Іранізм

Іранізмом називають слово, запозичене з іранської групи індо-європейської мовної родини. Джерела — давні (давньоперська, середньоперська, согдійська, авестійська, скіфська, аланська — 2 останні дали сучасну осетинську) та сучасні (перська, таджицька, курдська, осетинська, талишська, пуштунська) іранські мови. Іранські мови поділяються на східні і західні. Східні — скіфська. Дослідженням історії та культури іранських народів займається наука Іраністика.

Також:

• Іранізмом називають політичну течію, що має на меті утворенні Великого Ірану, тобто поєднання в одній державі усіх земель народів іранського походження.
• Іранізмом називають мовну ситуацію таджицького народу, що полягає у використанні східних або західних іранських говірок та прийняття мови й письма фарсі (перської), яку пізніше назвали таджицькою й перевели на кириличну абетку.
• Іранізмом називають причетність до спільноти іранських народів. Можна говорити про іранізм скіфів та сарматів.

Див. також

• Іранський елемент в українській духовній культурі

Джерела

• Іранізми // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1959. — Кн. 2, [т. 3] : Зернове господарство — Кропивницький. — С. 884. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Ткаченко О. Б. Іранізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 230.
• Костянтин Тищенко. Іранські (від ~ 4 ст. до н. е.) // Історія Запозичення слів до Українського словника, 2002