Перейти до вмісту

Абрамов Олександр Іванович (письменник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Іванович Абрамов
рос. Александр Иванович Абрамов
Ім'я при народженніАлександр Иванович Абрамов
Народився1 грудня 1900(1900-12-01)[1]
Москва, Російська імперія[1]
Помер4 березня 1985(1985-03-04)[1][2] (84 роки)
Москва, СРСР[1]
Громадянство Російська імперія
СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьпрозаїк
Alma materВищий літературно-художній інститутd
Мова творівросійська
Роки активності19261985
Напрямокпроза
Жанрфантастична повість, роман, оповідання, сценарій
Magnum opus«Вершники нізвідки»
ЧленствоСП СРСР
ДітиАбрамов Сергій Олександрович

Олекса́ндр Іва́нович Абра́мов (рос. Алекса́ндр Ива́нович Абра́мов, 1900, Москва — пом.1985, Москва) — російський радянський письменник-фантаст, кіносценарист та театральний критик. Більшість своїх фантастичних творів написав у співавторстві з сином Сергієм Абрамовим.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Абрамов народився у 1900 році в Москві. Він закінчив московський Інститут іноземних мов, а пізніше також і Літературний інститут імені Брюсова. Після завершення навчання працював у редакціях журналів «Интернациональная литература» і «Театр», а також у газеті «Вечерняя Москва». У 1926 році вперше опублікував фантастичний твір — повість «Загибель шахів». На тривалий час відійшов від фантастики, близько 40 років займався літературною критикою, а також писав кіносценарії та реалістичні твори в дусі тогочасних виробничих романів. Під впливом свого сина Сергія у 60-х роках ХХ століття Абрамов-старший повертається до фантастичної літератури, та пише фантастичні твори у співавторстві із сином. Першим їх спільним твором стала повість «Ходіння за три світи». Більшість їх спільних творів витримана в дусі фантастики соціалістичного реалізму, розповідає про контакти з іншопланетними цивілізаціями, у тому числі їх найкращі твори — трилогія «Вершники нізвідки» (до якої входять однойменний роман та романи «Рай без пам'яті» і «Час проти часу») і роман «Селеста-7000», а також про подорожі в паралельні світи.

Помер Олександр Абрамов у 1985 році в Москві.

Переклади

[ред. | ред. код]

Твори Олександра і Сергія Абрамових перекладені кількома іноземними мовами, зокрема англійською, французькою та польською.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Самостійні твори

[ред. | ред. код]
  • Гибель шахмат, 1926
  • Бумажник из жёлтой кожи, 1926
  • Я ищу Китеж-град, М., 1982
  • Когда скорый опаздывает, 1962
  • Прошу встать!, 1963
  • Белые начинают, 1982
  • Последняя точка, 1983
  • Бал, 1985

У співавторстві із сином

[ред. | ред. код]
  • Хождение за три мира, 1966
  • Новый Аладдин, 1966.
  • Глаза века, 1967
  • Четыре цвета памяти, 1967
  • Фирма «Прощай, оружие!», 1968
  • Рай без памяти, 1968.
  • Джинн из лазури, 1970
  • Селеста-7000, 1971
  • Очень большая глубина, 1971
  • Огневки, 1972
  • Все дозволено, 1973
  • Человек, который не мог творить чудеса, 1974

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1018364285 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.

Посилання

[ред. | ред. код]