Абілєв Діхан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абілєв Діхан
каз. Дихан-Баба Әбілев
Народився13 (26) грудня 1907 або 1907[1]
Баянаульський район, Pavlodar Okrugd, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР
Помер19 вересня 2003(2003-09-19)
Алмати, Казахстан
ПохованняАлмати
Країна Російська імперія
 СРСР
 Казахстан
Діяльністьпоет, письменник, перекладач, журналіст
Галузьтворче та професійне письмоd[2], поезія[2] і журналістика[2]
Знання мовказахська
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСпілка письменників Казахстану
ПосадаChairperson of the Writers' Union of Kazakhstand
ПартіяВКП(б)
Нагороди

Діхан Абі́лєв (каз. Дихан-Баба Әбілев; нар. 26 грудня 1907, Мойілди — пом. 19 вересня 2003, Алмати) — казахський письменник, поет, перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1913 (26) грудня 1907(19071226) року на зимівнику Мойілди (нині Баянаульський район Павлодарської області Казахстану). Член ВКП(б) з 1936 року. 1937 року закінчив Казахський комуністичний інститут журналістики в Алмати.

Протягом 1938—1939 років працював секретарем, головою Спілки радянських письменників Казахстану; у 1939—1940 роках — редактор Казахського державного видавництва художньої літератури. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1942 року був військовим кореспондентом у газеті «Натиск ворога», органі політуправління Першого Прибалтійського фронту. 1948 року закінчив аспірантуру при Академії наук Казахської РСР.

Помер 19 вересня 2003 року в Алмати, де і похований.

Творчість

[ред. | ред. код]

Перший вірш надрукував 1926 року. Серед творів:

  • віршований роман «Алтай жүрегі»/«Серце Алтаю» (1953; про боротьбу молоді за нове життя, події періоду громадянської війни на Горному Алтаї, подвиги радянських воїнів на фронтах німецько-радянської війни);
  • роман-трилогія «Ақын арманы»/«Мрія поета» (1975; про класика казахської літератури Султанмахмута Торайгирова);
  • віршована повість «Дала батыры»/«Батир степів» (1981);
поеми
  • «Шалкіма» (1938);
  • «Отты толқындар»/«Вогненні хвилі» (1956; присвячена будівникам Дніпрогесу);
  • «Саманта Смит»/«Саманта Сміт» (1985);
  • «Мұстафа Бұркітбайұлы»/«Мустафа — син Буркітбая» (1986);
поетичні збірки
  • «Енергія» (1937; про життя та боротьбу радянської молоді);
  • «Толғаныс»/«Роздум» (1979);
  • «Өлең мен дастан»/«Вірші і поеми» (1987).

Вірші військового періоду увійшли до книг «Від серця» (1945) та «Тулга» (1947).

Переклав казахською мовою окремі твори Тараса Шевченка («Огні горять, музика грає», «Лічу в неволі дні і ночі»[3]), Максима Рильського, Павла Тичини, Миколи Бажана, твори Миколи Некрасова («Мороз, Красний ніс», «Кому на Русі жити добре»), а також російських радянських письменників і поетів.

1981 року вийшли у світ його мемуари «Ой-толғауы», в яких він ділиться спогадами про Сакена Сейфулліна, Мухтара Ауезова, Сабіта Муканова.

Твори поета видані російською, узбецькою, азербайджанською мовами. Вони входять до шкільної програми казахстанських шкіл[3].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]