад, кальцій — від латинського calx (вапно), кремній (silicium) — від латинського silex (пісок), натрій — від соди (мінерал натрон). Літій отримав свою назву через те, що на відміну від калію і натрію цей луг уперше був виявлений у «царстві мінералів» — «каменях» (грец. λίθος — камінь). Латинська назва елементу Carboneum походить від слова з давнім походженням carbo — «вугілля»; традиційна українська назва хімічного елементу «вуглець» також пов'язана зі словом «вугілля».
У 1979 році IUPAC опублікував рекомендації щодо систематичних назв елементів, які слід використовувати для ще неназваних або невідкритих елементів,[36] як екземпліфікантів, доки відкриття елемента не буде підтверджено та не буде ухвалене рішення щодо постійної назви. Рекомендації здебільшого ігноруються вченими, які просто називають ці елементи за їхнім атомним номером, наприклад «елемент 119» (замість «унуненній»), з символом (119) або навіть просто 119.[37]
З 2002 року Відділ неорганічної хімії IUPAC є офіційним органом, відповідальним за присвоєння офіційних назв новим елементам, а Рада IUPAC приймає остаточне рішення.[38]
Після того як елемент було названо, йому необхідно призначити одно- або дволітерний символ, щоб на нього можна було легко посилатися в таких контекстах, як періодична таблиця або хімічні формули. Перша літера завжди велика. Хоча символ часто є скороченням назви елемента, іноді він може не збігатися з назвою елемента, якщо символ базується на неанглійських словах, наприклад «Pb» для свинцю (від plumbum на латині). Елементи, які мають лише тимчасові систематичні назви, отримують тимчасові трилітерні символи (наприклад, Uue для унуненнію, невідкритого елементу 119).
Назви синтетичних елементів дубнію і сіборгію викликали значну кількість суперечок, які називаються Трансфермієвими війнами. Американці хотіли назвати елемент 105 ганієм, а росіяни віддавали перевагу назві дубній. Американці також хотіли назвати елемент 106 сіборгієм. Ця суперечка про найменування тривала з 1970-х років (коли були відкриті елементи) до 1990-х років, коли Міжнародний союз теоретичної та прикладної хімії (IUPAC) створив попередній список назв елементів для елементів 104—109. Американці, однак, відмовилися погоджуватися з цими назвами, оскільки сіборгія в списку не було. Таким чином, IUPAC переглянув рішення і в 1996 році назвав елемент 105 дубній, а елемент 106 — сіборгій.[39]
Альтернативні форми елементів, назви, що вказують на структуру молекул, і назви сполук
[ред. | ред. код]Коли чистий елемент, що складається лише з одного типу атомів, тим не менше існує в кількох формах (алотропах) з різною структурою та властивостями, їм зазвичай дають різні назви; наприклад, графіт і алмаз є алотропними формами елемента вуглецю. Навіть для таких елементів, як азот, що мають лише один стабільний алотроп, така назва, як динітроген, може використовуватися для вказівки на його молекулярну структуру N2, а також його елементний склад. Назви хімічних сполук, що містять більше ніж один елемент, є складною темою, яка детально обговорюється в статті про хімічну номенклатуру.
- ↑ IUPAC announces the names of the elements 113, 115, 117, and 118. IUPAC. 30 листопада 2016. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Öhrström, Lars; Reedijk, Jan (28 грудня 2016). Names and symbols of the elements with atomic numbers 113, 115, 117 and 118 (IUPAC Recommendations 2016). Pure and Applied Chemistry. 88 (12): 1225—1229. doi:10.1515/pac-2016-0501. ISSN 0033-4545.
{{cite journal}}:|hdl-access=вимагає|hdl=(довідка) - ↑ Kean, 129
- ↑ Gray, 230—231
- ↑ Kean, 273
- ↑ Element 114 is Named Flerovium and Element 116 is Named Livermorium (Пресреліз). IUPAC. 30 травня 2012. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 24 січня 2020.
- ↑ Гамбургский счет (Інтерв'ю). Public Television of Russia. 10 жовтня 2015. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Emsley, 464
- ↑ Gray, 220—229
- ↑ Emsley, 188
- ↑ Kean, 55
- ↑ Weeks, Mary Elvira (1932). The discovery of the elements. XIII. Some elements predicted by Mendeleeff. Journal of Chemical Education. 9 (9): 1605—1619. Bibcode:1932JChEd...9.1605W. doi:10.1021/ed009p1605.
- ↑ Emsley, 412
- ↑ Emsley, 185
- ↑ Emsley, 197
- ↑ Helmenstine, Anne (15 серпня 2020). Elements Named After Places. Science Notes and Projects (амер.). Процитовано 5 жовтня 2021.
Beryllium – Named for the mineral beryl, which makes it indirectly named for Belur, India
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Troberg, Michelle; Burnett, Heather (24 серпня 2017). From Latin to Modern French: A punctuated shift. Oxford Scholarship Online. doi:10.1093/oso/9780198747840.003.0008.
- ↑ Helmenstine, Anne (15 серпня 2020). Elements Named After Places. Science Notes and Projects (амер.). Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ C&EN: IT'S ELEMENTAL: THE PERIODIC TABLE - AMERICIUM. pubsapp.acs.org. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Periodic Table of Elements: Los Alamos National Laboratory. periodic.lanl.gov. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Emsley, 157
- ↑ а б в Kean, 62
- ↑ Emsley, 299
- ↑ Emsley, 210
- ↑ Emsley, 224
- ↑ Emsley, 468
- ↑ Emsley, 458
- ↑ Emsley, 145
- ↑ Emsley, 310
- ↑ Emsley, 405
- ↑ Emsley, 345
- ↑ Emsley, 594
- ↑ Emsley, 120
- ↑ Emsley, 475
- ↑ Gray, Theodore (1897-07). The Elements: A Visual Exploration of Every Known Atom in the Universe.
- ↑ Chatt, J. (1979). Recommendations for the naming of elements of atomic numbers greater than 100. Pure and Applied Chemistry. 51 (2): 381—384. doi:10.1351/pac197951020381.
- ↑ Haire, Richard G. (2006). Transactinides and the future elements. У Morss; Edelstein, Norman M.; Fuger, Jean (ред.). The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements (вид. 3rd). Dordrecht, The Netherlands: Springer Science+Business Media. ISBN 1-4020-3555-1.
- ↑ Koppenol, W. H. (2002). Naming of new elements(IUPAC Recommendations 2002) (PDF). Pure and Applied Chemistry. 74 (5): 787—791. doi:10.1351/pac200274050787.
- ↑ Kean, 127—128
- Theodore Gray (2009), The Elements: A Visual Exploration of Every Known Atom in the Universe, Black Dog & Leventhal Publishers, Inc.
- Sam Kean (2011), The Disappearing Spoon and Other True Tales of Madness, Love, and the History of the World From the Periodic Table of the Elements, Back Bay Books/Little Brown and Company
- John Emsley (2011), Nature's Building Blocks: An A-Z Guide to the Elements — New Edition, Oxford University Press